Чи є Планета Земля нашим домом?

Розмірковуючи над цим питанням пригадується народна приказка: „Чоловік повинен посадити дерево, збудувати дім і виростити сина”. В наш час цю народну мудрість можна перефразувати по іншому, правда, через що вона не втратить свого змісту: „Людина повинна доглянути за Планетою, в якій буде збудоване її житло, в якому будуть рости виховуватися її діти”. Саме в такій послідовності, в будь якій інтерпретації народного прислів?я, повинна діяти людина. Коли говорилося про „дерево” – це розумілося, як символ ста­влення до території на якій живеш, свого роду „екологічний закон нащад­кам”, адже ніхто не буде будувати своє житло на смітнику?  Нашим пращу­рам було зрозуміло, що потрібно віддати, так би мовити, данину землі на якій вони жили, що здоров?я, як теперішнього, так і майбутнього покоління зале­жатиме від того, яку їжу вони будуть споживати, яку воду пити та яким по­вітрям дихати.

Правда, що ера атому, глобалізації і новітніх технологій почалася по­рівняно недавно, але наслідки спричинені цим „технологічним проривом”, на превеликий жаль, в більшій мірі призводять до кризи, ніж процвітання.  Отож, якщо поглянути хоча б на декілька років в майбутнє, то знайдемо, що давні слова наших батьків про дерево, дім і дитину, стають все актуа­льнішими. А особливо це стає відчутно з повідомлень про все частіші випа­дки катаклізмів і катастроф. Та лише недавні події в Італії, Туреччині, Ірландії, Таї­ланді, Великій Британії показують, що небезпека стихійного лиха не зале­жить від економічного, політичного й інших міжнародних статусів тієї чи іншої держави. Тепер вже навіть найбільший оптиміст не скаже: „Та й що?! Можливо ми знищили екологію в певному регіоні, і життя в ньому знахо­диться під загрозою. Але завжди є можливість переїхати до більш сприятли­вих регіонів, в усіх сферах людської життєдіяльності, а еко­логічної перш за все і там будувати своє майбутнє!”

Планета потерпає від „зневаги” над собою і відбувається зворотна ре­ак­ція. Це ні в якому разі не є „Планетарною по­мстою” за сюжетами блокбас­те­рів, чи фантастичних оповідань, це – наслідок непоміркованої ери атому, глобалізації і новітніх технологій. Вирішення якого є повернення до розу­міння Землі, як великого дому, в якому можна приютитися (прихиститися) і звести свою ма­леньку, привабливу хатинку, де буде зароджува­тися, зростати і процвітати маленьке ціле – сім?я, яка буде розвиватися без загрози „сім?ям-сусідам”, як в теперішньому так і в майбутніх часах.