1 квітня, з благословення архиєпископа і митрополита Івано-Франківського преосвященного Кир Володимира (Війтишина), та за сприяння обласної і міської влади, по вулицях міста Івано-Франківська відбулася хресна дорога, сьома стація якої була присвячена роздумам про хресні страждання Ісуса в контексті сучасних проблем природного довкілля.

Учасники хресного ходу мали нагоду застановитися над питанням особистої християнської відповідальності за створений у Христі світ, а також над фактом того, що вчинки, які приносять шкоду природі, є гріховними. Екологічний гріх сіє навкруги (по всьому світі) смерть та руйнування. Його жертвою стає виснажена та перетворена в пустку земля, забруднене повітря, отруєна вода, вирубані ліси, безповоротно винищені цілі види створених Богом живих істот… а в кінці кінців і сама людина. Відповідно, наслідком глибокого покаяння та цілісного навернення до Бога, має стати також відповідальне ставлення до всього Божого створіння у нашому повсякденному житті.

31 березня, на парафії Вознесіння Господнього Української Греко-Католицької Церкви, що розташована на окраїні Івано-Франківська, був закладений сад. Захід був здійснений в рамках ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння», яку проводить Бюро УГКЦ з питань екології в часі Великого посту. Її метою є засвідчити не тільки словом, але й ділом покликання людини «порати і доглядати» (Бут 2, 15) Боже створіння.

Посадка саду розпочалася із молитви у каплиці, яку очолив отець-парох Іван Сас, заступник голови молодіжної комісії Івано-Франківської єпархії. Опісля, до присутніх звернувся д-р Володимир Шеремета, керівник Бюро УГКЦ з питань екології, наголосивши на важливості заходу, який є свідченням нашої християнської відповідальності за створений Богом світ, а також місії бути Божими садівниками на землі, а не безпощадними тиранами та експлуататорами природи.

Івано-Франківська духовна Семінарія (УГКЦ) молитвою долучилась до всесвітньої акції «Година землі». В суботу, 31 березня, о 20.30 в семінарійному храмі був відслужений молебень до Бога Творця. Цим молебнем семінарійна спільнота, на чолі з ректором прот. Олександром Левицьким, вимкнувши електричне освітлення, при свічках, об’єдналась у молитві зі всіма людьми, яким не байдужа доля нашої планети, оскільки в цей час проходила всесвітня акція «Година землі», започаткована Всесвітнім Фондом Охорони Природи.

Після молебню, д-р Володимир Шеремета, керівник Бюро Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ з питань екології, розповів про історію виникнення даної акції, її мету та значення, а зокрема, що вона покликана звернути суспільну увагу на актуальні екологічні проблеми та пробудити почуття відповідальності кожної людини за природне довкілля.

29 березня, в Інституті природничих наук  Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника відбулись лекції на тему «Еколого-етичне вчення Церкви», які провів керівник Бюро УГКЦ з питань екології, проф. д-р Володимир Шеремета.

Доповідач ознайомив зведені курси екологів Прикарпатського університету з основоположними аспектами християнського соціально-екологічного вчення. Зокрема, очільник екологічного бюро пояснив cутність вчення про екологічне покликання християн та екологічне завдання Церкви в контексті сучасної екологічної кризи. Слухачі дізналися, що обов’язок бережливого ставлення до природи безпосередньо випливає з християнської віри і є її свідченням, а завдання природі шкоди Церква трактує як порушення заповідей «не вкради» та «не вбий» і зараховує до важких гріхів.

В рамках освітнього заходу відбулась також презентація ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння», яка проводиться Українською Греко-Католицькою Церквою в часі Великого посту.

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник 31 березня о 20.30 на одну годину відмовиться від електричного освітлення, замінивши його свічками. Таким чином музейна установа разом із Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, установами та громадськими організаціями різних країн світу приєднається до екологічної кампанії Всесвітнього фонду дикої природи «Година Землі-2012», котра є символічним актом міжнародної солідарності спрямованої на захист навколишнього середовища та збереження нашої планети.

Як повідомляє сайт заповідника, протягом години центральну площу біля Успенського собору замість ліхтарів будуть освітлювати п’ятсот свічок-лампадок.

Чи “видужає” наша планета? Зараз ми знаємо, що за останні кілька років значно зменшилась інтенсивність ультрафіолетового випромінювання: озоновий прошарок над Європою збільшився, а сонячне випромінювання стало менш агресивним. Але що саме це означає? 

Гарна новина

Вже понад 20 років так звані вуглеводневі сполуки фтору та хлору заборонено, і це має певні позитивні результати, які підтверджують науковці. Група вчених провела дослідження у Європі, Канаді та Японії, під час якого було виміряно інтенсивність ультрафіолетового випромінювання, і довела, що за останні кілька років воно значно зменшилося. Під час дослідів фахівці намагалися враховувати інші фактори, котрі впливають на випромінювання. Вони довели, що людська діяльність не лише впливає на озоновий шар, але й що цей вплив — найбільший. Окрім того, такі природні катаклізми, як, наприклад, виверження вулкану Пінатубо на Філіппінах в 1990-х рр., завдали значної шкоди озоновому шару.

Аграрна галузь України може виробляти понад 5 мільйонів тонн світлих нафтопродуктів щорічно. Про це повідомили в прес-службі Міністерства аграрної політики і продовольства з посиланням на заяву профільного міністра Миколи Присяжнюка.

Надлишок виробництва цукрових буряків, що виник у зв'язку з обмеженням експорту українського цукру на ринок Митного союзу, може бути використаний для виробництва біопалива. При таких умовах аграрна галузь України зможе забезпечити майже половину внутрішньої потреби держави в світлих нафтопродуктах. Про це повідомив Міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк.

«Зараз ми завершуємо переговори з Бангладеш й іншими країнами з реалізації цукру. Також ми плануємо скоротити імпорт і використання цукрозамінників, оскільки це не тільки шкодить цукровій галузі, а й здоров'ю населення. Крім того, одним з перспективних напрямів аграрної галузі є виробництво біопалива, в тому числі і з цукрового буряка», – зазначив міністр.

Зміна клімату в кінці XX століття прискорилася, зробивши 2001-2010 роки найтеплішим десятиріччям, а 2011-й - найтеплішим серед "колег" по холодному кліматичному феномену "Ла-Нінья", йдеться в доповіді Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), повідомляє УНН.

Організація представила 23 березня, у Всесвітній метеорологічний день, попередні результати Глобального доповіді про клімат за десятиліття разом зі щорічним повідомленням про стан клімату в 2011 році.