1 вересня 2018

Дорогі браття і сестри,

у цей День молитви я в першу чергу хочу подякувати Господу за дар нашого Спільного Дому та згадати всіх тих людей доброї волі, які спричинились до піклування про нього. Я також вдячний за  численні проекти, спрямовані на вивчення й охорону екосистем, за  спроби розвинути стале сільське господарство та відповідальний підхід до забезпечення продуктами харчування, за різноманітні освітні, духовні та церковні ініціативи, які заохочують християн  усього світу піклуватися про створіння.

1 вересня

Поводьмося милосердно стосовно нашого спільного дому

Об'єднавшись із нашими православними братами та сестрами, а також заручившись підтримкою інших Церков і християнських громад, Католицька Церква сьогодні відзначає Всесвітній день молитви за збереження створіння. Цей день дає "віруючим і спільнотам гідну можливість підтвердити своє покликання – бути хранителем творіння, щоб подякувати Богові за чудесну справу Його рук, про яку Він довірив нам піклуватися, і молити його про допомогу для захисту створіння, а також просити його прощення за гріхи, скоєні проти світу, у якому ми живемо» [1].

«Laudato si» – «Славен будь» – так називається енцикліка Папи Франциска, присвячена темі збереження творіння. Пропонуємо вашій увазі напрямні лінії, покликані допомогти осягнути повноту її змісту та сприяти належному прочитанню. Перша частина цього огляду представляє енцикліку в цілому, а далі – окремі її розділи, вказуючи на основні теми та цитуючи ключові моменти. Номери в дужках відповідають параграфам енцикліки.

Загальний огляд

«Який світ прагнемо передати тим, які прийдуть після нас, дітям, які тепер зростають?» (160). Це питання стоїть у центрі «Laudato si», очікуваної енцикліки Папи Франциска на тему дбання про спільний дім. Який продовжує: «Це питання не стосується лише навколишнього середовища, ізольованого в собі, тому що не можна ставити це запитання частково», а це спонукає запитувати себе про сенс існування та про цінності, на яких ґрунтується суспільне життя: «З якою метою ми прийшли на цей світ? Для чого працюємо і боремося? Навіщо ми потрібні цій землі?». «Якщо не ставитимемо цих основоположних питань, – зазначає Папа, – не думаю, що наші екологічні турботи зможуть осягнути важливі наслідки».

Середа, 16 вересня 2015

Пані та панове, Доброго ранку!

Сердечно вітаю всіх Міністрів ЄС з питань довкілля! В останні роки те, чим ви займаєтесь, набуло великого значення для збереження нашого спільного дому. Насправді, довкілля – це спадщина всього людства, і кожен з нас має відчувати відповідальність за нього. Це спільна діяльність, яка потребує ефективної співпраці на рівні міжнародної спільноти.

Я вельми вдячний за цю зустріч, яка дає мені можливість стисло викласти вам свої думки стосовно важливих міжнародних заходів прийдешнього місяця: прийняття Цілей Сталого Розвитку – наприкінці місяця, а також Конференції з питань змін клімату в Парижі (СОР 21).

Шановним братам

Кардиналу Петеру Турксону,

Президенту Папської ради Справедливість і мир,

Кардиналу Курту Коху,

Президенту Папської ради Сприяння єдності християн

Піклуючись про майбутнє створіння, спільно з любим братом, Вселенським Патріархом Варфоломієм (пор. енцикліка Laudato si’, 7-9), і відповідно до пропозиції його представника митрополита Іоаніса з Пергамону, зробленої під час презентації енцикліки Laudato si’ про піклування про спільний дім, хочу повідомити своє рішення: також і в Католицькій Церкві впровадити «Всесвітній день молитви за збереження створіння», який, починаючи від цього року, має завжди відзначатися 1 вересня, так як це вже давно існує у Православній Церкві.

(Енцикліка Ecclesia de eucharistia 17 квітня 2003 року Божого)

8. (…) Наскільки універсальною і одночасно космічною є Свята Літургія. Так, космічною! Оскільки також тоді, коли Євхаристія славиться на малому вівтарі сільської церкви, вона завжди в певному сенсі святкується на вівтарі цілого світу. Вона обіймає і наповнює все створене. Божий Син став людиною, щоби все створене у найвищому акті прослави віддати тому, хто його покликав від небуття до буття. Вічний Архиєрей, входячи ціною крові свого хреста до вічної святині, повертає назад Творцеві та Отцеві все визволене створіння.

92. Для того, щоб розвинути глибоку євхаристійну духовність, здатну суттєво впливати на соціальні структури, врешті-решт необхідно, щоб християнський народ, який возносить благодарення через Євхаристію, був свідомий, що це потрібно робити в ім’я цілого створіння, прагнучи освятити таким чином світ й інтенсивно працювати для осягнення цієї мети. [249] Євхаристія осяює яскравим світлом людську історію і весь всесвіт. В цій сакраментальній перспективі ми день за днем вчимось того, що кожна церковна подія має характер знаку, через який Бог уділяє себе і запитує нас. У такий спосіб євхаристійна форма буття може справді сприяти автентичній зміні ментальності для кращого розуміння історії та світу.

Із промови під час загальної аудієнції

до німецьких паломників

Ватикан, 26 серпня 2009

Різноманітні загрози для створіння спонукають нас бути більш обачними, і тому сьогодні, я хочу звернутися до питання нашої відповідальності за створіння.