10 лютого 2012 року відбулася зустріч священиків Глинянського деканату з референтом із питань екології Львівської Архиєпархії о. Миколою Пришляком. Захід відбувся в рамках презентації новоствореної комісії на деканальному рівні.

Отець Микола пригадав усім присутнім про вагому загрозу екологічної кризи, яка виникла через неправильне ставлення людини до природного довкілля, як Божого творіння. Адже людина «бачить і сприймає себе абсолютним власником всього, що вона посідає. Тому, вона поводиться з природою, з навколишнім світом як із засобом досягнення своїх цілей, не звертаючи увагу на те, що природа є домом як для неї, так і для інших та має свої власні закони встановлені Богом-Творцем» – зазначив референт.

«Екологічна криза є в першу чергу наслідком гріхопадіння людей та їх відчуження від Бога» – підкреслив присутнім о. Микола, а також наголосив на тому, що «відвернувшись від Бога, люди забули, що "володарювання" над природою і "панування" над землею (пор. Бут. 1, 28), до якого покликана людина за задумом Божим, не означає вседозволеності».

Івано-Франківська духовна семінарія (УГКЦ) зайняла перше місце у Всеукраїнському конкурсі «До чистих джерел», який проводило Міністерство екології та природних ресурсів України.

Конкурс проводився на виконання Постанови Кабінету Міністрів України з метою розширення та інтенсифікації в суспільстві практичної природоохоронної діяльності, спрямованої на охорону і поліпшення стану джерел, річок та водойм України, раціональне використання водних ресурсів, підвищення екологічної і правової обізнаності громадян щодо охорони водних ресурсів шляхом залучення широких верств населення до практичної природоохоронної роботи, розвитку громадянських екологічних ініціатив.

Переможці були визначені за найвищою сумарною оцінкою конкурсної роботи внаслідок аналізу та оцінки за системою багатобальних оцінок групою незалежних експертів та конкурсною комісією за такими основними критеріями як: отриманий екологічний ефект (комплексність виконаних робіт та їх екологічна значимість); актуальність, отриманий соціальний ефект; вторинні ефекти і післядія вжитих заходів.

Може видатись, на перший погляд, що коли говоримо про святкування Дня закоханих – тут уже, як тільки про кохання, говорити неможливо! Нічого дивного, адже для закоханих світ ніби зупиняється і їм не хочеться ні про що думати, ні говорити. Будучи свідомим того, що намагання в день святого Валентина говорити про щось інше може звестись до нуля, хочеться все ж таки спробувати поєднати День закоханих з любов’ю до природи і показати, що між ними існує досить таки тісний зв’язок! У когось, мабуть, таке намагання спровокує скептичну посмішу, чи нерозуміння, бо цілком виправдано можуть виникнути запитання: а до чого тут природа, довкілля? Якщо подивитись на День святого Валентина ближче і спробувати зробити з нього екологічне свято – мабуть можливо…

Сиропусна неділя вводить нас у Великий піст – благодатний час покаяння і навернення до Бога. Метою передвеликоднього посту є наше очищення від гріхів, щоб належним чином взяти участь у Пасхальній події.

Призначенням посту є повернення людини, яка через гріхи віддаляється від Бога, назад до свого Творця та Спасителя. Гріх не тільки спричиняє дисгармонію в душі людини і є смертельно небезпечним для її життя, але й ж загрожує нашим ближнім. Більше того, наша гріховна поведінка становить велику небезпеку для всього створеного Богом світу. Втрачаючи зв'язок з Богом, своїм Творцем та Спасителем, людина перетворюється з мудрого, люблячого та відповідального управителя довірених скарбів оточуючої природи, в жорстокого поневолювача, експлуататора та руйнівника.

В цьому контексті Великий піст є прекрасною нагодою для того, щоб, через повернення до повноти життя у Бозі і з Його підтримкою, почати процес порятунку волаючого про допомогу створіння, яке «стогне і страждає в тяжких муках» (Рим 8, 22).

Євангелія про страшний суд, яку чуємо в храмах у М’ясопусну неділю, нагадує нам про те, що свого часу кожному з нас прийдеться дати відповідь перед Богом за свої вчинки і спонукає нас до покаяння та відповідального життя вже «тут і зараз».

В контексті великопосних екологічних імпульсів євангельське послання покликане поглибити та розширити нашу екологічну свідомість для того, щоб бути готовими відповісти перед Богом Творцем та Спасителем, Котрий як Суддя зажадає звіту за довірений нам світ і всі дари створіння, які ми покликані передати майбутнім поколінням.

Традиційно ми сприймаємо цю притчу як заклик до діл милосердя: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт. 25: 40). Однак, чи задумувались ми, що тими «братами найменшими», які уособлюють самого Христа, є не тільки наші ближні – потребуючі люди, але й тварини, дерева, рослини, і все інше створіння Боже, що «стогне і страждає» внаслідок гріховної поведінки людини.

Необхідно бути готовими до того, що на страшному суді «голодний» Христос також може запитати нас, чи були ми відповідальними споживачами та виробниками продуктів харчування; Христос «спраглий» – чи заощаджували ми воду і не забруднювали її; Христос «чужинець» – чи ми не забули про те, що оточуюча нас природа – це не лише наше довкілля, матеріал і ресурс для використання, але живий організм Божого створіння та місце Його присутності; «нагий» Христос – чи намагались ми одягнути оголену масовими рубками дерев землю в її природні шати чарівних дібров, гаїв та лісів, чи дбали про відновлення природних ресурсів і чи огортали довірений світ своєю любов’ю та піклуванням;

Євангелія від Луки:

«Сказав Господь притчу оцю: “В одного чоловіка були два сини. Молодший з них сказав батькові: Отче, дай мені частину маєтку, що мені припадає. І (батько) розділив між ними свій маєток. Кілька днів потім, молодший зібрав усе і пустився у далекий край, і там розтратив свій маєток, живучи розпусно. І як він усе розтратив, настав великий голод у тім краю, і він став бідувати. Пішов він і найнявся в одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині.

У той час, як за Вашим вікном кружляють сніжинки, просимо Вас не забувати про те, що там, по інший бік вікна, лишається багато птахів, для яких наразі настає найтяжча доба за всю довгу зиму, адже несподіване зниження температури співпало із першими сніговими заметами. А під снігом будь-якому птахові значно важче знайти достатню кількість поживи. Можливо саме в цей період за всю нинішню зиму загине найбільша кількість птахів. Завдяки тому, що природних територій в Україні порівняно із освоєними людиною землями вкрай мало, шанси птахів зменшуються.

Закликаємо Вас полишити комп'ютер і прямо зараз облаштувати годівничку для птахів.Нею може стати ваше підвіконня, або будь-яка конструкція, яку Ви зробите з пластикової пляшки, пакету від соку або будь-чого іншого.

Перебуваючи в періоді, який, з однієї сторони, ще вважається різдвяним, а з іншої – починає нас вже помаленьку готувати до початку Великого Посту, ми в черговий раз помічаємо, яким скороминучим є час, в якому живемо! Це відчуття швидкоплинності може кидати нас в холодний піт, особливо, коли наше сумління закидає нам, що в цьому шаленому світі ми беззмістовно проживаємо наше життя.

І справді, ще зовсім недавно, ми веселими колядками прославляли Творця Всесвіту, Який прийшов із небес, щоб спасти весь наш Світ. А вже зараз починаємо готуватись до кульмінаційної події в житті кожного, хто вважає Господа не лише своїм Творцем, але також і особистим Спасителем, Який не тільки сотворив нас, але і віддав своє життя, щоб ми повноцінно та гармонійно жили в сотвореному Ним світі. В час, коли Церква починає безпосередньо готувати нас до «духовних пригод – великої мандрівки» Великим постом, мабуть кожен з нас починає задавати собі запитання на кшталт: а як я можу гарно приготуватись, розпочати і якісно провести, цей благодатний, Богом дарований час і навчитись гармонійно та радісно жити, не пропускаючи найважливішого в моєму житті? Кожен, хто роздумує про те як може покращити своє духовне життя, з метою, щоб якісніше жити та діяти, надіється, що йому в майбутньому це вдасться! Так, всім нам притаманно мріяти про щасливіше та краще майбутнє, але часто-густо воно безпосередньо залежить від кожного з нас індивідуально та колективно.