20 березня в рамках кампанії WASH in WAR у Києві відбулася експертна дискусія та фотовиставка «Вода у вогні війни», організована Карітасом України спільно з КНУ ім. Тараса Шевченка. Подія зібрала представників уряду, міжнародних організацій, громадських ініціатив та експертного середовища, щоб обговорити вплив війни на водні ресурси та шляхи їх відновлення.

Серед спікерів і гостей заходу були присутні: народна депутатка, член Комітету ВРУ з питань екологічної політики Юлія Овчинникова, заступник міністра Міндовкілля Сергій Власенко, ректор КНУ Володимир Бугров, представниця Держагентства водних ресурсів Катерина Гавриленко, радниця посольства Данії Камілла Крістенсен Рай, координатор WASH кластеру Франсуа Белле, правознавиця Марина Медведєва, референт Бюро УГКЦ з питань екології Київської архієпархії о. Роман Романович, голова Павлівської громади Анатолій Клименко, проєктна менеджерка Всесвітнього фонду природи WWF Дарʼя Болдарєва, професорка Ксенія Смирнова.

Минулої середи референт Бюро УГКЦ з питань екології у Львівській архієпархії в рамках Великопосної екологічної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» відвідав християнську спільноту «Аніматори ВіО». Зустріч відбулася з ініціативи о. Олега Плішила, сотрудника храму Володимира та Ольги і водночас духівника парафіяльної спільноти аніматорів.

Під час півторагодинної тематичної зустрічі львівський екореферент роз’яснив сенс життя і спільне покликання кожної людини – максимально уподібнюватися до свого Творця й Отця, тобто прагнути перебувати у любові і гармонійних відносинах із Ним, усіма ближніми, собою й усім створінням-природою.

Саме завдяки лісам на нашій планеті є придатна для життя атмосфера, яка містить достатню для дихання кількість кисню, і саме дерева переробляють вуглекислий газ. Без лісів Земля була б неживою кулею з непридатною для дихання атмосферою або й зовсім без неї.

1. Дерева ростуть все своє довге життя.
2. Ліс – дійсно легені планети. Не було б лісу, звичного життя на Землі теж не існувало б.
3. У середньому 15-20 грамів деревини йде на виробництво одного аркуша паперу формату А4.

19 березня в парафії Вознесіння Господнього Косачів-Канади Коломийського протопресвітеріату відбулася екологічна Хресна дорога. Її провадив референт Бюро УГКЦ з питань екології в Коломийській єпархії о. Петро Лащевський, котрий виконує обов’язки адміністратора цієї парафії.

В духовних імпульсах, даних парафіянам наприкінці молитви-роздумів, екореферент наголосив, що хоч ця Хресна дорога видається дещо незвичною вона є повноцінними роздумами над Місією Ісуса Христа, оскільки допомагає відкривати наші серця і душі на дію Святого Духа, заглибитись у таємницю відкуплення і спасіння всього Божого створіння.

14 березня 2025 року Рада Європейського Союзу (далі – Рада) оголосила, що Комітет постійних представників урядів держав-членів ЄС схвалив переговорний мандат Ради щодо регулювання рослин, отриманих за допомогою нових геномних технологій, їхнього використання у виробництві продуктів харчування та кормів. Запропоноване Європейською Комісією (далі – ЄК) регулювання передбачає два способи розміщення таких рослин на ринку:

1. Рослини, отримані за допомогою нових геномних технологій, категорії 1. Можуть виникати в природі або за допомогою традиційних методів розведення; вони будуть звільнені від правил, які зараз викладені в законодавстві про генетично модифіковані організми (ГМО), не будуть марковані; однак насіння, вироблене за допомогою цих методів, потрібно буде маркувати.
2. Рослини, отримані за допомогою нових геномних технологій, категорії 2. Усі інші рослини, отримані за допомогою нових геномних технологій; застосовуватимуться правила законодавства про ГМО (включаючи оцінку ризику та дозвіл перед розміщенням на ринку); вони будуть позначені як такі.

«Новий спосіб розвитку економіки», – такою була тема цьогорічної конференції, яку організував Відділ соціальних питань Комісії соціального душпастирства Ради Єпископських Конференцій Європи (CCEE). За підсумками нарад її учасники наголосили, що якщо ми прагнемо миру, то повинні будувати економічну систему, яка не призводить до виключення та нерівності.

«Зробімо Землю кращим місцем для всього людства, особливо для тих, хто не має доступу до чистої води, достатньої кількості їжі, освіти та охорони здоров'я!» – такий заклик знаходимо в комюніке за підсумками конференції «Новий спосіб розвитку економіки», яку в Римі нещодавно провів Відділ соціальних питань Комісії соціального душпастирства Ради Єпископських Конференцій Європи (CCEE). Зустріч зібрала експертів з соціальної доктрини Церкви та представників європейських єпископатів, які обмінялися думками про те, як дух Євангелія, доброї новини про любов і справедливість, може стати натхненням для більш справедливої світової економіки.

14 березня 2025 року в рамках Великопосної екологічної ініціативи семінаристи Івано-Франківської духовної семінарії, приналежні до екологічної спільноти св. Франциска Асизького, розпочали з м. Долини серію виїздів по парафіяльних громадах для проведенням екологічної Хресної Дороги.

Екологічна Хресна Дорога – це не лише молитовне пережиття страстей Христових, а й нагадування про важливість гармонійного співжиття з Творцем, ближнім, собою та всім створінням. Це особливий молитовний захід, який поєднує традиційну духовність із закликом про відповідальне ставлення до створеного Богом світу.

З 17 по 23 березня 2025 року Карітас України ініціює загальноукраїнську екологічну акцію, щоб привернути увагу до проблеми забруднення поверхневих вод та складнощів із доступом до питної води. Захід присвячений Всесвітньому дню водних ресурсів, який щороку відзначається 22 березня.

Акція «Бережи воду – піклуйся про майбутнє» відбудеться рамках кампанії WASH іn WAR.

WASH in WAR – ініціатива Карітасу України, яка розкриває руйнівний вплив війни на водні ресурси України та показує реальні історії людей та громад, що втратили доступ до питної води через війну. Наразі 8,5 мільйонів людей в Україні мають обмежений доступ до води, санітарії та гігієни (згідно з даними Humanitarian Response Plan 2025). Це не просто цифри – це реальні люди, які щодня борються за базові потреби.