Енергоефективність
Що таке енергоефективність і як її впроваджувати
Енергоефективість (40%) і відновлювані джерела енергії (30%) відіграватимуть найважливішу роль у зменшенні викидів CO2 до 2050 року, щоб протидіяти підвищенню середньої глобальної температури
Міжнародне енергетичне агентство
Що таке енергетична ефективність?
Простими словами, енергоефективність — це використання меншої кількості енергії для досягнення того ж результату. Або ж, як визначає її закон, «кількісне співвідношення між роботою, послугами, товарами або енергією на виході та витраченою енергією на вході»
Варто розуміти різницю між енергоефективністю та енергозбереженням. Якщо ви вимкнете світло, то заощадите енергію, проте почитати книгу вам не вдасться — це енергозбереження. Якщо ж замінити лампу розжарювання на світлодіодну, то вам вдасться і почитати, і використати для цього менше енергії — і оце вже енергоефективність.
Навіщо це потрібно? Варто розуміти, що енергія не береться нізвідки – в Україні вона виробляється переважно із викопного палива. Половину електроенергії до повномасштабного вторгнення росії постачали атомні електростанції, які в процесі роботи продукують тони радіоактивних відходів. Ще третина та більша частина тепла для опалення – результат спалювання викопного палива, що забруднює повітря і посилює зміну клімату. Тож чим менше енергії ми споживаємо, тим менше шкоди довкіллю завдаємо і тим легше буде поступово заміщувати брудне паливо більш чистими та безпечними відновлюваними джерелами енергії (сонце, вітер, біомаса тощо). А про те, як працює українська енергосистема, ми розповідали у відео Vox Ukraine.
По-друге, економія ресурсів – це ще й економія коштів і стосується вона не лише платіжок. Нинішні тарифи в Україні штучно занижені і компенсуються коштом державного бюджету – наприклад, за рахунок субсидій у вугільну галузь. Тобто витрачаються наші з вами кошти, просто у інший спосіб. І така ситуація не триватиме вічно і рано чи пізно тарифи зростатимуть, тож енергоефективні заходи допоможуть підготувати людей до вищих цін, аби вони не так сильно вдарили по наших гаманцях.
По-третє, енергоефективність – це одна із основ енергетичної політики ЄС, адже там активно націлені на зменшення свого впливу на довкілля та клімат. І Україна як майбутня членкиня Євросоюзу має грати за тими ж правилами, що й інші країни – тобто так само прагнути найвищих стандартів ефективності.
Ну і наостанок, енергоефективність – це ще й про наш із вами особистий комфорт. Адже кому не хочеться мешкати там, де з гарячого крану тече дійсно гаряча вода, а не ледь тепленька, а в зимові холоди вас не турбують холодні стіни й протяги. Не кажучи вже про те, що усвідомлювати своє дбайливе ставлення до довкілля та здоров’я людей приємно ще й для нашої совісті.
Енергоефективність на практиці
Енергія – в нашому випадку тепло й електрика – оточує нас усюди, тому й потенціал для розвитку енергоефективності можна знайти на кожному кроці: починаючи із побутових звичок і завершуючи перебудовою усієї енергосистеми країни.
На особистому рівні кожен та кожна з нас може знайти простір для енергоефективності. Найпростіше це побачити на прикладі побутової техніки – уся вона має маркування класу енергоефективності. Чим він вищий – тим менше енергії той чи інший пристрій споживає для виконання тієї самої роботи, що й інший прилад із нижчим класом. Та навіть зі старою технікою можна поводитися ефективніше: наприклад, розморожувати холодильник за потреби, нагрівати лише необхідну кількість води в чайнику чи повністю наповнювати пральну машинку, коли перете одяг.
Крім цього, є ще й заходи із термомодернізації – різні способи покращити своє житло так, щоб воно краще зберігало тепло взимку чи прохолоду влітку. Це заміна вікон на більш ощадні, утеплення вхідних дверей, встановлення спеціальних систем вентиляції тощо.
Поганий приклад утеплення, який може призвести до появи плісняви, грибку і тріщин у стінах.
Та багато таких заходів неможливо зробити самотужки і потрібна участь усіх сусідів. Наприклад, утеплювати фасад будинку чи замінювати систему опалення на таку, що дозволятиме регулювати температуру, потрібно одразу в усьому під’їзді. А ще більш масштабні заходи – наприклад, модернізація системи, що доставляє тепло чи електрику від станції до вашого дому – залежать вже не від простих споживачів. Тут у гру має вступити національна влада, що розроблятиме необхідні плани та проєкти, і місцева влада спільно з компаніями-управительками, які ці проєкти мають реалізовувати. Про більш масштабні заходи і поговоримо далі.
Енергоефективність у житлових будівлях
В Україні налічується 9,2 млн житлових будинків, які відповідальні за 28,4% кінцевого споживання енергії. Більшість із них побудовані ще за радянських часів, тож з енергоефективністю в них не дуже – вони витрачають у 2-3 рази більше енергії, ніж будівлі в ЄС. Тому тут є колосальний потенціал для енергоефективності і до повномасштабної війни ця сфера пройшла значний шлях у цьому напрямку.
У 2015 році новий закон надав право співвласникам багатоквартирного будинку обирати форму управління – тобто обслуговувати його самостійно, об’єднуватися в ОСББ чи наймати спеціальних управителів. А у 2017-му інший закон започаткував «Фонд енергоефективності», який допомагає із фінансуванням комплексних енергоефективних рішень за найкращими європейськими практиками.
Завдяки цьому мешканці будинків з ОСББ можуть проводити масштабні енергоефективні заходи – наприклад, модернізувати систему опалення в усьому будинку чи теплоізолювати дах, стіни й підвал – та отримувати від Фонду до 70% коштів за програмою «Енергодім». Завдяки ній вдалося реалізувати понад 800 таких проєктів.
У 2014-2021 роках існувала також інша фінансова програма «теплі кредити» – вона компенсувала частину витрат окремим родинам на котли та енергоефективне обладнання чи матеріали. Однак врешті цю програму згорнули, адже заходи за нею були фрагментарними, а якість робіт не контролювалася. Натомість «Фонд енергоефективності» підтримує більш комплексні та ефективні заходи, які однак, доступні не всім, а лише будинкам з ОСББ.
Повномасштабна війна поставила ще один виклик перед галуззю енергоефективності. Тепер необхідно дбати ще й про енергоефективне відновлення зруйнованих будинків. Для цього «Фонд енергоефективності» у листопаді минулого року запустив пілотний етап програми «ВідновиДІМ». За нею держава повністю компенсує ОСББ енергоефективний ремонт пошкоджених росіянами будинків – наприклад, заміну вікон чи ремонт даху.
Відновлений після обстрілу будинок у Києві, який, за словами мера, відповідає всім стандартам енергоефективності
Крім державних, є ще й місцеві програми підтримки енергоефективності. Вони надають додаткову компенсацію з місцевих бюджетів на заходи, передбачені державними програмами. Станом на січень 2022 року, майже 130 громад розробили та затвердили відповідні програми із загальним фінансуванням понад 160 млн грн.
Енергоефективність у громадських будівлях
У 2020 році кінцеве споживання енергії сектором послуг (комерційними та бюджетними будівлями) становило 10,2 % загального кінцевого енергоспоживання в Україні. Це не найбільший споживач енергії, але згідно з іншим дослідженням, українські громади витрачали в середньому 7% своїх бюджетів на оплату енергоносіїв. Тому впровадження енергоефективних заходів в школах, лікарнях, адміністративних будівлях може допомогти заощадити кошти платників податків та використати їх на щось корисніше. Крім того, саме бюджетні заклади можуть стати позитивним прикладом для інших громадян.
Енергоефективна амбулаторія в Горенці на Київщині, яку допомагала відновлювати Екодія з партнерами
Фінансувати такі заходи можна різними шляхами – в першу чергу власним коштом органів влади. Найпопулярніше джерело фінансування – у 2020 році таким чином покривали 79% витрат на енергоефективні заходи. А от державних програм підтримки для бюджетних закладів немає. Натомість існує чимало міжнародних проєктів, які надають не лиште кошти, а й технічну підтримку та консультації.
Наприклад, в рамках проєкту «Енергоефективність громадських будівель в Україні» Україна отримає кредит на 20 років у розмірі 300 млн євро від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) на термомодернізацію близько 1000 громадських будівель в малих та середніх громадах. Крім цього, Україна отримає грант у розмірі 4 млн євро від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P), а також грантову технічну допомогу на суму 4 млн євро від Інвестиційної платформи сусідства ЄС (NIP).
В Україні муніципалітети мають право самостійно ініціювати програми з енергоефективності та укладати кредитні договори напряму з міжнародними фінансовими установами. За такою схемою Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО) надає муніципалітетам кредити на суму до 500 тис євро для впровадження енергоефективних заходів на об’єктах соціальної інфраструктури.
Енергоефективність у майбутньому
Проєкти та програми, хоч і приносять користь окремим спільнотам і громадам, все ж мають підкріплюватися ще й довгостроковим та системним баченням розвитку енергоефективності у масштабі всієї країни. Згідно із Законом України «Про енергетичну ефективність», Мінрегіон розробив Стратегію термомодернізації будівель до 2050 року. Вона визначає, наскільки країна хоче модернізувати будівлі та як вона це робитиме. А у найближчі роки до неї мають розробити ще й окремий план дій.
В рамках Європейського зеленого курсу (ЄЗК) ЄС ставить ціль досягти повної декарбонізації (тобто зменшення викидів парникових газів до об’ємів, які повністю поглинаються з атмосфери екосистемами або іншими методами) сектору будівель до 2050 року. Україна, як потенційна членкиня, має формувати свої цілі відповідно до європейських.
Для підвищення енергоефективності ще 2010 року в ЄС погодилися активно впроваджувати практику будівництва Near-Zero Energy buildings (NZEB, будинків із майже нульовим споживанням енергії). Ці споруди мають відповідати найвищим стандартам енергоефективності — від ефективного освітлення і домашніх пристроїв до розумних термостатів і щільних вікон, тобто потребувати мінімуму енергії. Крім того, більша частина цієї енергії має вироблятися з відновлюваних джерел, найкраще — з установлених на самих будівлях чи поблизу. Згідно з Директивою ЄС про енергоефективність будівель, після 2018 року за таким підходом мають будуватися всі громадські, а після 2020-го — і решта будівель.
Також країни ЄС повинні розробляти довгострокові плани того, як збільшуватимуть частку NZEB на своїй території, та презентувати їх Єврокомісії. 2021-го в ЄС вирішили переглянути директиву та розвинути концепцію NZEB до Zero Emissions Buildings (ZEB, будинків із нульовими викидами). Такі будинки так само мають потребувати мінімуму енергії, але вже вся вона мусить вироблятися з ВДЕ. Тобто ZEB повинні забезпечувати свої потреби в енергії, не спричиняючи викидів парникових газів. Ці будівлі можуть стати обов’язковими з початку 2027 року для громадського і з 2030-го для абсолютно всього нового будівництва в ЄС. Так, йдеться про суттєві інвестиції, але в середньому вони дадуть можливість зекономити близько 50% енерговитрат у довгостроковій перспективі.
У проєкті Національного плану відновлення України, який розробляв український уряд спільно із сотнями експертів, вже закладено модернізацію житла. Там є проєкти і з енергоефективної відбудови житла, і з упровадження теплових насосів, і навіть пілотне будівництво NZEB. Однак Нацплан розглядає питання ефективності будівництва у двох п’ятирічних часових рамках, в яких планується впровадити відповідні рішення: 2020–2025 роки — розробка законодавчої бази, 2027-й — перехід на обов’язкову відповідність стандартам NZEB. І на сьогодні основна проблема полягає в тому, що для будівель NZEB відсутні технічні норми та вимоги.
Джерело: Екодія