В рамках наукової конференції «Україна-Ватикан: до і після Другого Ватиканського Собору», що проходила 9-10 листопада у Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулась презентація книги «Відповідальність за створіння у вченні Папи Венедикта XVI», в якій зібрано основні документи та вислови Понтифіка стосовно актуальних екологічних проблем та ролі християн у їх вирішенні.

Не менше зацікавлення учасників конференції викликало питання стосовно того як екологічне вчення Святішого Отця реалізується у житті Української Греко-Католицької Церкви та діяльності Бюро УГКЦ з питань екології. Відповідно, левова частка питань до керівника Екологічного бюро, проф. д-ра Володимира Шеремети були практично орієнтовані. Для більшості науковців було несподіванкою і приємним відкриттям дізнатися про освітньо-виховну та наукову активність Бюро УГКЦ з питань екології, а також про конкретні практичні природоохоронні ініціативи, які знаходять високу оцінку з боку громадськості та державних природоохоронних структур.

Віра та наука потрібні для того, щоб будувати культуру пошани до людини. На це звернув увагу Папа Бенедикт XVI, приймаючи у четвер, 8 листопада 2012 р., учасників пленарної сесії Папської Академії наук, що відбувалася від 5 до 7 листопада.

«Всесвіт, – зауважив Святіший Отець, звертаючись до науковців, – не є хаосом, не є плодом хаосу», але, радше, «впорядкованою складністю, яка шляхом аналізу та порівняльних аналогій» дає нам змогу піднятися з окремої точки зору до загальнішого погляду. В контексті теми цьогорічної сесії Папа звернув увагу на «нове бачення єдності між науками», адже вони не є «відокремленими інтелектуальними світами», не пов’язаними один з одним, але «взаємопов’язані і спрямовані на вивчення природи, як єдиної, зрозумілої та гармонійної дійсності». І хоч перші миті всесвіту та життя недоступні науковим спостереженням, наука здатна відкрити шерегу динамік, що виявляють очевидний порядок та постійне творення.

У 2009 році Екологічна рада книговидавничої промисловості (BIEC) поставила собі за мету скоротити вплив поліграфічної промисловості США на глобальне потепління, зменшивши її вуглецевий слід на 20% (до 2020-го року), а потім і на 80% (до 2050-го). На момент прийняття цих зобов’язань продукція Kindle та Nook лише почала завойовувати ринок, і електронні книжки становили лише 5% від продажів.

З того часу сталось багато змін — на сьогодні провідні компанії світу, піклуючись про екологію, відмовляються від «паперової залежності» та беруть на озброєння цифрові технології. Так, у стандартному підписі послань Oxford University Press міститься прохання «економити папір та роздруковувати лише найнеобхідніше».

Електронні книги стають популярнішими з кожним днем. На кінець 2011-го року компанія Amazon продавала мільйон екземплярів Kindle щомісяця, а Apple встигла випустити в світ 40 мільйонів планшетів iPad. Таким чином, продажі електронних книжок в США на початок цього року виросли до 31%. За деякими даними, щасливим власником електронної книги або планшета в США є кожен четвертий, серед студентів — кожен третій.

Всесвітній фонд дикої природи (WWF) передав Європейським парламентаріям петицію на захист рибних ресурсів Європи, під якою підписалися 150 тисяч європейців. Раніше експерти WWF заявляли про те, що в даний час запаси 70% видів риб, які добувалися в морях і океанах Європи, вичерпані. Риболовецький промисел звів нанівець запаси середземноморського блакитного тунця і атлантичної тріски.

«Сьогодні WWF передав до парламенту підписи 150 тисяч громадян Європи, зібраних в рамках інтернет-кампанії «Припиніть спустошувати наші океани», – йдеться в повідомленні.

Як наголошує фонд, люди вимагають реформ в галузі рибальства та закликають припинити потурати інтересам рибної промисловості.

«Найближчим часом необхідно прийти до системи поновлюваного використання рибних ресурсів і зупинити «грабіжницький» вилов риби», – уточнює WWF.

8 листопада у Житомирському національному агроекологічному університеті (ЖНАЕУ) відбулась відкрита лекція на тему «Місія Церкви в контексті сучасної екологічної кризи».  В заході, якій був проведений Бюро Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ з питань екології, за організаційної підтримки місцевого пароха о. ліц. Ігора Грищенка, взяли участь студенти та викладачі екологічного факультету.

Проф. д-р Володимир Шеремета, керівник Екологічного Бюро УГКЦ, насамперед загострив увагу слухачів на актуальних екологічних проблемах, які є тільки вершиною айсбергу чи симптомами більш серйозної проблеми, а саме кризи самої людини: її релігійності, духовності та моральності. Відповідно, Церква має вагомий потенціал і покликання у справі порятунку природи, які мають реалізуватися передусім у плеканні автентичної християнської віри. Плодом такої віри є цілісне життя у Христі, що передбачає також і відповідальне ставлення до всього створеного у Христі світу.

У понеділок, 1 жовтня, було відзначено подолання середини 100-місячного зворотного відліку до гри у кліматичну рулетку. За дуже обережними підрахунками, 50 місяців тому кристали морського льоду, температура яких зросла на 2 градуси за Цельсієм, почали діяти проти нас. Цей рівень має значення, оскільки за його межами, скоріше за все, спрацює екологічний «ефект доміно».

У нестабільній та непередбачуваній динаміці такі явища, як танення льоду та вивільнення вуглецю з поверхні планети, налаштовані на підживлення одне одного, прискорення та посилення ефекту потепління. Деякі експерти вважають, що навіть зростання температури на 2 градуси за Цельсієм є завеликим, проте це межа, що була встановлена країнами ЄС.

Частина лісу, неподалік від Галілейського озера в Святій Землі, буде названа на честь кардинала Мартіні, який помер 31 серпня 2012. Цю ініціативу підтримав колишній рабин італійського Мілану Джузеппе Лараса. Вона є продовженням акції посадки "лісів-пам'ятників", яка ведеться з моменту виникнення ізраїльської держави.

Всупереч переконанням недовірливих людей, які чекають апокаліпсиса в грудні 2012 року через закінчення календаря майя, метеорологи настроєні оптимістично.

Так, за даними Гідрометцентру Росії, фахівці "не фіксують у природі ніяких незвичайних явищ, що свідчать про наближення кінця світу", сказав глава відомства Роман Вільфанд.

"Гідрометцентр Росії прогнозує не кінець світу, а зменшення світлового дня. До 22 грудня з кожним днем астрономічний світловий день буде усе менший й менший. Й до 22-23 грудня він складе всього сім годин - дуже мало. Ніяких інших ознак, пов'язаних з кінцем світу, немає", - заявив Вільфанд.