Актуальна тема

Меню

Ліси – безцінний Божий дар

Щороку, 21 березня, Всесвітня спільнота відзначає день лісів. Хоча б в цей день варто звернути особливу нашу із вами увагу на такий безцінний Божий дар як ліси, а саме на їхній стан, дефіцит, колосальний вплив та значення для життя і здоров’я людини.

Отож, одним із Богом створених живих організмів на землі є рослинний світ, який ми зобов’язані берегти, адже він створений насамперед для прослави Бога. Це яскраво видно зі слів архиєпископа Луки (Войно-Ясенецького), який, роздумуючи зокрема про квіти, стверджував, що пахощі квітів – це фіміам для Бога, а самі квіти – це кадильниці. Окрім «кадила» Господу, значення рослин на загальнопланетарному рівні є колосальним. За задумом Всевишнього, вони відіграють велику роль у кругообігу речовин в природі, завдяки здійсненню складного біохімічного процесу – фотосинтезу, внаслідок якого в атмосферу виділяється кисень, а поглинається вуглекислий газ. Таким чином, рослинність забезпечує життя на Землі.

Окрім величання Господа та свідчення Його могутності, таємничості і попри забезпечення людського організму киснем, ліси виконують й інші функції, наприклад: у гірських місцевостях вони виконують протизсувну дію, у степовій зоні затримують поверхневий стік води, зменшують швидкість вітру, затримують випаровування ґрунтової вологи, оберігають поля від посухи і пилових бур. Так, наприклад, згідно з твердженнями еколога Олександра Микитюка, «спеціалісти підрахували, що 1 га ялинового лісу поглинає з повітря 32 т. пилу, соснового – 35, букового – 65. Ліс здатний очистити атмосферу від радіоактивного забруднення. На озеленених територіях запиленість повітря знижується на 40, а рівень шуму на 20%». Вирубуючи ліси, людина зрештою загрожує своєму життю. Їх зменшення спричинює порушення балансу в біосфері, адже вилучається із екосистеми один із життєважливих елементів природи, і першою, хто страждає від цього – є людина, яка, за словами Валерія Добровольського, і є частиною біосфери.

Тут доречним буде навести дефініцію принципу бумерангу, яку дає Юрій Бойчук та Ельвіра Солошенко, а саме: «Закон бумеранга – все, що вилучено з біосфери людською працею, має бути повернене їй». Однак, чи зможемо ми повернути втрачене, чи відновимо новими насадженнями лісів та озелененням наших територій вже порушений баланс у біосфері, чи не буде надто пізно? Це все залежатиме від того, наскільки глибоко і швидко ми усвідомимо собі органічну взаємозалежність людини й природи, та значення антропогенного впливу в погіршенні стану довкілля.