"Охорона природи" стала вже застарілою фразою", – так вважала Марджорі Стоунмен Дуґлас (1890-1998), одна з берегинь нашої планети.

Коли Марджорі Стоунмен Дуґлас, будучи молодою дівчиною, переїхала до Маямі, заболочені рівнини вважались непотрібним болотом, проте молода журналістка бачила в них зовсім інше: пульсуюючу павутину екосистем, яку необхідно оберігати і яка забезпечує Флориду питною водою.

«У світі немає інших заболочених рівнин», – писала вона в 1947 році у своїй книзі «Заболочені рівнини: ріка трави», яку, за її вплив на суспільну думку, порівнювали з книгою Рейчел Карсон «Мовчазна весна».

Читайте також: Берегині планети: захисниця яструбів та орлів

Насправді, якби не її постійна активність, то заболочені рівнини б зникли з лиця землі після значних осушень чи забруднень.

Її вплив найкраще описав губернатор Флориди Левтон Чілс, який сказав:

[Марджорі] була не тільки піонером екологічних рухів, але й пророком, який взивав до нас, щоб ми зберегли довкілля для наших дітей та онуків.

Книги:

«Марджорі Стоунмен Дуґлас:  Голос річки» (для дорослої аудиторії)

«Заболочені рівнини: ріка трави» (для дорослої аудиторії)

Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології з посиланням на A mighty girl