В місті Мена на Чернігівщині вже майже рік діє підрозділ при комунальному підприємстві, що займається збиранням, сортуванням та пресуванням вторинної сировини — пластику, макулатури, склобою. Нещодавно контейнери для роздільного збору сміття встановили й в навколишніх селах.

«Програма «Поводження з твердими побутовими відходами» у нас розроблена була давно, однак втіленням її у життя ніхто не займався, — говорить директор КП «Менарайкомунпослуга» Валерій Квашук. — Сміття, яке можна було б переробити, спалювали або вивозили на звалище. Звісно, екології міста це не йшло на користь, тож я вирішив виправити ситуацію. Щоб запустити підприємство зі збору вторсировини, коштів у бюджеті не було, тому довелося робили все своїми силами, використовуючи бюджет комунального підприємства. Спочатку купили прес і причіп, почали збирати сміття по місту, заохочувати людей. Встановили контейнери для роздільного збору сміття по всьому місту, зараз їх уже близько 20­ти. Вони приносять відчутну користь: місто стало набагато чистішим. Люди вже не викидають макулатури чи пластику на смітник, а поміщають у спеціальні контейнери або збирають і приносять нам. І вони копійку заробляють, і місто стає чистішим».

Екологічний захід розпочався з Архиєрейської Божественної Літургії, під час якої єпископ Михаїл (Колтун), голова Синодальної комісії у справах екології, виголосив науку про важливість збереження Богом сотвореного світу, щоб не сталося екологічної катастрофи світового масштабу.

Наприкінці спільної молитви єпископ зазначив, що цей фестиваль «ставить акцент на життя, на збереження світу, людей і всього сотворіння. Рідко ми так глобально мислимо, що нашим завдання є зберегти світ, але сьогодні це стає необхідністю».

Отець Ярослав Кащук, адміністратор катедрального храму, підкреслив, що сучасна Церква і громадськість має брати активну участь у збереженні Божого творіння. «Починати з маленького: від катехизації дітей, науки в школі, в навчальних закладах… вчити, куди викидати сміття, не купувати пластикових вінків… Фермери мають бути свідомими, що не можна із землі витягувати все, не можна підпалювати землі. Треба наголошувати, що порушення – це гріх супроти людей і Бога. Ми вклоняємося землі, цілуємо її, коли повертаємося із чужини, – продовжив отець Ярослав, – бо вона є наша мати, наша бáтьківщина, а ми її діти. Тому разом, як закликає Церква, маємо її берегти».

Бути готовими «прочитати знаки руйнування та смерті, які супроводжують мандрівку людства, підвищуючи чутливість інституцій до того, щоб економічна система не була зосередженою виключно на споживанні природних ресурсів та визискуванні людських істот, але щоб сприяла повноцінному здійсненню кожної особи та справжньому розвиткові». З таким закликом Папа Франциск звернувся до учасників симпозіуму «Інтегральна екологія. Laudato si: Молодь – промотори змін», що відбувся у Кракові 25 липня 2016 року.

У посланні, надісланому учасникам через Державний Секретаріат Святого Престолу, яке зачитав Краківський архиєпископ кардинал Станіслав Дзівіш, Глава Католицької Церкви зазначає, що ця ініціатива покликана допомогти «призадуматися над спільною відповідальністю охоронців створіння в Божому задумові, вписаному в природу». Святіший Отець закликає пам’ятати про те, що створіння є чудесним Божим даром, який слід вживати для добра усіх.

Бог Словом своїм весь світ сотворив. "Земля і небо є це рук Божих діла. Земні сотворіння Бог з землі учинив. І з цієї ж землі теж людина прийшла.

Людина і все сотворіння земне є з землі. Зі землі Бог нас вивів на світ. Щоб ми подивляли наше спільне походження. Шанували, берегли і любили усіх.

Якось у світ зла спокуса прийшла. Вона місця шукала собі на землі. Перші прародичі її наші прийняли. І зразу відчули, що вони є в грісі.

Зробити світ чистішим намагалися діти і молодь села Підгірці 25 липня 2016 року. В цей день з ініціативи о.Тараса Дзьоби, референта Бюро УГКЦ з питань екології Сокальсько-Жовківської Єпархії була проведена толока.

Місцем для проведення толоки став буковий прилісок навпроти хреста, встановленого полеглим бійцям УПА в с.Підгірці, а також безпосередньо територія довкола хреста.

Коли діти зайшли у ліс, то від побаченого були неприємно здивовані, адже на кожному клаптику природи людина залишила свій «брудний слід»: пляшки від води, алкоголю, поліетилен, недопалки і навіть взуття та частини побутової техніки, а це далеко не повний список того, що діти в часі толоки винесли з лісу в сміттєвих мішках.

Зміна клімату впливає на всіх нас. Проте ми досі не приймаємо швидких рішень, а лише займаємося усуненням наслідків та намагаємося адаптуватися до змін навколо нас. Більшість не розуміє ризики від зміни клімату для глобальних економічних і соціальних структур та відноситься, на жаль, зневажливо до довгострокової користі від глобального переходу до сталого розвитку та чистої енергетики.

За даними опитування, нещодавно проведеного центром Pew, сім із десяти американців не дуже турбуються через можливу шкоду від зміни клімату. Більш того, вчені Єльського університету виявили, що 40% дорослих у світі ніколи не чули про зміну клімату. А в деяких країнах, що розвиваються, наприклад, в Індії, ця цифра досягає 65%.

22 липня, в комітеті Верховної ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки відбувся круглий стіл на тему «Ратифікація Паризької угоди: що далі?».

Нагадуємо, що 14 липня цього року Верховна рада України 279 голосами прийняла проект закону «Про ратифікацію Паризької угоди». Цим самим стала 20-ою країною, яка підтвердила обов’язковість виконання цього договору. Країни-підписанти працюватимуть над недопущенням зростання середньої температури повітря вище 2оС, а в кращому випадку 1,5оС. Мета угоди досягатиметься за допомогою низьковуглецевого розвитку як механізму скорочення викидів парникових газів паралельно зі сталим розвитком держав.

Вже стало доброю традицією для Бюро Української Греко-Католицької Церкви із питань екології бути активним учасником в організіції та проведенні великих прощ у Марійському Духовному центрі у Зарваниці. З 16 по 17 липня 2016 року тут проходила Загальнонаціональна проща, яка зібрала близько ста тисяч паломників з усіх регіонів України та українську діаспору з різних куточків світу.

Такі багатотисячні заходи вимагають від організаторів задовільнити належним чином найперше духовні, але також і матеріальні потреби прочан. Тому для підтримання чистоти і порядку було залучено понад сотню волонтерів із різних молодіжно-християнських спільнот, які протягом двох днів слідкували за чистотою та прибирали територію Зарваниці від сміття.

«Тільки краще пізнання Бога Творця та Його святих заповідей, приведе усіх нас до більшої чистоти наших сердець і усієї ним створеної природи», – зазначив у своєму подячному слові до волонтерів референт Бюро УГКЦ з питань екології Тернопільсько-Зборівської архієпархії о.Василь Шафран.