Нове дослідження показало, як насправді тотальні карантинні обмеження вплинули на планету.

У Технологічному інституті Карлсруе в Німеччині вчені досліджували вплив пандемії коронавірусу на клімат Землі. Його результати з'явилися на Phys.org, пише Корреспондент.

За результатами дослідження, скорочення викидів в атмосферу у зв'язку з карантинними обмеженнями ніяк не позначилося на кількість СО2 в атмосфері.

Вчені відзначили, що вплив пандемії на клімат відстежити вкрай важко. Для збору більш точних даних фахівці порівняли отримані показники з прогнозами накопичення вуглекислого газу на 2020 рік.

14 вересня 2020 року отець Дмитро Онуфрик, екореферент Одеського екзарату УГКЦ, разом із учнями Олександрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Олександрівка Скадовського р-ну Херсонської обл. вирішили відзначити день Бога Творця не лише молитвою, а також і практичним екологічним заходом.

Варто зазначити, що нещодавно на парафії Святого Михаїла відбувався табір для дітей села, де вони вчилися піклуватися про довкілля, не забруднювати його сміттям, вчилися його сортувати, зробили прибирання парку, тому учні місцевої школи вирішили продовжити цю гарну справу.

Людство в усі часи вступало в конфлікти, пов'язані з боротьбою за природні ресурси, проте «сьогодні такі зіткнення відбуваються з безпрецедентною частотою та інтенсивністю». Про це заявив Ібрагім Тіау, Виконавчий секретар Конвенції ООН по боротьбі з опустелюванням, виступаючи в ході відкритої відеоконференції в Раді Безпеки, пишуть Новости ООН.

«Фермери борються за контроль над родючими землями і джерелами води, – сказав Тіау. – За відсутності сильної системи правосуддя представники різних племен або релігійних груп в боротьбі за природні ресурси доходять до кровопролиття, яке призводить до нових витків насильства».

У Львові з 7 по 10 жовтня триватиме 13 Екуменічний соціальний тиждень, який ініціює та організовує Інститут екуменічних студій Українського католицького університету. Це Форум, котрий щороку пропонує платформу для діалогу представників різних сфер і конфесій. Тема – «Почути крик землі: інтегральна екологія в дії». Усі заходи відбуватимуться онлайн.

Розпочнеться Форум молитвою за збереження творіння. А опісля, впродовж чотирьох днів, триватимуть відкриті дискусії, семінари та круглі столи про роль Церкви і громади в збереженні довкілля, «зелену» урбаністику, біорізноманіття, клімат, ековідповідальний бізнес, екожурналістику та екосоціальну роботу та ін. Також відбудуться екологічні поетичні читання і презентація книги для дітей на тему екології.

Під час обговорень в ООН у рамках 45-ї сесії Ради з прав людини, архиєпископ Іван Юрковіч висловив ставлення Святого Престолу до таких важливих людських прав як право на розвиток та право на безпечну, чисту воду й санітарію, пише VaticanNews.

У середу, 16 вересня 2020 р., Постійний Спостерігач Святого Престолу при структурах ООН в Женеві архиєпископ Іван Юрковіч виступив під час двох обговорень, що відбулися в рамках 45-ї сесії Ради ООН з прав людини, яка триває від 14 вересня до 6 жовтня.

Викиди вуглекислого газу від використання викопних ресурсів в ЄС і Великобританії скоротились на 25% у порівнянні з 1990 роком.

Про це йдеться у доповіді Об'єднаного дослідницького центру Європейської комісії, пише eco town.

Найбільших успіхів вдалося досягти в енергетичній сфері: викиди парникових газів у ній скоротилися на 39% у порівнянні з 1990 роком.

"Сьогодні Європа – найуспішніший континент у боротьбі зі зміною клімату – наголошується у доповіді. – В першу чергу це вдалося тому, що у Євросоюзу є чіткий план скорочення парникових викидів до нульового рівня до 2050 року – до цього року всі викиди парникових газів будуть поглинатися природним шляхом".

Восени 2020 року було опубліковано черговий випуск регулярної доповіді «Жива планета», над якою в цей раз працювали 134 учасники з 25 країн світу. Вчені, фахівці з екології та інші експерти «Всесвітнього фонду дикої природи» (WWF) проаналізували дані про біорізноманіття всіх куточків нашої планети з 1970 по 2016 роки і поділилися своїми висновками.

Біорізноманіття – один з якісних показників складності біосфери або окремих її зон, що показує її багатство і, побічно, стійкість до зовнішніх чинників, а також потенціал до зростання і розвитку. Всі природні механізми, що впливають на формування біорізноманіття для вчених поки не ясні, але абсолютно точно відомо, що його зниження є вкрай небезпечним. А ключовий фактор, що знижує біорізноманіття на Землі – діяльність людини, пише ПМ.

Подолання наслідків занепаду світу вимагає визнати себе його частиною, аби відчути покликання оберігати його та захищати. Такими думками Святіший Отець поділився з вірними, й далі роздумуючи про відновлення світу після кризи, викликаної пандемією, звертаючи увагу на те, що кожен може і повинен стати «хранителем» Божого дару, яким є наш спільний дім, пише VaticanNews.

«Споглядати й піклуватися: ось два наставлення, що показують дорогу до виправлення та відновлення рівноваги в наших стосунках людських істот із створеним світом», – сказав Папа Франциск, підсумовуючи свої чергові роздуми на тему «Оздоровити світ», якими він поділився під час загальної аудієнції в середу, 16 вересня 2020 року. Він зазначив, що для того, аби вийти з пандемії, ми повинні дбати про себе й піклуватися одні про одних, підтримати тих, які піклуються найслабшими, хворими й похилими віком, але також не повинно забракнути турботи про наш спільний дім: землю і кожне створіння.

Природа «відступає». Процес втрати біорізноманіття досяг рекордних темпів. 2 мільярди гектарів землі втратили родючість. Понад мільйон видів тварин і рослин на планеті перебувають на межі зникнення. Люди стають все більш беззахисними перед обличчям нових біологічних загроз – таких, наприклад, як пандемія коронавірусу. Про це йдеться в п'ятому виданні доповіді «Глобальна перспектива в області біорізноманіття», пишуть Новости ООН.

У доповіді оцінюється прогрес у здійсненні Стратегічного плану в галузі збереження і раціонального використання біорізноманіття на 2011-2020 роки. Звіт підготовлений експертами Конвенції про біологічне різноманіття. Вони відзначають, що з поставлених 20 цілей вдалося досягти лише шести, але і це непоганий результат, який свідчить про те, що спільні зусилля щодо захисту біорізноманіття допомагають врятувати цілі види.

Для святого Франциска з Ассізі братерство не є абстрактною теорією, але конкретним Божим даром до всіх і кожного. Ассізький Бідняк також і сьогодні нагадує нам про те, що неможливо бути справжніми братами й сестрами, якщо не визнаємо одні одних дітьми одного Отця, пише VaticanNews.

Святий Франциск з Ассізі знову виступає джерелом натхнення для Папи, який, вперше в історії, взяв його ім’я. Якщо п’ять років тому «Пісня створінь», похвала Богові за дар створіння, надихнула енцикліку «Laudato si’», цього разу братерство (соціальна дружба) перебуває в центрі уваги нового учительського документа, який він підпише 3 жовтня саме на батьківщині цього святого. Але що означають, ким є «браття» для святого Франциска? Глибоко внутрішню відповідь, яка відслонює це, знаходимо на початку його «Заповіту», де після розповіді про зустріч з прокаженими – до яких його привів Христос, бо він бридився ними – стверджує: «Після того, як Господь дав мені братів, ніхто не показував мені, що я повинен чинити, але Сам Всевишній об’явив мені, що я повинен був жити згідно з моделлю святого Євангелія».