Екологічна Хресна дорога зі Спасителем
У час Великого посту кожен християнин має змогу пройти Хресну дорогу з нашим Спасителем – Ісусом Христом. Ми можемо відчути і співпереживати Його страсті, уважно слухаючи слова священика.
12 квітня парафіяни с. Загвіздя стали учасниками Хресної Дороги нового формату. Вона була театралізованою і торкалася багатьох аспектів екології. Учні Загвіздянської ЗОШ під мудрим керівництвом учителя української мови та літератури Гордюк С.Ю. зуміли інсценізувати окремі епізоди із 14 стацій.
Владика Богдан (Дзюрах) закликав до солідарності з ліквідаторами Чорнобильської аварії
Ми маємо сьогодні проявити більшу солідарність з тими людьми, хто був у перших лавах ліквідаторів Чорнобильської аварії. Про це сказав владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ на відкритті Міжнародної екуменічної конференції «Екологічний та антропологічний вимір Чорнобильської аварії», яка сьогодні розпочалася в Києві з нагоди 30-их роковин Чорнобильської трагедії.
За словами єпископа, ось уже 30 років Україна і Європа живуть у тіні Чорнобиля. «За цей час, – відзначив він, – народилося і виросло ціле покоління людей. За цей час також багато людей, зокрема ліквідаторів, які безпосередньо були причетні до заслони цього лиха своїм тілом, відійшли до Господа».
Папа Франциск прийме ліквідаторів Чорнобильської катастрофи

Київ/Дортмунд/Рим.14.04.2016. Папа Франциск у середу, 20 квітня 2016 року, у рамках генеральної аудієнції прийматиме ліквідаторів з України та Білорусі з нагоди 30-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Візит організували Міжнародний Освітній центр IBB Dortmund cпільно з Бюро з питань екології Української Греко-Католицької Церкви та Чорнобильською історичною майстернею за підтримки Римсько-Католицької Церкви в Україні.
Після катастрофи на реакторі Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 р. для ліквідації наслідків були задіяні до 850.000 рятувальників, яких називали ліквідаторами. З них сьогодні близько 300.000 мешкають у Білорусі та Україні, решта 250.000 - у Російській Федерації та інших пострадянських державах. Будучи солдатами, пожежниками та пілотами, вони, частково захищені лише респіраторами, невтомно боролися, поки спорудили тимчасовий саркофаг, щоби пошкоджений реактор перестав випромінювати радіацію. У Чорнобильській зоні працювали також лікарі, працівники дорожніх служб, кухарі та фахівці різних професій.
Чи сумний мій ближній?
13 квітня 2016 р. Б. вірні міста Глиняни мали можливість почути про Великопосну ініціативу УГКЦ «Екологічне навернення для порятунку створіння». Ініціативу представив референт Бюро з питань екології о. Микола Пришляк.
В своєму слові екореферент зробив акцент на тому, що, перебуваючи в часі Великого посту, кожен християнин готується до дуже важливої події в своєму житті – Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Та, на жаль, християнин по при цю підготовку чинить екологічний гріх, несучи на цвинтар вінок або спалюючи суху траву в полі чи на городі.
У Рік Божого Милосердя м. Глиняни стало тим місцем, де Митрополит Львівський Ігор поручив відкрити Двері милосердя, тому його мешканці, як сказав о. Микола, мають бути особливо милосердними до Богом створеного світу. Допомогти в цьому їм зможуть сім діл милосердя для тіла та для душі, практикуючи які людина по-іншому ставитиметься до таких Божих дарів як вода, їжа, одяг та ін.
Бачити присутність Божу у всіх створіннях
У четверту неділю Великого посту екореферент Донецького екзархату о. Михайло Неїжмак відвідав парафію св. Юрія УГКЦ у м. Красноармійськ, Донецької області. Візит відбувся в рамках Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння». Отець Михайло очолив недільну Божественну Літургію та звернувся до вірних з духовним словом. В часі проповіді представник Екобюро акцентував увагу на руйнівному впливі гріха на життя людини. Пригадав, що поряд з гріхами, які стосуються ближнього і Бога є гріхи проти природи та всього Божого створіння.
«Недільне Євангеліє сьогодні розповідає нам про наслідок гріха людини та його вплив на її життя, а також дізнаємося про безмежне милосердя Ісуса Христа до потребуючої молодої людини, яка страждає. Перебуваючи у році Божого Милосердя, ми отримуємо приклад милосердного вчинку для нас від самого Бога, Який навчає нас бути милосердними до інших та всього створіння Божого», – наголосив у проповіді о. Михайло.
Шкодити екології - такий же гріх, як і крадіжка
«Засмічення навколишнього середовища з 2012 року вважається гріхом», - розповіли священики. Відповідно, в цьому також треба каятися і нести покуту.
Напередодні Великодня всі починають прибирати в домівках, однак не варто забувати і про навколишнє середовище: парки та ліси, в яких тернополяни так люблять проводити Великодні та інші свята.
«Церква вважає гріх проти природи - одним із найважчих, адже ти несеш шкоду далеко не одній живій істоті», - розповідає референт Бюро УГКЦ Тернопільсько-Зборівської архієпархії отець Василь Шафран.
Про прості дії, які можуть змінити світ розважали у м. Рожище
Для парафіян храму святого Йоана Богослова, у м. Рожище, 9 квітня стало днем призадуми над тим, що може зробити кожна людина для подолання екологічної кризи. Цього дня, в рамках Великопосної екологічної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння», на запрошення настоятеля храму о. Сергія Василіва, до громади завітав референт Бюро УГКЦ з питань екології у Луцькому екзархаті о. Володимир Лещишин.
Розпочалася зустріч із вступної проповіді референта, в якій він наголосив на важливості усвідомлення екологічного гріха і його згубних наслідках не лише для людини, а й для всього створеного Богом світу.
Від чого повинен відмовитись кожен свідомий християнин?
8 квітня 2016 р.Б. в Новосілецькій загальноосвітній школі, що в Золочівському районі Львівської області, референт Бюро з питань екології Львівської архієпархії о. Микола Пришляк зустрівся з учнями, щоб нагадати їм про жахливі події Чорнобильської екологічної катастрофи, яка має згубні наслідки для українців та цілого світу.
Екореферент висловив сподівання, що учні даної школи в майбутньому стануть науковцями та чиновниками, котрі не допустять такого лиха. Також о.Микола заохотив учнівську молодь використовувати альтернативні джерела енергії, а саме: сонця, вітру, землі тощо і взяти участь у всеукраїнському екологічному конкурсі «Чорнобильська катастрофа: 30 років опісля – що далі?».
