У квітні-травні кожного року з ініціативи екологічної інспекції в Івано-Франківській області проходить щорічна всеукраїнська акція з благоустрою під назвою «За чисте довкілля». Метою такої ініціативи є облагородити населенні пункти та прилеглі до них території. Різні державні та приватні установи, організації і місцеві жителі, в міру сил та можливостей, також долучаються до цієї ініціативи, очищаючи напередодні світлого празника Воскресіння Господнього не лише свої душі, але й природне довкілля.

Цього року Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області разом із Бюро УГКЦ з питань екології запланували підтримати дану ініціативу, залучаючи до здійснення заходів з благоустрою біля храмів працівників екоінспекції, духовенство та прихожан.

12 квітня 2014 року екологи зробили перший крок в реалізації цієї домовленості – колектив Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області на чолі з керівництвом та за участі місцевих парафіян провів суботник з озеленення території біля новозбудованого собору Преображення Господнього в Івано-Франківську.

Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) попереджає, що наслідки кліматичних змін уже спостерігаються на всіх континентах і просторах океанів. МГЕЗК випустила доповідь, у якій говориться про те, що в багатьох випадках світ погано підготовлений до ризиків, пов'язаних із зміною клімату, хоча можливості скорочення цих ризиків існують.

Доповідь Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, що має назву « Зміна клімату 2014: наслідки, адаптація та вразливість» була представлена в понеділок у Женеві. У ній говориться, що ймовірність того, що наслідки глобального потепління клімату «можуть бути надзвичайно серйозними, всюди проникаючими і незворотними» стає все більш реальною. За даними авторів, вони вже торкнулися екосистеми суші й океанів, системи водопостачання сільського господарства, здоров'я людини та джерела засобів її існування. Вражає те, що ці наслідки виявляються по всьому світу: від тропіків – до полюсів, від малих островів – до великих континентів і від найбагатших – до найбідніших країн.

За словами експертів, природа зміни клімату цілком зрозуміла, хоча «клімат продовжує підносити сюрпризи».

7 квітня 2014 року Божого, на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці з ініціативи Михайла Деревенчука, референта Бюро УГКЦ з питань екології у Бучацькій єпархії, та за підтримки о. Андрія Лемчука, синкела у справах духовенства, у Катедральному cоборі Верховних апостолів Петра і Павла була проведена екологічна Хресна дорога. У спільній молитві взяли участь молоді люди, які належать до Товариства українських студентів-католиків «Обнова».

Під час цієї Хресної дороги усі присутні мали можливість роздумувати над стаціями та молитвами, які в рамках Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» були підготовлені екологічною інституцією УГКЦ. Після спільної молитви екореферент ознайомив студентів з метою та головними завданнями екоініціативи і наголосив на тому, що така, на перший погляд, нестандартна Хресна дорога має за мету допомогти повніше пережити процес покаяння і навернення до Бога. Представник Екобюро в доступний спосіб намагався донести до присутніх екологічне вчення Католицької Церкви, акцентуючи особливу увагу на тому, що навернення до Бога – це шлях примирення з усім Божим створінням і запорука побудови якісно іншого суспільства.

09 квітня 2014р. Божого у Марійському Духовному Центрі Зарваниця вперше була відравлена екологічна Хресна дорога, у якій взяли участь колегіум для дівчат «Знамення», питомці Тернопільської Вищої Духовної Семінарії ім. патріарха Йосифа, референт Бюро УГКЦ з питань екології Тернопільсько-Зборівської архієпархії о. Василь Шафран та присутні прочани.

Зарваниця є відома не тільки як одне з найбільших відпустових паломницьких центрів, але також як місце відродження УГКЦ на Поділлі. Саме звідси, 25 років тому назад, розпочалися перші відкриті богослуження нашої церкви і під покровом Божої Матері розійшлися по цілій області.

Усі учасники першої екологічної Хресної дороги у Зарваниці також зрозуміли важливість цієї молитви не тільки для Тернопільсько-Зборівської архієпархії, але і для усієї України. Сьогодні усі християни нашої держави повинні збагнути та побачити у стражданнях Христа не лише гріхи супроти Бога та ближніх. Ця екологічна Хресна дорога дозволяє побачити наші часті несвідомі та забуті гріхи супроти усієї Богом сотвореної природи, з усіма випливаючими наслідками для усього людства та для прийдешніх поколінь.

Рух і діяльність за оживлення парафіяльного життя і служіння останніми часами набирає незвичайних обертів. Це стосується різних аспектів життя парафіяльної спільноти. Він охоплює також і екологію, що не є і не може бути чужим Церкві, яка неодноразово говорить про це. Інколи може здатися, що навіть занадто, але тут треба знайти «золоту серединку» і дбати про спільне добро.

Що ж таке екологія? Якщо заглянемо до вікіпедії, то прочитаємо, що екологія (від дав.-гр. οἶκος — житло, оселище, будинок, майно і λόγος — поняття, вчення, наука) – це наука про взаємодії живих організмів і їх спільнот між собою і з навколишнім середовищем. Термін вперше запропонував німецький біолог Ернст Геккель в 1866 р. в книзі «Загальна морфологія організмів» («Generelle Morphologie der Organismen»). Ця наука вивчає взаємовідносини організмів із довкіллям, досліджує структурно-функціональну організацію надорганізмових систем (популяцій, угруповань,екосистем, біосфери), виявляє механізми підтримання їх стійкості у просторі й часі. Сучасна екологія – складна багатогранна дисципліна, основою якої є біогеографічні знання, але яка поєднує сьогодні всі природничі, точні, гуманітарні і соціальні науки, з метою пошуків шляхів оптимального розвитку людства на максимально далеку перспективу, вироблення нових методів збереження біосфери планети.

6 квітня 2014 року Божого в приміщенні Катехитичного центру, який знаходиться при кафедральному соборі «Покрови Пресвятої Богородиці», з ініціативи о. Михайла Неїжмака, референта Бюро УГКЦ з питань екології в Донецькому екзархаті УГКЦ, відбулася зустріч, присвячена екологічному вченню Церкви.

Дружню зустріч, на якій були присутні батьки, діти яких відвідують катехитичну школу, розпочали молитвою до Бога Творця. Після короткого представлення вчення Церкви щодо відповідальності за Богом створений світ та пояснення поняття «екологічного гріха» між присутніми та священиком зав’язалась жива дискусія.

5 квітня 2014 року Божого на Донеччині, в м. Макіївка, з ініціативи о. Михайла Неїжмака, референта Бюро УГКЦ з питань екології у Донецько-Харківському екзархаті УГКЦ, відбулася екологічна Хресна дорога. Ця, на перший погляд, незвична Хресна дорога у спільній молитві об'єднала вірних греко-католицької та римо-католицької громад.

Присутні вірні цього дня мали можливість роздумувати над стражданнями та хресною смертю Ісуса Христа, який добровільно взяв на себе всі гріхи світу, щоб з неволі гріха та тенет диявола врятувати ціле створіння Боже. Усі роздуми та молитви, над якими під час Хресної дороги молились присутні були підготовлені Бюро УГКЦ з питань екології в часі цьогорічної Великої Чотиридесятниці.

Багато з присутніх на цьому молитовному дійстві вперше в доступний спосіб та у формі духовних роздумів та молитов почули про екологічне вчення Церкви і, особливо, про ту велику відповідальність за Богом створений світ, яку має кожен християнин.

Штучні пожежі у нашій місцевості через підпалювання сухої трави на пасовищах, полях, у лісосмугах, на узліссях, узбіччях доріг, по берегах водойм та на трав’яних схилах завдають великої шкоди як природному середовищу, так і сільськогосподарським ландшафтам.

Сильне полум’я знищує коріння багатьох рослин та запас їхнього насіння у ґрунті, яке є резервом для відтворення рослин у наступні роки. Внаслідок цього, протягом наступних років склад рослинності на випаленій території значно збіднюється: цінні трави для худоби (зокрема бобові) на пасовищах та сіножатях пропадають, а натомість сильно розростаються стійки до вогню трави, які є малоцінними для споживання худобою або взагалі неїстівними. Отже, в разі постійних пожеж декілька років поспіль, якість пасовищ або сіна знижується настільки, що тяжка праця із заготування сіна та випасання худоби не окупається рівнозначними прибутками у тваринництві.