У середу, 5 листопада 2025 року, в храмі мучеництва святого апостола Павла в Римі, відбулося представлення та підписання оновленої Екуменічної хартії, яка є напрацюванням Спільного комітету Ради Єпископських Конференцій Європи (CCEE), що згуртовує католицькі єпископати, та Конференції Європейських Церков (СEC), яка об’єднує православних і протестантів континенту. Свої підписи поставили Преосвященний Ґінтарас Ґрушас, Архиєпископ Вільнюса і голова CCEE, та Преосвященний Нікітас Ліуліас, Архиєпископ Тіатейри і Великої Британії (Константинопольський патріархат), голова CEC.

5 листопада 2025 року у селі Шульганівка-Долина Улашківського деканату, Бучацької єпархії УГКЦ в рамках Всеукраїнської екосоціальної ініціативи «Посади дерево миру» відбулася урочиста висадка «Саду Надії». Ініціативу очолив о. Іван Стефанчук, екореферент Бучацької єпархії, спільно з місцевим парохом о. Іваном Касюком.

Напередодні, 4 листопада, священники спільно відслужили Божественну Літургію, під час якої о. Іван виголосив екологічну керигму. У своєму слові до вірних отець наголосив, що турбота про природу – це не модна тема, а невід’ємна складова християнського служіння, бо піклуватися про створіння означає берегти дар Божий для друзів менших і для майбутніх поколінь. Також отець звернув увагу на прості, але дуже важливі речі: енергозбереження, розумний розхід ресурсів і бережливе ставлення до довкілля як конкретний вияв любові до ближнього і відповідальності перед Богом.

Чи доречно дбати про природу в час війни? Як «мізерні зусилля» звичайних християн можуть допомогти довкіллю в час, коли війна його руйнує на десятки років вперед?

Чи не наївно і чи потрібно піклуватись про природу в час війни? Це справді дуже актуальне нині питання. Адже кругом біль, страждання і смерть тисяч і тисяч людей… Чи до природи нині, якщо кожного дня захищаючи країну віддають своє життя кращі її сини та дочки?

Безперечно, що час війни важливо фокусуватись на головному, на тому щоб захистити себе, своїх рідних та близьких, свій народ та наш рідний дім — нашу Батьківщину. Однак природа — це не просто невіддільна (частина/ознака) частина дому який ми захищаємо, природа — це також і ми самі. Піклування про природу — це не лиш турбота про чистоту довкілля, але передусім піклування про життя, яке нині так нещадно нищить війна.

3 листопада 2025 року у селі Запитів Новояричівського деканату з благословення пароха парафії св. архистратига Михаїла о. Василя Бесаги та ініціативи отця Павла Іванця, сотрудника даної парафії, було закладено Сад Надії – як приклад живої віри, акт дияконії та плід попередніх спільних екоініціатив.

Захід відбувся в рамках чергової хвилі екосоціальної ініціативи Бюро УГКЦ з питань екології «Посади дерево миру». Нові саджанці були висаджені у двох локаціях: біля місцевої школи, де доповнили вже раніше створений сад що нині радує плодами, та на території парафіяльного будинку.

До акції активно долучилися учні 8–10 класів на чолі з директоркою школи Іриною Жук, педагоги та парафіяни. Загалом було висаджено 53 фруктових дерев.

В Україні презентували посібник «Створення заповідних територій: вигоди для громад». Його мета – пояснити, чому нові заповідники й національні парки не обмежують процвітання громади, а навпаки створюють нові можливості для розвитку.

Видання підготувала ГО «Екодія», щоб місцева влада та мешканці мали прості аргументи у відповідь на упередження й побоювання щодо заповідання землі.

Минулого четверга, у гарний погожий осінній день, екологічна спільнота ім. св. Франциска Асизького Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата з молитовно-пізнавальною метою відвідала Відпустовий центр у Крилосі.

Спільно з о. Михайлом Дзулем, який є екореферентом Івано-Франківської архієпархії, браття помолилися урочистий Молебень до Пресвятої Богородиці. Згодом семінаристи відвідали музей історії давнього Галича, де ознайомилися з його княжим минулим та експозицією історії Церкви, оглянули ключові історичні пам’ятки та місця, які є свідками давньої історії.

1 листопада 2025, у селищі Мар’янівка, Луцького району Волинської області в одній з перших і найдавніших парафій Луцького екзархату УГКЦ – парафії Покрови Пресвятої Богородиці відбулися одразу дві події: Екологічні місії задля порятунку створіння в контексті сучасних викликів війни та XIX хвиля екосоціальної ініціативи УГКЦ в часі війни «Посади дерево миру».

Екомісії в парафії розпочалися зі спільного Молебню до Бога Творця, який очолив о. Ярослав Пелих, екореферент Луцького екзархату у співслужінні сотрудника парафії о. Романа Ставінського за участі парафіян з селища Мар’янівка і м. Горохова а також – небайдужих екоактивістів. Під час Молебню по особливому молилися за збереження природних дарів, зцілення ран війни та охорону довкілля. Опісля о. Ярослав мав слово-звернення із закликом до відповідальності за весь Богом сотворений світ як і кожне Боже створіння зокрема.

31 жовтня 2025 року у Родинному домі Бучацької єпархії УГКЦ, що в м. Чорткові відбулася подія, сповнена віри, тепла та любові до Божого створіння. З місією від Бюро УГКЦ з питань екології сюди прибув о. Іван Стефанчук, екореферент Бучацької єпархії, який разом з дітьми і вихователями провів Божественну Літургію та спільну молитву за мир в Україні.

У своєму слові о. Іван звернув увагу на те, що справжній мир починається з серця, яке здатне бачити Бога в усьому, що нас оточує. «Дбати про землю – це не просто екологічний вчинок, це вияв любові до Творця і довіри до Нього. Майбутнє нашої Батьківщини залежить від того, як ми навчимо молоде покоління берегти Божий світ», – зазначив священник.