Мр. 7 зач., 2, 1-12.

Слава Ісусу Христу!

Священне Євангеліє в другу неділю Великого Посту описує подію зцілення розслабленого чоловіка. Христос у цій розповіді постає в образі фахового терапевта, який бачить причину хвороби і знає, як її лікувати. Він вказує на невидиме для людського ока походження цієї недуги й очищає серце недужого від гріха. Сьогодні у світі Церква є тією божою установою, яка бачить і готова лікувати там, де її запрошують і вислуховують. Сьогодні Церква на землі залишається голосом божим та інструментом, яким Бог лікує та застерігає від гріха.

Час Великого Посту є особливим періодом нашої застанови над власним життям, вчинками, станом душі. Ми відчуваємо потребу очищення не тільки нашого серця, але й усього того, що нас оточує.

Євр. 304 зач.; 1, 10 - 2, 3

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі!

Слова апостола Павла, що їх днесь чуємо, відсилають нас до сотворення світу. Вони пригадують нам, що саме Господь на початку заснував землю. Зрештою, і самі небеса є творінням Його рук. Саме над цими рядками ми з Вами й роздумаємо.

Пригадую, як, будучи дитиною, милувався нічним зоряним небом і завжди захоплювався тим, наскільки все розумно та раціонально впорядковано Творцем у природі, як природа за задумом Творця покірно виконує його веління. Не один раз бачив падаючі зорі, щастило навіть бачити комету. А скільки разів око милував захід сонця, схід місяця, ліс та інші вражаючі краєвиди! Підростав – і змінювалося й побачене, і відчуте та почуте.

Йо. 5 зач., 1, 43-51

Слава Ісусу Христу!

Першу неділю Великого посту можемо умовно назвати першим кроком та початком нашої мандрівки до події славного Воскресіння Христового. Зрозуміло, що нашим завданням є обрати правильний напрямок та обдумати, чим варто запастися, щоби дійти до цілі, чітко зрозуміти, що чи хто є нашою метою. Євангелист Іван сьогодні допомагає нам правильно розпочати цей шлях.

Отож, у недільному уривку з Євангелія бачимо образ Ісуса, який кличе своїх учнів іти за ним. Кличе різним способом та в різних обставинах, але його постава настільки впливає, що учні з радістю відгукуються на поклик. Ісус є тим, хто запрошує апостолів бути з ним, бути частиною його життя, стати помічниками у відкупленні та спасінні людського роду. На прикладі двох учнів Филипа та Натанаїла пересвідчуємося, що зустріч з Христом може бути як особистою, так і через через інших людей.

Євр. 329 зач.; 11, 24-26; 32 - 12, 2.

Слава Ісусу Христу!

Пройшовши перший тиждень Великого посту, ми все більше розуміємо, що впродовж усього нашого життя постійно дотикаємося гріха, за яким стоїть диявол, який не лише хоче нас зробити рабами зла, але й повністю спотворити суть Богом створеної людської природи.

Коли ми молились Велике повечір’я з каноном Андрея Критського, то відчували велику потребу в розкаянні, наверненні та зміні способу життя.

Коли ми стояли на колінах, на наших очах виступали сльози і ми відчували присутність Христа, який дарував нам свою любов, прощення та підтримку. І саме це відчуття хотілось переживати постійно.

Бог створив цей світ із невидимим фундаментом, який називається «вдячність» або просто слово «дякую». Воно є безкоштовне, але дуже цінне!

Роздумуючи над сьогоднішньою євангельською історією, хочеться говорити багато про рейдерство з тим відтінком, яке воно мало довгий час у нашому суспільстві. Були роки, коли легко і просто хтось міг у когось відібрати майно, бізнес чи просто вкрасти ідею.

Це день, що його створив Господь,

 тож радіймо і веселімся в нім.

Святковими та радісними піснями християни урочисто вітають світлий час Воскресіння. Час переходу закінчився - Христос воскрес і подарував людині, вінцю свого створіння, життя вічне.

Слово Боже лунає у храмі, звіщаючи усім: «Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було Бог»  (Ів. 1,1).

Фил 4, 4-9

Христос і апостоли закликають християн не прив`язувати свого серця до земних турбот, а довірити власні потреби нашому Творцеві

«Ні про що не журіться, але в усьому являйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою» (Фил 4, 6). Ці слова апостола Павла в сьогоднішньому читанні співзучні з закликом Христа: «Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все інше вам докладеться” (Мт. 6, 31). Вони для нас є закликом до досконалості в духовному житті і водночас пересторогою перед такими екологічними гріхами, як споживацтво та нераціональне використання Божих дарів.

(Євр. 9, 11-14)

11 Христос же, з'явившись як архиєрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, тобто не земної будови, - 12 і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю, - увійшов, раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення. 13 Бо коли кров волів і козлів та попіл із телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла, 14 то скільки більше кров Христа, - який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, - очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому!