Вчора, 6 листопада, світова спільнота відзначала День запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та військових конфліктів.

За даними Оперативного штабу з фіксації екозлочинів рф, внаслідок дій країни-терориста довкіллю України вже завдали збитків на суму понад 1,35 трлн грн. Але, як стверджують екологи, навіть ця шалена сума не відображає реальної картини.

Щодня через лісові пожежі, від горіння нафтопродуктів і загоряння промислових об’єктів у повітря потрапляють небезпечні речовини. З початку війни кількість таких викидів перевищила 67 млн тонн. Для порівняння: у 2021 та 2020 роках вони складали лише 2,2 млн тон на рік.

Кінбурнська коса, на якій розташовані унікальні природні комплекси нижньодніпровських пісків, перебуває під російською окупацією з кінця лютого 2022 року. На цій території, що омивається водами Чорного моря, Дніпрово-Бузького лиману та Ягорлицької затоки, збереглися цілинні ділянки піщаного степу, реліктові ліси, плавні та водно-болотні угіддя, прісні та солоні озера, солонці та солончаки, природні нерестовища. Територія Кінбурнської коси є важливою частиною Азово-Чорноморського екокоридору та Смарагдової мережі України, а Ягорлицька затока є Рамсарським угіддям.

Унікальні території

Кінбурнська коса є домівкою для численних видів рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України (ЧКУ), Червоного списку рідкісних та зникаючих рослин (тварин) світу (ЧС МСОП), Європейського червоного списку, охороняються Конвенцією про охорону дикої фауни і флори і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція), Конвенцією CITES, а багато з них ендемічні для цього казкового краю.

Вплив війни на довкілля та меседжі, які Україна повезе на Міжнародну кліматичну конференцію СОР27, обговорювали під час онлайн-дискусії «Як російська агресія впливає на кліматичну політику України». Захід відбувся 27 жовтня в рамках Тижнів кліматичної дипломатії 2022 року і об’єднав представників громадських організацій, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, окремих громад, а також представників делегації ЄС в Україні. 

Напередодні COP27 Україні варто мати сильну і єдину позицію щодо кліматичних цілей та впливу війни на довкілля, яку б врахували країни ЄС у своїх подальших політиках.

Факт, який є важливою віхою для досліджень біорізноманіття та охорони природи в країні.

В Україні відбулась знакова подія у сфері орнітологічної науки. Громадською природоохоронною організацією «Українське товариство охорони птахів», партнером міжнародної асоціації BirdLife International в Україні видано перший національний атлас гніздових птахів (в оригіналі «Атлас гніздуючих птахів України»). Видання упорядковане за зразком Європейського стандарту «Атласу гніздових птахів Європи». В ньому викладені дані територіального та кількісного розподілу 275 видів птахів, гніздування яких зареєстровано в Україні у період з 2013 по 2020 роки. Матеріалом для видання послугували орнітофауністичні дослідження на усій території України, проведені Українським товариством охорони птахів за участі більше ніж 20  експертів-орнітологів в рамках реалізації української частини проєкту European Bird Census Council з підготовки  видання "Другий Атлас гніздових птахів Європи" (2021).

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України підписало меморандум про співпрацю з однією з провідних українських консалтингових агенцій Pro-Consulting.

Компанія вже поділилась з Міністерством результатами досліджень ринку одноразового посуду, паперового та пластикового, ринку біогранули та біорозкладного посуду.

“Ці матеріали допоможуть сформувати підґрунтя для розробки законопроєкту щодо обмеження використання одноразової пластикової продукції в Україні. Адже маємо завдання від Президента продовжувати рух європейським шляхом, у тому числі й імплементувати Директиву ЄС 2019 року (2019/904)  про одноразовий пластик”, - зазначив заступник Міністра  захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко. 

Вчора міжнародна спільнота відзначала Міжнародний день Чорного моря.

Це свято відзначається в день, коли в 1996 році шість причорноморських країн – Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія, Україна і росія – підписали Стратегічний план дій з реабілітації і захисту Чорного моря.

Цей План був розроблений після проведення всебічних досліджень морського середовища, які показали, що його життєздатність істотно погіршилася порівняно з попередніми трьома десятиліттями.

Як бачимо, сьогодні один і підписантів замість реабілітації і захисту морських угідь сам жорстоко, по-варварськи знищує все живе в акваторії Чорного моря.

Енергетична система України є на сьогодні ціллю № 1 для росії: держава-терорист, яка не змогла добитися своєї мети військовими методами, намагається провокувати в Україні техногенні катастрофи. Про важливість ощадливого споживання електроенергії, розуміння необхідності заходів економії і ціну, яку українські енергетики платять за те, щоб ми мали те, що маємо, у «Відкритій Церкві» говорить Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.

Глава УГКЦ саме повернувся із великої поїздки по Півдню України: серед міст, які відвідали священики був Южноукраїнськ, де розташована Південноукраїнська АЕС. Блаженніший розповідає про це місто енергетиків, яке прийняло частину фахівців із Запорізької АЕС, про ситуацію в регіоні і галузі:

«За дивним Божим промислом ми приїхали до Южноукраїнська у найбільш критичний період, коли росіяни знищили майже 40 % енергетичної інфраструктури України: росія сьогодні намагається провокувати техногенні катастрофи в Україні. На сьогодні Південноукраїнська АЕС — один із життєво важливих енергетичних об’єктів, які допомагають Україні вистояти».

У Києві взимку 2022-2023 року протестують екобезпечні та дешеві гранітні крихти для боротьби з ожеледицею в парках та скверах. Траси та тротуари вулиць будуть, як і раніше, посипати сіллю, повідомляє начальник управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Возний у Facebook.

Він пояснив, що ціни на технічну сіль піднялися в середньому в 7 разів. Так, тонна такої солі наразі коштує близько 13-14 тисяч гривень, а тонна гранітної крихти – всього 850 гривень. Часткова заміна солі на крихту дозволить зекономити бюджетні кошти.