Один із принципів відновлення – «будуй краще, ніж було». Він зокрема стосується і енергоефективності відновлених об’єктів, більшість з яких не були такими раніше. Проте чи дійсно українське законодавство в будівельній сфері вимагає, аби відновлені будівлі ставали енергоефективними?

У чому проблема?

Обираючи нові прилади для дому, ми часто стикаємося з питанням ефективності їх споживання енергії. У часи, коли економія стала ключовим аспектом нашого життя, важливо звертати увагу на технології, що допомагають знизити витрати. Купівля енергоощадних пристроїв не лише зменшує рахунки за електрику, але й позитивно впливає на екологію.

Вибір приладів з низьким споживанням енергії потребує обдуманого підходу. Важливо звертати увагу на маркування, яке вказує на їхню енергоефективність. Наприклад, позначення класу енергоспоживання може допомогти з легкістю ідентифікувати найекономніші варіанти. Чим вищий клас, тим більшою буде ймовірність того, що пристрій допоможе заощадити на рахунках за електроенергію.

Після оновлення будинок став красивим, теплим, комфортним, а його мешканці забули про холод і плісняву у квартирах.

Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) "Синій дім-43" у Луцьку провело термомодернізацію свого сорокарічного будинку за державною програмою "Енергодім" та отримало економію енергоресурсів близько 50% й значно менші платіжки за опалення.

Про вдалий досвід мешканців розповіли у Фонді енергоефективності.

Поспати на бджолиних вуликах відтепер можна у Крилосі на Франківщині. Там при храмі відкрили апібудинок. За десять років служіння місцевий священник Михайло Дзуль разом з вірянами організували у селі десяток екологічних ініціатив, зокрема заснували парафіяльну пасіку, сад та організували роздільне сортування відходів.

Три українські проєкти стали частиною європейської карти успішних рішень у відновлюваній енергетиці, яку запустила коаліція громадських організацій Beyond Fossil Fuels.

Інтерактивна платформа «Рішень для місцевої енергетики» (Local Energy Solutions, LES) пропонує понад 250 прикладів з усієї Європи.

Серед представлених проєктів є три успішні приклади з України:

23 вересня у храмі Преображення Господнього УГКЦ, що знаходиться в м. Кам’янка-Бузька, відбулася робоча пізнавально-формаційна зустріч представників Екобюро УГКЦ о. Юрія Годіся, голови екологічної комісії Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, та о. Сергія Довби, голови екологічної комісії Львівської архиєпархії УГКЦ з душпастирями Кам’янко-Бузького деканату Сокальсько-Жовківської єпархії, на тему: «Відповідальність за створіння в часі війни у світлі вчення і життя Праведного Митрополита Андрея Шептицького».

Зустріч розпочалася із спільної молитви до Бога Творця. Опісля о. декан Юрій Мовчан представив своїм священникам гостей і запросив до слова.

Вона може бути корисною, якщо використовувати її правильно.

Спалювання скошеної трави восени разом з опалим листям погіршує стан повітря та шкодить здоров’ю людей.

У громадській організації “Екологічні новини” розповіли про 8 варіантів, як знайти для неї застосування з користю для господарства та без збитків для довкілля.

Вчені з Каталонського інституту досліджень і перспективних досліджень (ICREA) розробили інноваційний спосіб зберігання сонячної енергії на молекулярному рівні. Вперше було створено гібридний пристрій, який поєднує традиційний кремнієвий сонячний елемент із системою зберігання енергії – MOST (молекулярна система зберігання сонячної теплової енергії). Технологія встановлює нові стандарти ефективності у використанні та зберіганні сонячної енергії.

Науковці пояснили, що головна проблема сонячної енергетики полягає у нерівномірному виробництві енергії та змінному попиті на неї. Для розв’язання цієї проблеми необхідні ефективні системи зберігання, які забезпечать надійне постачання електроенергії незалежно від часу виробництва.