За перше півріччя 2024 року вітер і сонце в Євросоюзі виробили більше електроенергії, ніж викопне паливо. Частка цих двох видів «зеленої» енергії в енергобалансі зросла до 30%, при цьому частка енергії, отриманої з використанням викопного палива, склала 27%. Такі результати нового аналізу, проведеного аналітичним центром Ember. У ньому зазначається, що решта 43% енергетичної генерації блоку припадає на гідроенергетику, атомну енергетику та інші джерела.

Вітрова та сонячна енергетика вже випередили викопні види палива в 13 країнах-членах ЄС (це майже половина усіх держав блоку): Австрії, Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Угорщині, Литві, Люксембурзі, Португалії, Іспанії, Нідерландах та Швеції. Разом ці країни забезпечують 70% загального попиту на електроенергію в ЄС, а решта 30% розподілені між 14 державами. Тільки 5 років тому лише 4 країни з 27 виробляли більше електроенергії з вітру та сонця, ніж з викопних видів палива. На них припадало лише 20% попиту на електроенергію в блоці.

Референт Бюро УГКЦ з питань екології Донецького екзархату, о. Михайло Неїжмак, відвідав два заїзди літнього інтерактивного табору «Summer Adventures», у яких взяли участь діти з Дніпропетровщини, Донеччини, Запоріжжя та з тимчасово окупованих територій. Понад 60 дітей мали змогу відпочити, оздоровитися та корисно провести час з однолітками, при цьому духовно зростаючи та вправляючись у чеснотах.

Один з таборових днів мав екологічне спрямування. Отець Михайло розповів про діяльність Екобюро УГКЦ, спрямовану на виховання молодшого покоління та плекання любові до рідного краю й екологічної відповідальності. Розмовляли про екоконкурси, екопоради на щодень, тематичні видання церковної екоінституції з корисною інформацією для навчання про дбайливе ставлення до сотвореного Богом світу.

Католицька Церква усвідомлює важливість боротьби зі зміною клімату та її наслідками. Сьогодні у нашій рубриці «Ойкономія: християнський погляд на економічне життя» продовжуємо нашу розмову про екологічну нерівність.

У своїх документах, зокрема в енцикліці «Laudato Si», Папа Франциск підкреслює необхідність дбайливого ставлення до нашого спільного дому – Землі. Він зазначає, що зміна клімату непропорційно впливає на найбідніші верстви населення, посилюючи соціальну несправедливість та нерівність. Документ «Laudato Si» наголошує на інтегральній екології, яка поєднує турботу про природу з турботою про людину.

Війна росії проти України має значний вплив на довкілля, і є кілька аспектів, на які варто звернути окрему увагу.

Війна призводить до руйнування інфраструктури, включаючи промислові, енергетичні об’єкти, водопроводи, каналізацію та системи утилізації відходів. Це може викликати витоки небезпечних речовин, забруднення атмосферного повітря, води та ґрунту. Наприклад, знищення хімічних заводів або складів з пальним, нафтопереробні підприємства неминуче призводять до серйозного забруднення навколишнього середовища.

30 липня 2024 р. відзначається Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, таку дату започаткувала Організація Об'єднаних Націй у грудні 2013 року. Напередодні цієї події, Спільнота святого Івана ХХІІІ, що допомагає потребуючим і марґіналізованим, опублікувала цьогорічний звіт під назвою «Між вразливістю та стійкістю» щодо торгівлі людьми. У документі наголошується на тривожному зростанні експлуатації найбільш уразливих людей, яка дедалі частіше відбувається через онлайн-платформи. 

Українські карпатські бджоли (скорочено – Карпатка) надзвичайно працьовиті та миролюбні. Це пояснюється умовами їх життя в суворому гірському кліматі, де тепла, сонячна, сприятлива для роботи погода впродовж лічених хвилин може змінитись на дощову і прохолодну. В цих умовах бджолам потрібно швидко братися до роботи, інтенсивно приносити нектар та квітковий пилок, щоб зуміти забезпечити сім’ї медом і вижити в цих важких умовах.

Карпатські бджоли здатні працювати в умовах з низькою освітленістю, при високих перепадах градієнтів температур у підніжжі гір і на їх вершинах, здатні приносити нектар навіть в невеликий дощ та забирати нектар з цукристістю менш як 8%, одночасно працювати на багатьох видах рослин.

З 22 по 27 липня у селі Загір҆’я Залозецького деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії проходив християнський літній дитячий табір «Канікули з Богом». Вихованці Тернопільської Вищої Духовної Семінарії імені патріарха Йосифа Сліпого разом із аніматорами та місцевим парохом о. Михайлом Підгородецьким, організували насичену молитовну, освітньо-виховну та відпочинкову програму для дітей та молоді.

Доброю традицією таких літніх таборів є те, що в контексті вчення Церкви про інтегральну екологію, один з днів є присвячений довкіллю та нашій християнській відповідальності за дари природи, які ми отримали від нашого Творця та Спасителя. Духовним провідником та вчителем мистецтва вправляння в екологічних чеснотах став о. Василь Шафран, референт Бюро УГКЦ з питань екології Тернопільсько-Зборівської архієпархії.

З 23 по 26 липня на парафії св. Архистратига Михаїла у с. Бутини Червоноградського району Львівської області, відбувся дитячий табір «Канікули з Богом» на тему «Свобода і відповідальність людини за створіння».

Щодня о. Володимир Годісь, екореферент Белзького деканату Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, разом із учасниками табору, мали спільну молитву і катехизу на тему сучасних екологічних викликів та можливостей їх подолання у світлі християнської віри в Бога Творця і Спасителя.