Кенійські єпископи звертаються до уряду з проханням оголосити цьогорічну посуху національним лихом, щоб привернути увагу Міжнародної спільноти, щоб та, в свою чергу, зробила крок вперед і підтримала всіх кенійців, які потерпають від голоду в багатьох районах по всій країні.

7 лютого 2015 року, під час Кенійської конференції католицьких єпископів, головуючий єпископ Філіп Аньйоло, звертаючись до представників засобів масової інформації в Waumini House (Найробі), сказав що єпархії та парафії у своїх звітах часто згадували історії, коли люди страждали, переживали відчай і безнадію чи втрачали життя.

Останніми роками набула поширення радикальна обрізка дерев у містах України (топінг). Видаляють цілком здорові гілки й залишають тільки стовбур. Після такого знущання дерево вже не може залишатись повноцінним.

Найменш витривалими до топінгу є береза, клен, біла тополя, ясен, каштан, дуб. Вони гинуть відразу або повільно всихають. Такі види, як липа, верба, в’яз є стійкішими, але в пошкоджені місця потрапляють різноманітні патогенні мікроорганізми та гриби і починається процес гниття. Досить часто внаслідок обрізання крони дерева вкриваються хмарою пагонів, які мають неестетичний вигляд і тягнуть усі соки зі стовбура.  Тривалість життя таких дерев коливається в межах 5-10 років.

Під час топінгу зрізають таку значну частину крони, що це порушує добре сформоване в дорослого дерева співвідношення розміру кореневої системи до крони і тимчасово припиняє здатність дерева виробляти поживні речовини. Гілки, які проростають після формування, є набагато слабшими за ті, які виросли природним шляхом.

6 лютого студенти Українського католицького університету розпочали новаційний екологічний проект “Друге життя”, мета якого зменшити створення відходів та еконавчання старшокласників, батьків та педагогів. Реалізовуватимуть проект з еконавчання у СЗШ №65 міста Львова.

Екологи вже назвали ситуацію з Грибовицьким сміттєзвалищем, найбільшою техногенною катастрофою в Україні після Чорнобиля. На кожного львів’янина на рік припадає приблизно 100 відер або 180 – 220 кг твердих побутових відходів. Один українець за рік викидає до 400 кілограм відходів. Саме тому ця проблема є надзвичайно актуальною для м. Львова.

У ході проекту протягом двох тижнів десятикласники зможуть пограти цікаві екоігри, взяти участь у конкурсі на кращий твір, дізнаються, чому саме потрібно сортувати відходи вже сьогодні та попрактикуються робити це правильно.

В Мадриді, столиці Іспанії, нещодавно з’явився перший у світі міст, надрукований на 3D-принтері. Основним матеріалом мосту став бетон, отриманий внаслідок переробки нехарчових відходів, повідомляє Телеграф.

12-метровий міст має ширину 1,75 метрів і складається з восьми окремих частин.

За словами фахівців Каталонського архітектурного інституту, які є авторами проекту, успішне будівництво такого мосту дозволяє сподіватися, що незабаром в Іспанії з'являться інші нові міські об'єкти, створені за допомогою 3D-принтера: лавки, телефонні будки, урни тощо.

5 лютого, Італія відзначає день запобігання харчових відходів. "Витрачати їжу", - стверджує папа Франциск, - "це не давати її бідним, це не тільки "несправедливість", ба більше, це гріх". У світі викидають близько третину продуктів харчування, які виробляються.

Рік тому Християнська асоціація робітничих Риму запустила проект "Хліб для потребуючих 2.0". Таким чином, вдалося зібрати майже 48 000 кг хліба, який не вдалося продати, але який ще придатний для споживання, приблизна вартість якого складає 135000 євро.

"Прийди зі своїм горнятком – отримай знижку на каву" – таку акцію запровадили у кількох кав'ярнях Львова. Таким чином у місті хочуть зменшити кількість відходів, адже паперові чашки на макулатуру не приймають.
Львівські кав’ярні каву із собою пропонують брати у свої горнята. Наприклад, в одному з закладів таку ініціативу запровадили ще три місяці тому. Приходити зі своїм заохочують навіть фінансово, пропонуючи п'ятивідсоткову знижку на напій. В іншій кав'ярні за відмову від паперового горнятка дають вже 10% знижки на напій.
До ініціативи долучається щораз більше кав'ярень. Одна з них вже має постійних відвідувачів, які приходять зі своїми горнятками. Але на цьому вирішили не зупинятись.
"Наше завдання полягає в тому, щоб донести цю думку до якомога більшої кількості людей. І, окрім того, дати їм можливість скористатись цим. Ми заохочуємо невеличкою знижкою для кави, і, якщо клієнти придбають термогорнятко в нас, то ми до нього даємо ще сертифікат на п'ять філіжанок кави",– розповів бариста кав'ярні Іван Болгаров.

«Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'язати кайдани безбожности, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати?» (Ісая 58:6)

Бути католиком – означає відчувати потребу постити, як наодинці, так і в спільноті. Акт покаяння здавна був духовною вправою, яка допомагає нам контролювати наші земські бажання. Піст допомагає нам зростати у чеснотах (з Божої милості), щоб ми могли подолати гріхи, навіть такі сучасні, як кліматичні зміни.

Як постити?

Ми пропонуємо відмовитись від одного прийому їжі чи відмовитись від їжі на цілий день. Пам’ятати також потрібно і про своє здоров’я, кожен жертвує по-своєму, в залежності від віку, фізичного стану та певних обмежень. Ми також заохочуємо до «Вуглецевого посту», намагаючись уникнути діяльності, яка продукує вуглекислий газ чи інші шкідливі гази (зменшуючи використання викопних джерел, електрики, пластику, паперу та токсинів).

3 лютого 2017 року Проект USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (Проект USAID) спільно  з депутатами Верховної Ради України проведе брифінг за результатами поїздки до США з обміну досвідом щодо переходу до низьковуглецевого розвитку економіки. На заході буде представлено досвід США у питаннях розвитку та впровадження зеленої енергетики та шляхи щодо практичного впровадження американського досвіду в Україні. Захід відбудеться в 12:30 в прес-центрі інформагенції Інтерфакс-Україна (вул. Рейтарська 8/5А).

В Україні питання низьковуглецевого розвитку мають стати одними із основних важелів економічного зростання. Українським науковцям, урядовцям, народним депутатам, представникам громадського суспільства, які займаються формуванням та впровадженням державної політики у цій сфері бракує досвіду та розуміння усіх аспектів переходу до низьковуглецевої економіки.