Приймаючи на аудієнції п’ятьох нових послів при Святому Престолі з Ефіопії, Малайзії, Ірландії, Фіджі та Вірменії, з нагоди вручення вірчих грамот, Вселенський Архиєрей Венедикт ХVІ звернув особливу увагу на те, що в контексті численних викликів сьогодення необхідною є «нова мобілізація людей доброї волі для вирішення, у справедливості і солідарності, всього, що загрожує людині, суспільству та навколишньому середовищу».

Святіший Отець також зазначив, що теперішня економічна криза спричинилась до того, що багато сімей живуть у нестабільності, крайній нужді та бідності, спричиненими нестачею матеріальних та духовних дібр. Тому, на думку папи, необхідно гармонізувати економічні цілі із соціальними зобов’язаннями, демократичним урядуванням та пошаною до природи. Понтифік вважає, що добре було б посприяти ручній праці та землеробству, повертаючи їм гідність, якої вони заслуговують.

З 16 по 20 травня в Маннгаймі (Німеччина), в 98-й раз відбудуться Дні Католицької Церкви, які вже традиційно стали визначним форумом, що має за мету переосмислення значення християнської віри у світлі викликів та проблем сьогодення.

Особлива увага цього разу буде присвячена проблемам навколишнього середовища, як виклику для християнської віри, а також дослідженню питання автентичного внеску християн для подолання екологічної кризи.

Зокрема в четвер, 17 червня, відбудеться панельна дискусія на тему «Кліматичні проблеми торкаються нас всіх! – Відповідальність за створіння – спільна відповідальність». Серед основних диспутантів: кардинал Турксон, голова Папської ради «Справедливість та мир», Марія Луїза Дьотт, голова федерального союзу підприємців Німеччини і д-р Володимир Шеремета, керівник Бюро УГКЦ з питань екології.

Океан за останні півстоліття прийняв на себе до 90% ефекту від глобального потепління, однак обсяг холодних придонних антарктичних вод, які компенсували це тепло, скоротився на 60% за останні 40 років, повідомляє австралійське Науково-індустріальне співтовариство Британської співдружності (CSIRO).

Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) оголосила 2001-2011 роки "найтеплішим в історії десятиліттям для всіх континентів земної кулі", експерти з Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) США зазначили, що 2010 рік став рекордним за кількістю опадів, що випали за історію спостережень з 1901 року. В цілому, на думку експертів, в кінці XX століття зміна клімату на планеті прискорилося.

"Коли ми говоримо про глобальне потепління на планеті – насправді мова поки що йде про розігрів океану ... За останні 50 років він поглинув до 90% додаткового тепла, однак це поступово призводить до виснаження буферних механізмів, які дають можливість адаптації", – сказав співробітник CSIRO Стів Рінтоул (Steve Rintoul), чиї слова наводяться в повідомленні.

У День Кліматичних Наслідків яскраві і несподівані акції пройшли практично у всіх країнах світу, щоб підкреслити, що кліматична криза загрожує нашому благополуччю вже зараз.

Творчі демонстрації в Росії, Україні, Грузії, Азербайджані, Казахстані, Киргизстані і Таджикистані стали частиною глобального Дня Кліматичних Наслідків, або Connect the Dots, спільного проекту з ініціативи міжнародного кліматичного руху 350.org. День об'єднав понад 1000 заходів в 150 країнах в спробі "з'єднати точки" між локальними змінами, такими як екстремальні погодні явища, і глобальною кліматичною кризою.

5 травня – День наслідків кліматичних змін. Cотні заходів по всьому світу - люди організовуються, щоб показати, як зміни клімату негативно впливають на їх спільноти вже сьогодні.

День Кліматичних Наслідків – це глобальна кампанія.

Мир на землі залежить від «екології людини» та «екології довкілля». Такою є ключова думка спеціального послання папи Венедикта XVI до учасників XVIII асамблеї Папської академії Соціальних наук від 27 квітня 2012р.

Засідання Папської академії були присвячені дослідженню внеску енцикліки «Pacem in Terris» блаженного Івана XXIII в соціальну доктрину Церкви з приводу 50-річчя цього документу.

«Світ не зможе стати оселею миру, поки мир не знайде оселю в серці кожного з нас, кожної людини, поки всі не візьмуть до уваги порядок, який є закладений Творцем у їх нутро» (Pacem in Terris, 165). В цьому контексті, папа Венедикт XVI пригадує, що в центрі церковної соціальної доктрини стоїть антропологія, що визнає людину істотою, яка є обдарованою розумом і покликаною до любові, в чому відображається її Божественна природа. Святіший отець наголошує, що «мир та справедливість є плодами Закону, який є записаний у створіння і в серце людини (пор. Рим 2, 15)».

Концентрація в атмосфері вуглекислого газу – головного винуватця глобального потепління – в 2011 році виросла на 0,72% – з 388,56 до 391,3 частин на мільйон (ppm), при цьому критичним для клімату рівнем вчені вважають 450 ppm, про це свідчать дані, оприлюднені американським Інститутом океанографії імені Скріппса.

В доіндустріальну епоху концентрація CO2 в атмосфері не перевищувала 280 ppm.

Згідно з розрахунками міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), щоб з імовірністю 90% уникнути катастрофічної і незворотної зміни клімату, необхідно до 2050 року утримати СО2 на рівні 450 ppm, що відповідає зростанню глобальної середньої температури на 2 градуси Цельсія.

«Бог, який любить людину, завжди її вчить»,– сказав Владика Венедикт Алексійчук, Єпископ-помічник Львівської архиєпархії, у своєму слові під час заупокійної Божественної Літургії за жертв Чорнобильської катастрофи в соборі Святого Юрія у Львові 26 квітня, в день 26-ї річниці з дня трагедії. 

«Роздумуючи над цієї катастрофою, – додав архиєрей, – я дійшов до переконання, що Господь прагнув звернутися до людини із запитанням, як вона використовує Божі дари, наскільки відповідально ставиться до землі, на якій живе. Саме через ту катастрофу Бог прагне говорити з нами, промовити до нас».

«Напевно, поки не загриміло в Чорнобилі, – продовжив своє слово проповідник, – не тільки наш народ, але й усе людство не вповні усвідомлювало своєї відповідальності щодо Божого творіння.