Проповіді
Екологічні проповіді на Пасху
По апостольському читанню
«Бо Іван христив водою, ви ж будете хрещені по кількох цих днях Духом Святим».
Ді 1,5.
У сьогоднішній недільний день наша Церква святкує за східним календарем найбільше і величне свято у церковному році – Великдень, святкуємо подію Воскресіння Ісуса Христа з мертвих. Пасха є найбільшим торжеством християн, бо це свято перемоги добра над злом, життя над смертю. Великдень – це не просто свято. Це – суть християнства. Саме з любові до нас, людей, Ісус прийшов у цей світ і прийняв людське тіло. З любові до нас взяв на Себе всі наші гріхи, злочини й провини, і добровільно й свідомо прийняв – як покарання за них – неймовірні страждання і смерть на хресті. І, з любові до нас, Він Воскрес третього дня, щоб ми воскресли разом з Ним до вічного й блаженного життя у Його Царстві. І таке життя чекає на нас не колись там, у майбутньому: після нашої фізичної смерті. А може розпочатися вже сьогодні і зараз: якщо ми в щиросердному покаянні й смиренні, подяці прийдемо й навернемося до Нього – нашого Господа і Спасителя Христа.
Всі ми, християни, прийняли силу та благодать Святого Духа через Святі Таїнства Хрещення та Миропомазання, вступили в зв’язок любові із Пресвятою Трійцею. Як і апостоли, так і ми стали учасниками проповідування Воскреслого Христа, стали Його послідовниками. Але дуже часто ця правда забувається нами. Забувається через нашу гріховну сутність. Саме шляхом покаяння та самоусвідомлення своєї гріховності, ми можемо відновити той втрачений зв’язок любові із Воскреслим Христом. Подивімось сьогодні на наше навколишнє середовище. Адже, до такого стану його довела людина своїм споживацьким стилем життя та гріховним ставленням до Богом сотвореного світу. Сьогодні людина все більш завдає шкоди природному довкіллю, а рівно ж і ближньому. Вирубування лісів, зникнення річок та озер, забруднення повітря через спалювання сухої трави, що призводить до загрози життя не тільки людини, але й рослинного та тваринного світу, – це все прояви екологічного гріха. Тож сьогодні задумаймося над тим, яку шкоду ми просимо нашому Божому Дому – Землі. Перевірмо себе: чи і я часом не завдаю шкоду своєму ближньому, чи не наношу шкоду планеті і усьому Божому створінню.
Просімо у Воскреслого Христа допомоги розуміння свого гріховного стану, просімо відновити втрачений зв’язок любові разом із Небесним Творцем, щоб ми сьогодні могли гідно сказати один одному: «Христос Воскрес! «Воістино Воскрес!». Амінь.
Підготував: о. Андрій Сем’янчук, референт Бюро УГКЦ з питань екології Коломийської єпархії УГКЦ
По євангельському читанню
«І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди,
і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця.»
Iв 1,14
Дорогі Брати і сестри, Пасха – це можливість в Ісусі побачити славного Бога Спасителя й поклонитися Йому. Цей текст є дуже багатий. Ми не зможемо охопити всі сторони й значення цього біблійного тексту, і все ж, задумаймося, чому Ісус – Слово, яке мусіло стати тілом, що значить: пробувало між нами і що це для нас означає, а так само, як це ми бачили Славу Його?
Коли ми вчитуємося в Святе Письмо, все починається із слів: «Бог сказав і сталося світло, Бог сказав і сталася земля, вода розділилася, Бог сказав – створилися тварини, Бог сказав...» (Бут 1, 3-25). Сила Божого промовленого Слова мала таку творчу силу, що з нічого постало все, що існує. Це не до кінця піддається уявленню... З нічого, силою Слова, Творець кличе до життя людину та увесь всесвіт.
Дорогі у Христі, ми живемо у епоху знеціненого слова. Ми стільки слів говоримо, скільки слів дають нам засоби масової інформації, що слова перестали для нас мати значення.
Ми настільки звикли чути, як Ісус воскрес із мертвих, що можемо сказати: «О, так, ми все знаємо про це», тому пропускаємо благодать цього свята, свята Пасхи. Але подумайте: Ісус воскрес із мертвих! Смерть – це не кінець. Це лише двері назовні. Ми ж не дозволяємо воскресінню Ісуса боротися за місце в нашому житті.
Нехай смерть і воскресіння Ісуса будуть центром нашого життя. Ми чекали цього моменту тисячі років. Старий Завіт знаменує Божий план, кульмінацією якого є Воскресіння. Великдень – це найбільше свято Церкви. Воскресіння Ісуса нагадує нам, що за могилою є життя. Воскресіння Ісуса нагадує кожному з нас, що ми маємо безсмертну душу, хоча наше тіло повернеться в пил, наша душа буде жити вічно з Богом.
Яка мета життя? Яка наша мета в житті? Де наше серце в житті? У житті є лише одна кінцева мета – підготуватися до життя вічного, і, якщо ми не готуємося до власного воскресіння, то схожі на потяг, який зійшов із шляху. Що трапляється з поїздом, який зійшов із шляху? Він нікуди не йде…
Чи можете ви взяти з собою свій будинок на небо? Тоді навіщо робити таку метушню щодо свого будинку? Чи можете ви взяти з собою машину на небо? Ну тоді, навіщо так захоплюватися автомобілем? Чи можете ви взяти з собою свій банківський рахунок на небо? Використовуйте свої гроші для поширення Євангелії. Чому ви настільки зайняті, що у вас немає часу щодня молитися Богу? Це Бог, якого ви хочете зустріти в наступному житті, чи не так? Важко зрозуміти того, хто каже, що вірить у Бога, але не молиться щодня. Дивним і неправдивим є казати, що ви вірите в Бога, але не молитесь.
Перед нами прекрасне майбутнє. Ми воскреснемо, як Ісус! "Коли з’явиться Христос, наше життя, тоді з’явитеся з Ним у славі і ви" (Кол 3, 4).
Подумайте також про те, що сказано у посланні до Колосян: "... життя, ваше сховане в Бозі, з Христом ..." (Кол 3, 3)
Подумайте про славне майбутнє, яке чекає кожного з нас. Апостол Павло писав до Филип’ян: "Життя ж наше на небесах звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа, Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі." (Фил 3,20-21).
Подумайте лише про те, що ви будете переображені на славу, як Ісус .Ви живеш як хтось, хто вірить у таке славне майбутнє? Якщо ви це зробите, то, безумовно, все в цьому світі приймає нову перспективу, щоб ви не переймалися своїми володіннями. А оскільки ви будете перетворені, будете славні, як воскреслий Ісус, чому не молитеся щодня? Ви бачите, чому я кажу, що це протиріччя говорити, що ти віриш у Бога, якщо ти не молишся?
Знову ж, що таке життя? "Життя ж наше на небесах звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа, Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі." (Фил 3, 20-21)
Чому ми можемо очікувати такого славного майбутнього? Бо ми хрещені. Ось чому хрещення є таким важливим. Коли ми хрестимося, нас прийняли Богом як його власних синів і дочок. У тому ж листі Іван говорить: «Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому, що Його не пізнав» (1 Ів 3, 1).
Ми померли для старого життя в день хрещення. Ми померли, щоб жити лише новим життям. Подумайте, що сталося з вами в день, коли ви хрестилися – ви народилися знову. Ви стали сином чи дочкою Божою.
«Отож, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де сидить Христос по Божій правиці. Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі. Бо ж ви вмерли, а життя ваше сховане в Бозі з Христом» (Кол 3, 1-3).
Бог прийняв вас як свого сина чи доньку. Дякуймо Богу за цей найчудовіший привілей. Якби ви зустріли воскреслого Ісуса, ви б точно це знали. Якщо ви ще не зустрічали воскреслого Ісуса, відкиньте камінь, і зустріньте Ісуса. Амінь.
Підготував: о. Павло Завіша, екореферент Кам'янець-Подільської єпархії УГКЦ
Ці проповіді були підготовані в рамках проведення Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» 2020 р