Меню

Поневолений Джарилгач: як росіяни знищують унікальну природу заповідного острова

Невідомо, хто назвав Джарилгач «українськими Мальдівами». Але, найімовірніше, ця людина не мала на увазі порівняти природу різних островів, якщо вона взагалі нею цікавилася. Адже Мальдівські острови в Індійському океані мають дуже мало спільного з українським Джарилгачем. 

Він не потребує екзотичних порівнянь, бо природа острова і прилеглих до нього вод унікальна. Хоча б тому, що тут можна зустріти багато видів рослин і тварин настільки рідкісних, що вони потрапили до різних природоохоронних списків. А якщо копнути трішки глибше, то виявиться, що унікальність місцевої природи не вичерпується одним лише переліком видів. 

Проте «завдяки» росіянам острів Джарилгач перетворився на півострів. Проблема, звісно, не в географічній термінології, а в тому, що рукотворний перешийок здатен зруйнувати природу Джарилгача і прилеглих вод. Адже вона не тільки унікальна, але й крихка. 

Детальніше...

Екоосвіта серед пріоритетних напрямків в Україні

Міндовкілля та МОН домовилися розвивати систему екоосвіти в Україні. 20 червня була створена відповідна Міжвідомча робоча група, яка дослідить проблемні питання та напрацює заходи для удосконалення та підвищення рівня системи екологічної освіти в Україні.

Фахівці міжвідомчої групи працюватимуть над:

  • розбудовою якісної системи багаторівневої, інтегрованої та доступної екологічної освіти та просвіти українців;
  • удосконаленням стандартів екологічної освіти;
  • написанням Стратегії розвитку екологічної освіти, просвіти та інформування для сталого розвитку України.

Детальніше...

На Закарпатті хочуть побудувати першу у світі безплотинну ГЕС

На Закарпатті планують побудувати першу у світі безплотинну ГЕС, яку запатентували четверо мукачівців.

Пілотний проєкт у разі погодження матиме потужність до 50кВт/год, повідомляє Закарпатська обласна рада у Facebook.

Голова громадської організації «Гідро Енерго Екологія Карпат» Івана Котурбача, якій належить патент, пояснив, що такі ГЕС одночасно вирішують 2 проблеми, а саме: відведення води при підтопленні ділянок під час паводків; власне вироблення електроенергії.

Зазначається, що пілотний проєкт покликаний продемонструвати роботу ГЕС та її безпечність для природи. Надалі такі проєкти планують масштабувати. За словами розробників, безплотинна ГЕС у 20 разів дешевша за дериваційну та у сотні разів – за плотинну. Окрім того, таку ГЕС можна побудувати у 20 разів швидше.

Детальніше...

Проблема на трильйон. Що Україна робитиме із сотнями тисяч тонн сміття, створеного росіянами

Сміття, яке утворюється внаслідок боїв, вимірюється сотнями тисяч тонн. Будівельні відходи заповнюють легальні та нелегальні сміттєзвалища швидше, ніж побутові, оскільки складаються з габаритних і важких матеріалів.

Водночас це сміття містить десятки фракцій, частину яких можна переробити і використати повторно в будівництві чи промисловості.

Частина відходів містить токсичні речовини, що забруднюють повітря, ґрунт і підземні води. За підрахунками Міндовкілля, орієнтовні екологічні збитки внаслідок засмічення земель перевищують 900 млрд грн.

Детальніше...

Літо – час для самовдосконалення і турботи про природу

16 червня референт Бюро УГКЦ з питань екології в Івано-Франківській архієпархії о. Михайло Дзуль відвідав літній мовний табір для дітей та підлітків, організатором якого є Перші Київські курси іноземних мов.

Діти, окрім поглиблення знань з іноземних мов щодня мають тут можливість всесторонньо розвиватися та черпати різнопланові знання.

В рамках візиту душпастиря-еколога таборовики мали змогу запізнатися з ключовими принципами енергозбереження на основі презентації «Абетки енергоефективності», а також отримали можливість ознайомитись із вмістом «Валізи енергоефективності» та на практиці перевірити ефективність і принципи роботи різноманітних вимірювальних приладів та технічних засобів, застосування яких сприяє економії природних ресурсів та чистоті довкілля.

Детальніше...

Першочергові екологічні реформи для зеленого відновлення України

Напередодні великої Конференції з питань відновлення України 2023, що відбудеться у Лондоні 21-22 червня, вчергове не втомлюємося нагадати, що таке відновлення має бути “зеленим”, і що саме це означає в контексті реформ у сфері охорони довкілля.

Українська екологічна спільнота впевнено наполягає на тому, що у довгостроковій перспективі процес післявоєнного економічного розвитку має стати фундаментальним переходом України до зеленої та чистої економіки. Якщо до повномасштабної війни вважалося, що стрімке переведення системи управління (в першу чергу мова йде про сферу охорони довкілля) та національної економіки (важка промисловість та енергетика із минулого століття) на європейські стандарти є неможливим, то рівень руйнувань у інфраструктурній та індустріальній сферах, а також надане минулого літа “кандидатство” — вказують на шанс таки зробити цей якісний стрибок. Для того, аби забезпечити зелену відбудову післявоєнної України, яка покращить екологічну ситуації та одночасно дозволить державі інтегруватися у європейські ринки та політичний простір, окрім інвестицій Україні необхідні ефективні інституції державного управління та чіткі правові рамки, спроможні гарантувати перехід до європейських стандартів промисловості, іншого користування природними ресурсами та охорони довкілля.

Детальніше...

Екологічна політика України під час війни: здобутки та провали року

В Україні є труднощі з реалізацією вже запущених екореформ За понад рік повномасштабної війни Україна оговталася від шоку перших місяців та перейшла до адаптації та плануванню відбудови на засадах європейського «зеленого» курсу та сталого розвитку. Флагманом екологічної політики, яка також є важливою складовою членства України в ЄС та стягнення репарацій за екологічну шкоду, є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.

«Екологічна політика» охоплює діяльність державних органів та окремих організацій щодо забезпечення конституційного права кожного на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Її реалізація вимагає розвитку екосвідомості, сталого використання природних ресурсів, зниження екоризиків, належного урядування тощо.

Детальніше...

Війна в Україні посилює кліматичні зміни – дослідження

Розрахована кількість викидів вуглецю еквівалентна річним викидам Бельгії

Дослідження експертів з обліку вуглецю показало, що війна в Україні поглиблює кліматичну кризу, а кількість викидів СО2 за перші 12 війни сягнула близько 120 мільйонів тонн.

Показник охоплює викиди від палива, лісових пожеж, змін у використанні енергії в Європі та майбутню відбудову, повідомляє Reuters.

Детальніше...