До 2025 року Євросоюз планує отримувати завдяки переробці використаного пластику 10 мільйонів тонн нової сировини. 

Майже вдвічі збільшити утилізацію пластикових відходів поставив за мету загальноєвропейський альянс з переробки пластику Circular Plastics Alliance, пише eco town. 

За оцінкою експертів, зараз у ЄС збирають 21 мільйон тонн пластику, 44% з яких відправляються на переробку або на зберігання для подальшої переробки.

Норвезькі вчені побудували прогнозну кліматичну модель, в якій розглянули різні сценарії скорочення антропогенних викидів парникових газів. Результати показали, що навіть якщо викиди скоротити до нуля, зростання температур триватиме ще мінімум сто років, пише GreenPost.

Дослідники з Норвезької бізнес-школи в Осло Йорген Рандерс і Ульріх Голуке розробили власну модель кліматичних змін, що охоплює період з 1850 року до наших днів, і на основі результатів моделювання зробили прогноз зміни глобальних температур і підвищення рівня моря до 2500 року.

Результати моделювання показують, якщо антропогенні викиди парникових газів досягнуть піку в 2030-х роках і впадуть до нуля до 2100 року – а це найсприятливіший сценарій, – глобальні температури до 2500 року все одно будуть на три градуси більшими, а рівень моря на два з половиною метра вищим, ніж в 1850 році.

Жителі мегаполісів вже звикли до нічного неба, де за світлом ліхтарів не видно зірок. Але інколи неонова вивіска з будинку навпроти шкодить не лише спокійному сну, а і природі та гаманцю, пише Tokar.ua.

Вважається, що ліхтарі на кожній вулиці є незамінним елементом будь-якого населеного пункту. Вони забезпечують достатнє освітлення для уникнення аварій на дорогах, а також спокій для тих, кому доводиться пересуватися вулицями після настання темряви. Але при цьому важливо розуміти, що ритми денного та нічного освітлення важливі не лише для людини, а й для тварин та рослин. Саме ж світло не береться нізвідки, а коли ми купуємо екологічну енергозберігаючу лампу, десь вмикається вивіска цілодобового магазину.

Самотній білий ведмідь на крижині, димарі заводів, лісові пожежі – існує цілий ряд іконічних образів, які ми постійно бачимо навколо нас. Всі вони зіграли важливу роль в тому, щоб донести до публіки негативні наслідки зміни клімату. Втім, коли мова заходить про комерцію, споживачі воліли б побачити якесь позитивніше послання. Тому зараз формується новий набір життєствердних символів екології – зелений паросток в долонях, зелена земна куля, дівчина, яка обіймає дерево. Але хоча ці образи є корисними в тому сенсі, що вони одразу налаштовують аудиторію на думки про екологію, вони є надто абстрактними. В них немає прямого заклику до дії, пише creativity.

Ефективна екологічна політика – головна у ланцюгу змін тих країн, які рухаються "зеленим" курсом. Вона визначає пріоритети у виробництві, інновації, технічний розвиток і підтримує тих, хто модернізує навколишній світ, відмовляючись від старих моделей ведення бізнесу, які шкодять природі. Не останню позицію в цьому займають автовиробники та їх новітні розробки щодо електрокарів.

Так, в третьому кварталі 2020 року продажі електричних автомобілів в ЄС виросли більш ніж втричі. За даними Асоціації європейських автовиробників ACEA , 9.9 відсотків від всього обсягу – це електромобілі. Таким чином, кожен десятий проданий в ЄС автомобіль був електричним, пише GreenPost.

В Україні останніми роками триває тотальне розорювання землі. А в Євросоюзі, тим часом, площі сільськогосподарських угідь суттєво зменшуються. Про це заявив голова Української природоохоронної групи (УПГ) Олексій Василюк. Він відзначає, що у питання розорювання землі "Україна разюче відрізняємося від цивілізованих країн – того ж Євросоюзу, куди ми наполегливо прагнемо", пише 24 канал.

Зараз у Європі рішуче реагують на глобальні кліматичні зміни, – каже Василюк. – Так, ЄС затвердив Стратегію щодо збереження біорізноманіття, згідно з якою протягом найближчих 10 років 30% сільгоспугідь будуть переведені в статус природних територій та охоронятимуться. Уявіть – майже третина! Для України – це фантастика! Бо у нас навпаки – останні залишки природи намагаються якнайскоріше освоїти. Раніше Україна на половину була зайнята степовими ландшафтами. Але на сьогодні лишилось не більше трьох відсотків колишніх степів. Та й з тих майже кожен 5-й квадратний метр був розораний лише за останні 5-8 років.

Шведський інженер Ганс Форсберг взявся за непросту, але корисну справу. Він розробив розумний пристрій, який дозволяє "заробляти їжу" вуличним птахам. Для цього їм потрібно приносити дрібне сміття та вкидати його у спеціальний отвір.

Чоловік є спеціалістом у сфері штучного інтелекту та робототехніки у компанії AFRY. Над розумною годівничкою він працює вже кілька років, про це Форсберг написав на форумі Hackster, пише 24 канал.

Ідея винаходу з'явилася у нього, коли той випадково побачив спробу сорок викрасти щось на вулиці. Таку пристрасть птахів до крадіжок він вирішив спрямувати у щось корисне. 

Серед всіх антропогенних факторів на європейські озера найбільше впливають азотні та інші добрива, а найсерйознішу загрозу для річок представляють токсини (зокрема, важкі метали).

До таких висновків прийшли європейські вчені, проаналізувавши басейни 14 європейських річок і ще 22 системи водойм в Європі, пише Meteoprog.ua.

Останнім часом азотні добрива все рідше потрапляють у природні водойми завдяки новому законодавству, яке поступово приймається в різних країнах ЄС. Проте, антропогенний вплив змінив екосистеми в 90% досліджених водойм.