Українські дороги врятує пластикове сміття
Місцева влада поставила перед собою амбітну мету – до 2020 року перетворити Ванкувер у «найзеленіше» місто світу (вірніше, додати фінальні штрихи). В рамках нової філософії сьогодні реалізується проект по створенню дорожнього покриття з асфальту (80%) з додаванням переробленого пластику (20%). Гібридний асфальт при цьому збереже звичний темно-сірий колір і шорстку фактуру.
Інноваційний процес розробила компанія «Green Mantra» з Торонто, а його реалізацією зайнялась фірма «Green Roads». Ця затія має безліч плюсів, починаючи з можливості переробки пластику з користю для екології та економіки. Пластикові пляшки, пакети з-під молока і одноразові стаканчики – це не просто сміття, від якого потрібно позбутись – це цінна сировина для виготовлення тканин, контейнерів, побутових предметів, а тепер ще й будівельний матеріал для вулиць.
Щоб пластик став частиною асфальту, його розплавляють до стану пасти і змішують з іншими компонентами. В результаті вдалось знизити температуру виробництва повністю готового до використання дорожнього покриття з 160 до 120 ?С, – що дозволяє істотно заощадити енергію. При цьому в атмосферу викидається на 300 тонн на рік менше парникових газів і на 30% менше летучих органічних сполук (ЛОС) в порівнянні з традиційними дорожньо-будівельними роботами. Додаткова перевага – можливість укладати новий асфальт навіть у холодну погоду.
Старшокласники Бродівської гімназії зі священиком роздумували про екологічну відповідальність
26 квітня у Бродівській Гімназії імені Івана Труша пройшов урок екологічного виховання для учнів старших класів. Захід провів голова екологічної комісії Сокальсько-Жовківської Єпархії УГКЦ о. Тарас Дзьоба, на запрошення директора гімназії пані Надії Михайлівної Присяжнюк.
У своєму вступному слові директор зазначила, що зазвичай на уроках мова йде про екологію людини, а треба задумуватися і над екологією душі, тому сьогоднішній урок є нагодою перейти від екології душі до екології людини.
На початку уроку священик розповів про значення слова «екологія», та яке відношення Церва має до екології. Отець зазначив, що кожен християнин перейняв від Адама благословення: «порати і доглядати землю», кожен несе моральну відповідальність за стан нашого спільного дому – Землі, в якому все взаємопов’язано, «людина є не над світом, а у світі, серед всього створеного і як ніяка інша жива істота залежить від світу», – підкреслив священик.
Національний конгрес Pax Christi: «Це час ненасильства»
28 квітня 2013, в Римі, завершив свою роботу національний конгрес Pax Christi, який пройшов під гаслом «Це час ненасильства». Конгрес проходив у Римі при інституті Серафікум. Гасло конгресу стало водночас і головним його висновком, до якого спонукали спостереження за актуальним станом суспільства: не може залишитись не поміченим той факт, що важко досягнути миру, коли особисті інтереси поодиноких людей, чи цілих груп, ідуть в розріз з основними потребами людей та їхніми конституційними правами.
В часі конгресу в особливий спосіб було наголошено на тому, що миру можна досягнути, пам’ятаючи слова Папи Франциска, що мир можливий тоді, коли всі будемо людьми миру, людьми, які оберігають створіння.
У Львові молитвою вшанували пам’ять жертв Чорнобильської катастрофи
Поминальне богослужіння очолив о. Микола Пришляк, референт у справах екології Львівської архиєпархії. Разом з ним молились працівники Курії Львівської архиєпархії та люди, небайдужі до цього жахливого екологічного лиха.
Згадуючи про цю страшну подію, о. Микола наголосив: «Кожен з нас повинен пам’ятати за тих людей, які пожертвували свої життя заради того, щоб жили ми».
«Не варто шукати сьогодні винних, – зазначив проповідник, – важливо молитися і робити конкретні висновки, щоб ця трагедія вже ніколи не повторилася».
В Івано-Франківську під час Хресної Дороги говорили про Чорнобиль
26 квітня 2013 року Божого, в день відзначення 27-ї річниці Чорнобильської трагедії, в храмі св. Юрія Побідоносця, який знаходиться в парку «Воїнів – Інтернаціоналістів» (в минулому – «Піонерський парк») відбулась Хресна дорога в наміренні за жертв Чорнобильської трагедії.
Перед початком спільної молитви, до чисельно зібраних вірних звернувся о. д-н. Володимир Містерман, заступник керівника Бюро УГКЦ з питань екології. Працівника Екобюро було запрошено, щоб, роздумуючи над XII-ю стацією «Ісус умирає на хресті», зробити особливий акцент на взаємозв’язку екології та християнської віри.
Диякон Володимир під час духовної науки запропонував усім вірним в особливий спосіб призадуматись над власним, повсякденним способом життя та над тим, чи наші ближні і ціле створіння Боже-природа відчувають на собі, що ми постимо та що черпаємо з діла відкуплення Спасителя. «По-справжньому оцінити те, що Ісус умер на хресті – це усвідомити своє місце серед створіння Божого та наше покликання по Божому турбуватися ним, – наголосив заступник екологічного бюро, додаючи, що – таких трагедій як Чорнобиль та Фукусіма можна було б уникнути, якщо б людина покірно розуміла своє покликання та визнавала Бога своїм Творцем, Спасителем та справедливим Суддею».
Екологічна катехиза про чесноту мужності
Книга віри – Катехизм Католицької Церкви, визначає мужність як чесноту, яка «забезпечує стійкість в труднощах і витривалість у старанні про добро. Вона зміцнює рішучість протистояти спокусам і долати перешкоди в моральному житті» (№ 1808).
Християнська мужність основується на перемозі воскреслого Ісуса Христа, яка відкриває нам двері до вічності. Ця чеснота уприсутнюється і стає дієвою через живу віру й служіння любові (див. 1 Петр 1, 3-9; 1 Петр 3, 13 – 4, 16). Підтверджуючи своєю вірою істину в Бога Творця і Спасителя світу, людина в надії довіряється Йому. При цьому, той, хто надіється на Бога, почуває себе сильним і впевненим у боротьбі зі злом (гріхом), яке сьогодні набирає найрізноманітніших виглядів і загрожує людині, суспільству і всьому створеному Богом світу.
Чеснота мужності:
26 квітня – День пам'яті Чорнобильської трагедії
26 квітня 1986 року о 01.23 сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС, повідомляє УНН.
Сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.
Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. Від вибуху і при гасінні пожежі, що тривала близько 10 днів, загинув 31 чоловік і більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.
Жахлива аварія призвела до радіоактивного опромінення величезної кількості людей, до забруднення води й навколишнього середовища. На території України утворилася так звана 30-кілометрова "зона відчуження", з якої терміново було переселено людей для врятування їхнього життя.
Церква формує «екологію людини», яка є запорукою «екології довкілля» – проф. Володимир Шеремета
Церква формує «екологію людини», яка є запорукою «екології довкілля» – про це заявив проф. Володимир Шеремета в доповіді під час круглого столу «Інтеграція освіти для сталого розвитку в національну систему освіти», який відбувся 24 квітня в рамках Міжнародного екологічного форуму «Довкілля для України» в Києві.
Очільник Бюро УГКЦ з питань екології наголосив, що сталий розвиток, який вважається ключем до вирішення сучасних екологічних проблем, недостатньо засновувати на трьох потужних колонах «суспільство – економіка – екологія». Як би ці дійсності не збалансовувати, будівля сталого розвитку буде хиткою і ненадійною, якщо її не поставити на міцну основу «екології людини», під якою Церква розуміє автентичну віру, духовність та моральність людини.