1/14 вересня 2019

«І побачив Бог, що воно добре» (Бут 1, 25). На початку Біблії погляд Божий ніжно спочив на створінні. Від населених земель до вод, що живлять життя, від дерев, які приносять плід, до звірів, що мешкають у спільному домі, – усе цінне в очах Бога, і він дарує людині створіння як коштовний скарб, який слід берегти.

Трагічно, що людина відповіла на цей дар дисонансом гріха, самозакриттям у власну автономію і жадібним прагненням володіння та експлуатації. Егоїзм та корисливий інтерес зробили зі створіння, яке повинно бути місцем зустрічей та взаємного ділення, арену суперництва та конфліктів. Тож і саме навколишнє середовище опинилося в небезпеці. Те, що було добре в очах Бога, стало річчю, цінність якої вимірюється лише користю для людини.

Екологічна шкода зросла за останні десятиліття: постійне забруднення, безнастанне використання викопних видів палива, інтенсивне сільське господарство і звичка вирубки лісів підвищують глобальну температуру до рівня тривоги. Зростання інтенсивності та частоти екстремальних метеорологічних явищ та опустелення готують для найбільш уразливих серед нас важкі випробування. Танення льодовиків, дефіцит води, занедбаність водойм, поява значної кількості пластику та мікропластику в океанах – це також тривожні факти, які вимагають термінового втручання, яке вже більше не можемо відкладати. Ми створили надзвичайну кризову кліматичну ситуацію, яка суттєво загрожує природі та життю, включаючи наше власне.

Цю ситуацію спричинило забуття того, ким ми є: істотами, створеними за образом Божим (див. Бут 1, 27), які покликані жити як брати та сестри в одному спільному домі. Ми не створені для того, щоб бути егоїстами, які вважають себе володарями, але ми задумані і народжені щоб діяти в павутині життя, що складається з мільйонів видів, зібраних з любов'ю для нас Творцем. Настала година знову відкрити наше покликання дітей Божих, братів і сестер та захисників створіння. Настав час покаятися і навернутися, повернутися до коріння: ми – улюблені створіння Бога. Він закликає нас у своїй доброті любити життя і жити в спільноті та зв’язку зі створінням.

Тому наполегливо закликаю вірян до молитви в часі, який постав з відповідної екуменічної ініціативи як Час створіння: пора інтенсивної молитви та дій на користь спільного дому, що починається сьогодні, 1 вересня – у Всесвітній день молитви за збереження створіння і триває до 4 жовтня – дня св. Франциска (14 вересня – 17 жовтня за Юліанським календарем, – прим. перекл.). Це дає нам можливість відчути ще більшу єдність з братами та сестрами різних християнських конфесій. Я маю на увазі, зокрема, православних вірян, які відзначають сьогоднішнє свято вже тридцять років. Ми також відчуваємо глибоку співзвучність з усіма людьми доброї волі, з якими разом покликані перед загрозою екологічної кризи, яка стосується всіх, піклуватися про мережу життя, частиною якої ми є.

Це  час для того, щоб ми знову звикли до молитви занурені в природу, де спонтанна подяка лине до Бога Творця. Святий Бонавентура, як маестро францисканської мудрості, сказав, що створіння – це перша «книга», яку Бог відкрив перед нашими очима, адже в ній ми можемо милуватися впорядкованою та прекрасною різноманітністю і таким чином повернутися до любові та прослави Творця (див. Breviloquium, II, 5.11). У цій книзі створіння кожна істота була нам дана як «Слово Боже» (див. Commentarius in librum Ecclesiastes, I, 2). У тиші й молитві можемо почути багатоголосу пісню створіння, яка спонукає нас вийти зі своєї самодостатньої ізоляції. Він знову дає нам змогу бути охопленим ніжністю Отця і радісно ділитися отриманими дарами з іншими. У цьому сенсі можна сказати, що створіння, мережа життя, як місце зустрічі з Богом і один з одним, є «соціальною мережею» Бога (Звернення до членів Європейської скаутської асоціації UIGSE, 3 серпня 2019 року). Це відкриває наше серце до пісні космічної прослави Творця, як навчає Святе Письмо: «Хваліть Господа, всі ви рослини на землі; хваліть і прославляйте його на віки вічні» (Дан 3,76).

Це час для роздумів про наш спосіб життя і про те, як наш щоденний вибір їжі, споживання, подорожей, використання води, енергії і багатьох матеріальних благ часто є безрозсудним і шкідливим. Надто багато з нас поводяться як володарі створіння. Змінімось, приймімо простіший і шанобливіший спосіб життя! Настав час подолати залежність від викопних видів палива і швидко та рішуче перейти до форм виробництва чистої енергії та сталої кругової економіки. Не забуваймо прислухатись до корінних мешканців, чия багатовікова мудрість може навчити нас краще ставитись до навколишнього середовища.

Це час для пророчих дій. Багато молодих людей у всьому світі піднімають свій голос і вимагають сміливих рішень. Вони розчаровані багатьма обіцянками та зобов’язаннями, які не були виконані через чиїсь однобічні інтереси та вигоду. Молоді люди нагадують, що земля – це не добро, яке можна змарнувати, а спадщина, яку потрібно передати нащадкам. Вони нагадують нам, що надія на завтра – це не якесь приємне почуття, а завдання, яке потребує конкретних дій сьогодні. Ми повинні надати їм справжні відповіді, а не виголошувати порожні слова; факти, а не ілюзії.

Наші молитви та заклики спрямовані на сенсибілізацію політичних та суспільних лідерів. Маю на увазі, зокрема, уряди, які зустрінуться протягом наступних кількох місяців, щоб відновити вирішальні зобов'язання, щоб зберегти життя планети і не допустити її смерті. Спадають на думку слова, з якими як своєрідним духовним заповітом Мойсей звернувся до народу перед входом до Обіцяної землі: «Тож вибирайте життя, щоб ви могли жити, ви та ваші нащадки» (Втор 30,19). Це пророчі слова, які можемо застосувати до себе та ситуації на нашій землі. Тож обираймо життя! Скажімо «ні» жадібності споживання та претензіям на всемогутність, що призведуть до смерті; сьогодні рушаймо далекоглядним шляхом відповідальної відмови, щоб забезпечити перспективи завтрашнього життя. Не піддаваймось злій логіці легкої вигоди. Думаймо про  майбутнє для всіх!

У цьому сенсі майбутній саміт Організації Об'єднаних Націй з питань дій на захист клімату матиме особливе значення. На цій конференції уряди матимуть завдання продемонструвати політичну волю до різкого прискорення дій для досягнення, відповідно до цілей Паризької угоди, якнайшвидшого нульового викиду парникових газів й обмеження середнього підвищення температури на 1,5° С порівняно з доіндустріальним періодом. У наступному місяці (жовтні) регіон Амазонки, цілісність якого під загрозою, буде перебувати в центрі уваги спеціального Синоду єпископів. Скористайтеся цими можливостями, щоб відповісти на крик нужденних і землі!

Кожен віруючий християнин і кожен член людської сім'ї може зробити власний внесок для плекання мережі життя, яка охоплює всіх ніби тонкими, але неповторними і незамінними нитками. Ми відчуваємо себе причетними та відповідальними за те, щоб молитвою і дією засвідчити піклування про створіння. Нехай Бог, «Господь життєлюбний» (Мудр 11, 26), дасть нам сміливість робити добро, не очікуючи, коли інші почнуть, і не чекаючи, поки буде вже пізно.

Ватикан, 1 вересня 2019

Фото

Переклад з нім. мови Бюро УГКЦ з питань екології