Цьогорічний Міжнародний день зі зменшення небезпеки стихійних лих присвяченій темі «Зниження смертності». На цьому наголосив під час загальної аудієнції 12 жовтня Папа Франциск, зокрема, мовивши: «Природні катастрофи можна було б уникнути або, принаймні, обмежити, адже їхні наслідки дуже часто викликані браком дбання про довкілля з боку людини.

Тому заохочую об’єднати зусилля в далекоглядний спосіб, дбаючи про наш спільний дім, сприяючи культурі запобігання, також і за допомогою нових знань, знижуючи ризик для найуразливіших суспільних груп».

Їстівний поліетилен

Харків’янин Сергій Тимчук допоміг вирішити проблему, над якою працювали багато вчених світової спільноти, – утилізація пакувальних матеріалів. Він 15 років присвятив розробці їстівної плівки для продуктів. Основним матеріалом став кукурудзяний крохмаль.

Це і екологічно чисто, і дозволяє продовжити термін зберігання продуктів. Їсти їх можна не знімаючи плівки, смакових якостей вона не має. Але навіть якщо ви викинете плівку, то за кілька тижнів від неї не залишиться й сліду.

Вітряк "на балкон"

Унікального вітрогенератора винайшов українець Олексій Оніпко. Агрегат може почати роботу навіть при швидкості вітру менше 1 м/с, тоді як іншим подібним приладам потрібно 2,5-3 м/с. Пристрій чудово підходить для українського клімату, його можна поставити просто на балконі та заощадити на електроенергії.

Традиційне вирощування рису на затоплених полях шкодить якості майбутнього врожаю та продукує велику кількість парникового газу метану. Науковці, котрі вивчають цю культуру, стверджують, що прямий посів рису на поля, замість пересаджування на затоплені ділянки, значно зменшить кількість утворюваного метану та сповільнить зміну клімату.

Численні експерименти в Азії, зокрема на Філіппінах та в Японії, доводять, що зміна способу вирощування рису дозволить суттєво зекономити воду та збільшити врожаї. Однак в Азії, де вирощується 90 % усього рису, лише чверть врожаю вирощується прямим посівом.

Останніми роками із новинних видань не сходять сюжети про масштабні вирубки лісів, які мають явний незаконний характер, передусім в Карпатах та на Поліссі.
Зважаючи на переконаність суспільства у безвідповідальному ставленні існуючої системи лісового господарства до місцевих лісів, незрозумілість та корумпованість роботи служб лісового господарства, інертність та часто малоефективність роботи екологічної інспекції й інших правоохоронних органів у галузі виявлення та запобігання лісових порушень... Дієвої системи громадського моніторингу і контролю за веденням лісового господарства в Україні досі не існувало.

Тому проект «Лісова Варта» поставив собі відповідну мету – розвиток громадянського суспільства, яке може впливати на вирішення критичних проблем, підтримку активістів існуючого природоохоронного руху, створення ефективного громадського контролю за веденням лісового господарства.

5 жовтня 2016 р., із благословення владики  Сокальсько-Жовківського   кир  Михаїла  Колтуна, у м. Радехові відбулася  Екопроща,  у рамках святкування Року Божого Милосердя. Урочистості розпочались  Божественною Літургією у храмі св. Миколая. Літургію  служили  декан Радехівський – о. Юрій Михалюк  у співслужінні отців деканату.

Приємно було бачити  численно зібраних учнів шкіл Радехова, державну  владу і вірян  парафії. Отець Петро  Микитюк, референт Бюро УГКЦ з питань екології Радехівського деканату  виголосив  проповідь  про «Важливість   відповідальності  за  творіння у співставленні із Божим і людським законом». У проповіді отець наголосив,  що  потрібно бережно і відповідально ставитись до тих дарів природи, які ми отримали від Бога у безкоштовне користування, як Його творіння.

Після літургії, духовенство і всі присутні, дякуючи Богові,  що поблагословив рясним дощем, вийшли на подвір’я  храму, щоб долучитись до  висадження  молодих хвойних саджанців  туй і яблуньки на території церкви, а опісля священики поблагословили і освятили ці зелені насадження.

Бути милосердними до всього сотвореного світу природи і до ближнього вчилися вірні парафій Олеського та частини Буського деканатів.

Впродовж вересня-жовтня вірні із 13 парафій вищезгаданих деканатів разом із своїми душпастирями здійснювали паломництва до храму Воздвиження Чесного Хреста у м.Броди, який має привілей  відпусту з нагоди ювілейного Року Божого Милосердя.

В часі паломництва місіонер-милосердя о.Тарас Дзьоба, який є також референтом Бюро УГКЦ з питань екології на теренах Сокальсько-Жовківської єпархії провадив науки, в яких застановляв паломників  над ділами милосердя у більш ширшому ключі: «У Євангелії страшного суду Христос ставить нам питання, що доброго ми зробили? Він показує, що критерієм ставлення до Бога є саме наш ближній. А хто є нашим ближнім? Не маємо права звузити поняття ближнього лише до площини людина – людина, все, у що Бог вдихнув життя, все, що оточує нас і волає про допомогу, є нашим ближнім».

6 жовтня 2016 р.Б. у смт. Брюховичі Шевченківського  деканату Львівської архієпархії з екомісіями завітав екореферент о. Микола Пришляк, де його радо зустрічав протопресвітер Петро Салагуб.

Екомісії розпочалися молитвою у церкві Різдва Пресвятої Богородиці, де було виголошено Слово Боже про покликання людини у створеному Господом світі. «Часто, - наголосив референт-еколог, - людина забуває, що призначена «порати і доглядати» усе створене Богом, що означає не нищити, а піклуватися про збереження та вдосконалення створіння і тісно співпрацювати з Творцем задля реалізації Його творчого задуму».

Паризька кліматична угода, яка буде регулювати заходи зі зменшення викидів двоокису вуглецю, набула чинності 4 листопада.

Про це розповів генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, повідомляє Німецька хвиля.

"Те, що раніше здавалося немислимим, тепер неможливо зупинити", – зазначив він, вказавши, що 5 жовтня для цього було подолано останню перешкоду, коли до документу приєдналися сім країн Євросоюзу, в тому числі Німеччина.