Про соціальну справедливість роздумували на Луганщині
21 лютого 2016 року Божого у м. Кремінна, Луганської області з ініціативи о. Михайла Неїжмака, референта Бюро з питань екології Донецького екзархату, в рамках співпраці між двома дружніми комісіями УГКЦ, а саме між Комісією Справедливість і Мир та Екобюро у місцевій парафіяльній громаді було відзначено День соціальної справедливості.
Розпочалось дане дійство Божественною літургію на парафії Різдва Богородиці, під час якої екореферен виголосив проповідь, розказавши на прикладі митаря та фарисея про правдиве місце людини у сотвореному світі.
Понтифік закликав поглиблювати екологічну культуру
Святійший Отець направив до жителів Бразилії послання з нагоди початку традиційної «Кампанії братерство», яка щорічно здійснюється під час Великого посту з ініціативи місцевого єпископату, щоб привернути увагу людей до найбільш гострих соціальних питань. Тема нинішньої ініціативи окреслена як «Загальний дім, наша відповідальність» і є внеском Католицької Церкви в Бразилії в розширення екологічного виховання та боротьбу з будь-якими формами соціальної несправедливості.
Папа нагадав, що «Компанія братерство» проводиться в Бразилії з 1963 р. Вже вчетверте вона здійснюється разом з Церквами, що входять в Національну Раду Християнських Церков Бразилії. В цьому ж році її межі розширилися через об'єднання з аналогічною компанією Німеччини «Misereor». Свої зусилля учасники ініціативи направили на боротьбу за реалізацію права всіх людей на охорону здоров'я і гідні санітарні умови життя.
«Збереження сотвореного Богом світу є основою для побудови справедливості у її глобальному вимірі», – референт Бюро УГКЦ з питань екології у Харківському екзархаті

20 лютого 2016 р. у Молодіжному центрі при парафії Пресвятої Тройці м. Полтави у рамках заходів, присвячених Дню всесвітньої соціальної справедливості, відбулася конференція «Справедливість у сучасному світі: екологія – мас-медіа – освіта та медицина», яку організували Комісія УГКЦ «Справедливість і Мир» у співпраці із Полтавською молодіжною організацією «Українська Молодь – Христові».
Заходи розпочалися молебнем до Христа Милосердного, у якому священик та вірні молилися за встановлення Божої справедливості, за мир та спокій на українських землях. Після богослужіння душпастир звернувся до усіх присутніх, наголосивши на важливості справедливості як такої в особистому, родинному, суспільному та державному житті.
Вчені створили карту найбільш постраждалих від змін клімату місць на Землі
Вчені створили карту, яка показує місця на планеті, що найбільше постраждали від змін клімату. Можна також побачити й регіони, на яких глобальні кліматичні зміни позначилися меншою мірою.
Підсумком роботи дослідників стала карта, яка наочно показує нам, які райони постраждали більше, а які – менше. При її складанні науковці використовували супутникові дані, які були отримані в період з 2000 по 2013 рік.
Карта була створена на основі аналізу температури повітря, доступності води, а також хмарного покриву. Вчені здійснили розрахунки для кожної окремо взятої ділянки суші в 5 кв. км. Деякі місця на Землі, як, наприклад, Сахара або Антарктика, не були класифіковані через свою безплідність, однак решту вдалося успішно «розсортувати».
«Вирішення екологічних проблем можливе, але лише об’єднавши зусилля Церкви і громадянського суспільства», – екореферент Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ
17 лютого 2016 р. о. Тарас Дзьоба, референт Бюро УГКЦ з питань екології Сокальсько-Жовківської єпархії, брав участь у круглому столі на тему «Екологічні проблеми Брідщини», який проходив у Бродівському Педагогічному Коледжі ім. о. Маркіяна Шашкевича.
Метою круглого столу було визначення ступеня забруднення навколишнього середовища району, а також напрацювання заходів, що можуть покращити екологічну ситуацію на Брідщині.
Круглий стіл розпочався із доповідей студентів про окремі природні компоненти географічної оболонки, зокрема проблеми атмосферного повітря, земельних та лісових ресурсів, надр, відходів.
Республіка Фіджі стала першою країною світу, яка схвалила Паризьку кліматичну угоду
Республіка Фіджі стала першою країною світу, яка схвалила Кліматичну угоду, що була прийнята в грудні минулого року за підсумками 21-ї конференції Рамкової конвенції про зміни клімату.
Документ було представлено на розгляд законодавців Фіджі генеральним прокурором, міністром юстиції країни Айязом Сайед-Хаюмом і ратифікований парламентом.
Нагадаємо, що 12 грудня 2015 року в Парижі після двотижневих переговорів делегації 196 країн одноголосно прийняли нову домовленість Рамкової конвенції ООН про зміни клімату. Угода замінить Кіотський протокол і посилить діяльність, яку країни ведуть по конвенції в цілому.
В Підгірцях діти прикрашали стрітенські свічки в екостилі
Напередодні свята Стрітеня Господнього о. Тарас Дзьоба, референт Бюро УГКЦ з питань екології Сокальсько-Жовківської єпархії, разом із працівниками відділу еколого-освітньої роботи Національного природного парку «Північне Поділля» провели з місцевими школярами духовно-мистецький захід «Свято Стрітення». Цей захід було проведено у храмі Миколая Чернецького і 25 Новомучеників, що у селі Підгірці, Бродівського району, Львівської області.
На початку о. Тарас розповів дітям про значення свята Стрітення. Зокрема, священик наголосив, що це торжество зустрічі людини з Богом і символ зустрічі Старого і Нового Заповітів. «Природа бере особливу участь в традиціях та обрядах Церкви, особливо у свято Стрітеня», – наголосив священик.
У свою чергу екоосвітяни НПП «Північне Поділля» розповіли учням, що у народі свято Стрітення здавна символізує зустріч зими з весною.
Африканський хлопчик «заставив» вітер врятувати його сім’ю від голоду
14-річний Вільям Камквамба з Малаві сконструював за малюнками з бібліотечної книги вітрогенератор і врятував сім'ю від голоду.
Вільям Камквамба народився в багатодітній сім'ї фермерів, яка, крім нього, виховувала ще 7 дівчаток. Батьки займалися вирощуванням кукурудзи. У 2001 році прийшла велика посуха, а за нею – і голод. П’ять місяців не було дощу. Вільям Камквамба згадує, що в ті дні доводилось їсти три ложки кукурудзи один раз на день. Через посуху підліток залишив школу, бо середня освіта у Малаві платна, однак продовжував вчитися, читаючи наукові книги у бібліотеці.
«Я не дуже добре знаю англійську мову, тому я довго розглядав схеми і фотографії, щоб краще зрозуміти тексти», – розповідає Вільям Камкуамба.
