Океан за останні півстоліття прийняв на себе до 90% ефекту від глобального потепління, однак обсяг холодних придонних антарктичних вод, які компенсували це тепло, скоротився на 60% за останні 40 років, повідомляє австралійське Науково-індустріальне співтовариство Британської співдружності (CSIRO).

Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) оголосила 2001-2011 роки "найтеплішим в історії десятиліттям для всіх континентів земної кулі", експерти з Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) США зазначили, що 2010 рік став рекордним за кількістю опадів, що випали за історію спостережень з 1901 року. В цілому, на думку експертів, в кінці XX століття зміна клімату на планеті прискорилося.

"Коли ми говоримо про глобальне потепління на планеті – насправді мова поки що йде про розігрів океану ... За останні 50 років він поглинув до 90% додаткового тепла, однак це поступово призводить до виснаження буферних механізмів, які дають можливість адаптації", – сказав співробітник CSIRO Стів Рінтоул (Steve Rintoul), чиї слова наводяться в повідомленні.

У День Кліматичних Наслідків яскраві і несподівані акції пройшли практично у всіх країнах світу, щоб підкреслити, що кліматична криза загрожує нашому благополуччю вже зараз.

Творчі демонстрації в Росії, Україні, Грузії, Азербайджані, Казахстані, Киргизстані і Таджикистані стали частиною глобального Дня Кліматичних Наслідків, або Connect the Dots, спільного проекту з ініціативи міжнародного кліматичного руху 350.org. День об'єднав понад 1000 заходів в 150 країнах в спробі "з'єднати точки" між локальними змінами, такими як екстремальні погодні явища, і глобальною кліматичною кризою.

5 травня – День наслідків кліматичних змін. Cотні заходів по всьому світу - люди організовуються, щоб показати, як зміни клімату негативно впливають на їх спільноти вже сьогодні.

День Кліматичних Наслідків – це глобальна кампанія.

Мир на землі залежить від «екології людини» та «екології довкілля». Такою є ключова думка спеціального послання папи Венедикта XVI до учасників XVIII асамблеї Папської академії Соціальних наук від 27 квітня 2012р.

Засідання Папської академії були присвячені дослідженню внеску енцикліки «Pacem in Terris» блаженного Івана XXIII в соціальну доктрину Церкви з приводу 50-річчя цього документу.

«Світ не зможе стати оселею миру, поки мир не знайде оселю в серці кожного з нас, кожної людини, поки всі не візьмуть до уваги порядок, який є закладений Творцем у їх нутро» (Pacem in Terris, 165). В цьому контексті, папа Венедикт XVI пригадує, що в центрі церковної соціальної доктрини стоїть антропологія, що визнає людину істотою, яка є обдарованою розумом і покликаною до любові, в чому відображається її Божественна природа. Святіший отець наголошує, що «мир та справедливість є плодами Закону, який є записаний у створіння і в серце людини (пор. Рим 2, 15)».

Концентрація в атмосфері вуглекислого газу – головного винуватця глобального потепління – в 2011 році виросла на 0,72% – з 388,56 до 391,3 частин на мільйон (ppm), при цьому критичним для клімату рівнем вчені вважають 450 ppm, про це свідчать дані, оприлюднені американським Інститутом океанографії імені Скріппса.

В доіндустріальну епоху концентрація CO2 в атмосфері не перевищувала 280 ppm.

Згідно з розрахунками міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), щоб з імовірністю 90% уникнути катастрофічної і незворотної зміни клімату, необхідно до 2050 року утримати СО2 на рівні 450 ppm, що відповідає зростанню глобальної середньої температури на 2 градуси Цельсія.

4-5 травня 2012р. Фонд Centesimus Annus Pro Pontifice організовує конференцію на тему «Установи, суспільство та ринки: на шляху нового міжнародного балансу», яка проходитиме в Міланському Католицькому Університеті (Італія). Протягом двох днів дослідники, науковці та учасники конференції вивчатимуть питання затяжної економної кризи, її причини та шляхи виходу з неї.

Конференція ставить собі за мету дослідити роль інституцій, суспільства та ринку в сучасному світі в період глибокої кризи, яка є не лише економічною, але особливо культурною, соціальною і кризою цінностей. Ця криза появились також через відносини між багатими країнами та рештою населення планети. Ці нерівні та несправедливі відносини спонукають до їхньої переоцінки та вироблення нового необхідного підходу до міжнародної економіки, в якій чільне місце повинне приділятись принципу субсидіарності, солідарності та принципу справедливого розподілу необхідних ресурсів.

Середній громадянин США за рік споживає стільки води, що вистачило б наповнити олімпійський басейн. А на світове сільське господарство припадає 92% (!) всієї прісної води, яка використовується людством.

Люди споживають воду кількома способами: викачують з річок, водосховищ і підводних джерел, а також позбавляють її придатності в результаті забруднення, розповідає Арьєн Хукстра з Університету Твенте (Нідерланди), який разом з Месфіном Меконненом зібрав дані за 1996-2005 роки і видав найповніший і свіжий на сьогодні аналіз «водного відбитка» людства.

Спекотно? І не дивно! Хвиля неочікувано високої температури прокотилась Європою в останні вихідні квітня. Встановлено рекордні показники спеки для цих днів у Києві, Москві та Варшаві. 

Київ: Метеорологи Центральної геофізичної обсерваторії зафіксували в п'ятницю 27 квітня рекордну середньодобову температуру повітря в Києві. Так, середньодобова температура повітря 27 квітня перевищив на 1,1 ° рекорд 2000. Температура повітря в Києві досягла 20,3° тепла.