Людство за останні 50 років знищило 90% всіх світових запасів великої риби

22 % відомих риболовних районів океану були зовсім виснажені або перевантажені надмірно старанною експлуатацією, а ще 44 % знаходяться на межі виснаження.

Виловлюючи їстівні види риби, ми щороку викидаємо з мереж назад у море 27 мільйонів тонн іншої живності – як правило, вже в нежиттєздатному стані.

Морське дно в багатьох районах океану так проорали тралами, що на ньому вже ніщо жити не може.

За останні 50 років людина знищила 70% світових лісів.

В рамках проведення екологічних місій, ініційованих Бюро УГКЦ з питань екології, які проходять по всій Україні, о. Михайло Неїжмак, очільник церковної екологічної інституції Донецького екзархату УГКЦ, провів низку відповідних молитовних та освітньо-виховних заходів у Верхньодніпровську, Дніпродзержинську та Дніпропетровську.

Ця нова ініціатива Екобюро УГКЦ була по-особливому сприйнята як духовенством, так і вірними на даній території України, оскільки через подібні ініціативи плекається відчуття того, що Церква у всіх куточках країни намагається дбати про найвище добро своїх вірних – про спасіння їхніх душ та про сприяння кращому життю вже тепер.

Головне послання, яке залишив екологічний місіонер для Божого люду було те, що: «Творець у своїй Премудрості та у своїй для нашого розуму незрозумілості забажав так, щоб кожен з нас прийшов на цей Ним створений світ саме на цій, а не іншій частині землі, саме в цей час, а не інший час з однією метою – прожити цей обмежений шматок нашого життя так, щоб наше Вічне життя розпочалось саме з цього конкретного земного виміру».

3 жовтня, під час пасторальної ради, яка проходила в управлінні Сокальсько-Жовківської Єпархії протопресвітерам та головам єпархійних комісій було представлено ініціативу Бюро УГКЦ з питань екології «Екологічні місії для порятунку створіння» та конкурс «Відповідальність за створіння», присвяченому Дню Бога Творця.

Розпочалася пасторальна рада з молитви та повчального слова Голови Синодального Комітету з питань екології преосвященного Владики Михаїла, який наголосив на важливості берегти мир, а також самим жити в мирі з ближнім, Богом і всім створеним світом.

О. Тарас Дзьоба, який очолює екологічну комісію у вищезгаданій єпархії розповів священикам мету екологічних місій в контексті стратегії УГКЦ 2020 «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», а також про практичний спосіб втілення місій в деканальних осередках.

У перших числах жовтня 2014 року в Бучацькій єпархії УГКЦ були проведені перші екологічні місії задля порятунку створіння, які Бюро УГКЦ з питань екології стартувало цього року.

Дані місії з ініціативи п. Михайла Деревенчука, референта Екобюро в Бучацькій єпархії та за підтримкиа о. Дмитра Ненчина були проведені в с. Нагірянка, Чортківського району.

На початку екологічних місій представник екологічної інституції представив їх мету та завдання, наголосивши, що вони відбуваються на загальноцерковному рівні і з благословення блаженнішого Святослава.

Першим пунктом місій стала зустріч у місцевій школі, де вчителі та учні разом з духовенством ознайомились з вченням Церкви про відповідальність за створіння та переглянули презентацію про проблему сміття. У зверненні до учнів п. Михайло нагадав, що в світі все є взаємопов’язане, і наше життя залежить від нашого ставлення до природи, яке часто бумерангом повертається проти людини.

Нещодавно вийшов у світ звіт Всесвітнього фонду природи (WWF) про Живу Планету – один з найбільш цитованих у світі джерел про стан нашої Планети. Він вимірює «здоров'я» Землі по 2 основними показниками: індексом живої планети і екологічному сліду. Доповідь виходить раз на 2 роки. Один з його центральних висновків полягає в тому, що з 1970 року чисельність популяцій хребетних видів тварин нашої планети знизилася більш ніж удвічі.

В яких країнах залишилося найбільше природних багатств?

Біопродуктивність – це здатність екосистем виробляти цінні біологічні ресурси і поглинати відходи (в тому числі й викиди CO2). Більше 60% світової біопродуктивності зосереджено в 10 країнах. Це Бразилія, Китай, США, Росія, Індія, Канада, Індонезія, Австралія, Аргентина і Демократична Республіка Конго.

Ситуація з масовим зникненням видів дикої фауни і флори в глобальних масштабах є гіршою, ніж передбачалося. Про це йдеться в новому виданні доповіді Лондонського зоологічного товариства під назвою "Індекс живої планети".

Згідно з даними доповіді, популяції видів, яким загрожує зникнення, протягом останніх 40 років скоротилися удвічі. Це стосується ссавців, птахів, рептилій, амфібій і риб. Середнє скорочення їхніх популяцій склало 52%.

Популяції видів, що мешкають у прісних водоймах, скоротилися ще більше - на 76%.

У новій доповіді застосували нову методологію, яка, за твердженням авторів, дає точнішу картину, ніж та, яку відображено у висновках попередньої доповіді, опублікованої два роки тому.

6-11 жовтня 2014 року Божого Бюро з питань екології Стрийської єпархії УГКЦ проводитиме перший єпархіальний місійно-екологічний тиждень. Місії відбуватимуться у кількох деканатах Стрийської єпархії: Стрийському, Добрянському, Жидачівському, Роздільському та Журавнівському.

Місійний день у кожному з цих деканатів проходитиме на деканальній парафії і включатиме в себе молитовну зустріч, екологічну катехизу, просвітницьку лекцію у місцевій школі та зустріч із представниками місцевої влади.

Мета екологічних місій – це оживлення парафій у спосіб подання нашим вірним християнського розуміння відповідальності за створений Богом світ та донесення науки Церкви щодо екологічної тематики.

"М'ясо-молочні тварини виробляють більше парникових газів, ніж всі види транспорту разом узяті. Факт, не вигадка" Рекламний щит кліматичної кампанії британської зоозахисної організації Viva!

У міру зростання населення планети і споживання ним м'яса, викиди парникових газів харчової промисловості можуть вирости на 80% до 2050 року і досягти, якщо не перевищити, цільових показників по викидах, встановлених для всіх промислових секторів, разом узятих. Щоб цього не сталося, потрібно просто їсти менше м'яса і перестати викидати продукти, стверджують вчені.

Якщо нинішні тенденції у споживанні м'яса збережуться, оброблювані сільськогосподарські землі не зможуть забезпечити їжею населення, яке, як очікується, через 30 років складе 9,6 мільярда чоловік. Розширення ж сільгоспугідь обійдеться дорого: обезліснення призведе до зростання вуглецевих викидів та втрат біорізноманіття, а збільшення тваринницької продукції – до зростання викидів метану, попереджають британські дослідники.