Меню

Конкурс до дня Творця

День Творця

 

Календар 2019

Login Form

Увійти

Лічильник

За підтримки

Реновабіс

Декларація єпископів і делегатів Єпископських Конференцій Європи, які брали участь у паломництві для збереження створіння 1-5 вересня 2010 р.

Декларація єпископів і делегатів Єпископських Конференцій Європи, які брали участь у паломництві для збереження створіння 1-5 вересня 2010 р.

 

Церкво в Європі, віднови свою діяльність для збереження створеного світу!

Благословенний Ти, Господи, Боже всього сущого: паломництво надії для Європи

Близько 50 делегатів Єпископських Конференцій Європи, з понад 15 країн, вирушили 1 вересня 2010 р. у паломництво надії для всього створіння від базиліки м. Естергом (Угорщина) до Святині Маріяцель (Австрія), пройшовши через Словаччину, де відбулась зустріч із архієпископом Братислави Станіславом Зволенским. Дана ініціатива була інспірована Посланням Папи Венедикта XVI з нагоди Всесвітнього дня миру в 2010 р. на тему: „Хочеш плекати мир – оберігай створіння”.

Концепція паломництва була обрана в якості заходу, який символізує іспит сумління, виховання і навернення, які є необхідними, якщо хочемо серйозно відповісти на екологічний виклик у всій його комплексності. Паломництво є виявом віри та, одночасно, зобов’язанням змінитися. Воно розпочалося благословенням і окропленням свяченою водою учасників кардиналом Петером Ердьо, нагадуючи, що в Хрещенні, через Божий дар води ми стаємо частиною Церкви, яка сама є паломником.

Вода є складовою створіння, багатою на біблійне і сакраментальне значення. Наше рішення провести частину паломництва на кораблі по чарівному Дунаю, річці, яка протікає через велику кількість країн Європи, мало за мету виразити стурбованість тим, про що наголосив Папа Венедикт XVI: “Захоплення ресурсів, особливо води, може викликати серйозні конфлікти серед населення, якого це стосується. Мирна угода щодо використання ресурсів має забезпечити збереження природи та, одночасно, добробут того чи іншого суспільства” (Любов у правді, № 51). Делегати присвятили особливу увагу спільній екуменічній ініціативі Національної ради християнських Церков Бразилії (CONIC) під назвою „Екуменічна декларація про воду як людське право та спільне благо”, підтриману окремими Єпископськими Конференціями Європи. Вода є також спільною і фундаментальною силою віри і для багатьох людей все більш дефіцитним ресурсом.

Окрему увагу було приділено темі енергії і вимозі максимально відповідального підходу в даному питанні. Підкреслювалась важливість використання відновлювальних джерел енергії, таких як енергія вітру, сонця, біо-дизельне паливо, біомаса, малі ГЕС, енергія хвиль та інших. Мала місце згода про необхідність вирішення проблеми відходів, шляхом попередження, рециркуляції та сприяння розвитку ефективних технологій. Рівночасно було звернено увагу на необхідність строгої і всебічної оцінки всіх можливих впливів цих технологій на навколишнє середовище.

Основне завдання полягає в тому, щоб домогтися навернення в свідомості і серці, за допомогою виховання, яке б спонукало до зміни звичних моделей поведінки людини. Як зазначив кардинал Петер Турксон, президент Папської ради „Справедливість і мир”, у своєму зверненні до учасників паломництва, біблійна традиція свідчить про внутрішню єдність і логіку створіння, а також про його красу та гармонію, завдяки об’явленому дару мудрості Творця. Так само, як „космос” є результатом „хаосу” плюс Слово Бога (яке його впорядковує), так і космос без Слова Бога повертає нас до хаосу. Цей принцип віддзеркалюється в самій етимології терміну „екологія”, який підкреслює необхідність збереження в доброму порядку „ойкосу-дому” – в сенсі „нашого земного дому”.

Коли все є впорядковано, тоді існує краса. Якщо порядок зазнає впливу чи порушується егоїзмом та гріхом – краса зазнає загрози. Ця тема була піднята Папою Венедиктом XVI в енцикліці „Любов у правді” наступними словами: природа „розповідає про Творця (пор. Рим. 1, 20) і про його любов до людей ... Вона також являє собою своєрідне „покликання”. Природа не дана нам як „сукупність випадково розкиданих відходів”, але як дар Творця, який визначив її внутрішні закони, щоб людина ... її „порала і доглядала” (Бут. 2, 15)” (№ 48). Метою паломництва є пригадати, що піклування про добро, красу і плідність створіння було первинним покликанням людини, даним їй з довірою.

З надією надихнути до відкриття духовних та моральних аспектів екологічної проблематики, делегати звернули увагу на багатий спадок цінностей, які випливають з біблійної, святоотцівської та богословської традицій, що закорінені у людському розумі і пропонуються людству через Соціальну доктрину Католицької Церкви. Дані принципи включають в себе:

• Зобов’язання сприяти спільному благу всіх людей, визнаючи, що добробут кожного з нас залежить від благополуччя всіх;

• Пошанування універсального призначення ресурсів Землі, відкидаючи будь-які спроби незаконно захоплювати, надмірно споживати, вичерпувати або комерціалізувати ці даровані Богом блага, від яких залежить існування всіх людей;

• Субсидіарність, беручи до уваги, що всі заходи, на місцевому рівні, в тому числі дома, на парохіях і у школах суттєво впливають на майбутнє навколишнього середовища в глобальному масштабі;

• Солідарність, яка включає готовність жертвувати особистими і короткостроковими вигодами заради інших людей, особливо, беззахисних і бідних;

• Розподільну справедливість, при чому необхідно забезпечити, щоб ті, хто найменше забруднює довкілля, як бідні і беззахисні, не стали найбільш постраждалими від наслідків екологічної кризи;

• Міжгенераційну справедливість, згідно з якою вже сьогодні мають бути прийняті мудрі запобіжні заходи, які б забезпечили існування майбутніх поколінь;

• Визнання того, що книга природи є єдиною і неподільною, а повага до екології людської особистості нерозривно пов'язана із збереженням створіння.

Ми звертаємося до молоді, сімей, парафіяльних громад, монастирів, шкіл, семінарій та вищих навчальних закладів, щоб вони відновили своє зобов’язання реалізовувати покликання піклуватися про наш земний дім сприяючи поширенню, поглибленню і впровадженню цих принципів, які пропонують для людства світлі і переконливі знаки надії.

Особливо, ми закликаємо до спільної молитви та співпраці з представниками інших християнських Церков і церковних громад, так як це мало місце під час екуменічного богослужіння, яке відбулося в м. Санкт-Пьольтен в рамках даного паломництва. Зокрема заохочуємо церкви на місцевому рівні брати участь в ініціативі – „Час створіння”, яка була підтримана на Третій Європейській Екуменічній асамблеї, в 2007 р. у м. Сібіу (Румунія), рекомендацією – присвятити час від 1 вересня до 4 жовтня (свята св. Франциска з Асизу) для спеціальних молитов та акцій стосовно даної теми, як це вже роблять окремі Єпископські конференції і церкви.

Попри те ми підтримуємо більш широкий діалог в середині політичної спільноти, позитивний досвід якого отримали в рамках цього паломництва.

Завдяки паломництву надії для всього створеного Богом всесвіту, ми усвідомлюємо, що певним чином беремо участь у святій подорожі надії і радості, у яку вирушила Пресвята Діва Марія, поспішаючи через річки і гори, щоб об’явити своїй кузині Єлисаветі початок нового створіння. Ми розуміємо, що завдяки цій подорожі Діва Марія стала праобразом майбутньої Церкви – Церкви паломницької, яка несе в своєму тілі, через гори людської історії, надію для світу. Завершуючи сьогодні наше паломництво ми, як колись Марія, під благословенним проводом кардинала Крістофа Шьонборна, приносимо до прекрасної альпійської святині Маріяцель свою надію на нове розуміння „великих речей”, які дарував нам Бог через створіння, а також необхідність нового підтвердження свого первинного покликання. Почавши дане екологічне паломництво в серці Європи, у прекрасній базиліці Успіння Марії (Естергом) і закінчуючи його в альпійській святині Народження Марії  (Маріяцель), ми несемо в нашому земному паломництві есхатологічну надію Церкви, що „туди, куди вона йде” буде слідувати все створіння.

Прокоментуйте: