Екологічна ситуація в Україні, зокрема стан тваринного світу, є найбільш критичним в Європі.

На цьому наголосив професор Інституту зоології ім. І. Шмальгаузена НАН України Сергій Межжерін на прес-конференції у вівторок.

«Екологічна ситуація погіршується серйозно у Європі, але хочу підкреслити, що таких обвальних явищ, як в Україні, немає ніде. Можна сказати твердо, що Україна екологічно є найбільш критичною територією. Таких темпів падіння рибних запасів, диких птахів, мисливсько-промислових тварин немає ніде», – наголосив він.

Католики Джакарти вирішили зробити Великий Піст 2013 року «зеленим». Вірні цього, одного з найбільших міст світу, через зменшення використання пластику та полістиролу прагнуть «озеленити» не лише час посту та найближче оточення, а також власні душі. Менше непотрібного вживання, і як наслідок менше коштів на переробку відходів – це шлях яким вирішили піти дружні до довкілля християни столиці Індонезії, щоб в такий спосіб на заощадженні кошти мати змогу зробити більше діл милосердя.

До традиційно приписаних молитов та утримання від їжі, вірні додали ще конкретну ініціативу – захистити екосистему та повернути землі її родючість, щоб могти нагодувати нужденних та потребуючих.

Гаслом католиків Джакарту на Великий Піст 2013 року є: «бути більш вірними, більш дружніми та більш співчутливими», щоб могти гідно зустріти свято Пасхи.

Цьогорічні реколекції для Святішого Отця Венедикта XVI і для цілої Римської курії, які пройшли у Ватикані з 18 по 23 лютого 2013 року, провів голова Папської Ради з питань культури, кардинал Джанфранко Равазі. Реколектант, проповідуючи перед наступником Петра, використав різні образи, взяті з Псалмів: Бог ласки, Бог слова та Бог Творець. Одним з основних пунктів, який по-особливому виокремлювався в часі останніх реколекцій для Венедикта XVI на престолі Петра, був пункт про створіння. Папський проповідник наголосив на тому, що «якщо першим Об’явленням Бога – це було Слово, то другим Його Об’явленням є створіння». Президент Папської ради з питань культури, цитуючи коментатора Гункеля, називає створіння «іншим словом Божим, яке містить в собі тиху богословську музику».

В одній із своїх медитацій кардинал-проповідник поставив особливий акцент на тому, що через людську нездатність помічати доручене Богом створіння у вище згаданому сенсі, останнє часто грубо використовується та жадібно інструменталізується людьми.

По завершенні Свого творіння всього всесвіту "узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саді порати його й доглядати його" (Бут 2, 15). «Зелений Папа» – так багато хто називає Венедикта XVI, адже у свої 85 років він доволі багато говорив і закликав ревніше дбати про землю – як творіння Боже, звертаючись як до католиків, так і до інших християн, та, загалом, людей усіх віросповідань і світоглядів по цілому світі.

Папа підкреслював особливу роль навколишнього середовища – як Божого дару, захист якого у сьогоденні та збереження на майбутнє – наш моральний обов’язок.

13 лютого Католицька коаліція з питань зміни клімату видала бюлетень, де наголошено сповідування Папою Венедиктом багатьох традиційних екологічних вчень Церкви, в т. ч. "дар творіння, природи та універсального призначення створених Богом благ". Вона також згадала про його повчання щодо міжнародного договору з питань клімату та відновлювальних джерел енергії, а також увагу до екологічних біженців.

Девід Клутьє, ад'юнкт-професор богослов'я в університеті Св. Марії (Еммітсбурґ), наголосив, що основою для екологічного світогляду Венедикта XVI є ідея природи – як вираження любові й істини. Розробивши свою «теологію землі», він розглядав екологічний рух як відправну точку для повторної – нової євангелізації світського суспільства.

«Без землі не буде хліба!» – під таким гаслом у Швейцарії проходить великопосна кампанія, присвячена захистові орних земель. Ініціатива, започаткована 44 роки тому, має екуменічних характер. В ній беруть участь три християнські організації: католицькі організації «Великопосна жертва» та «Бути солідарними» і протестантська фундація «Хліб для всіх».

У спільній заяві підкреслюється, що сільськогосподарські землі, що є основою засобів до існування, дедалі частіше продають або задля фінансових цілей здають в оренду за дуже низькою ціною, позбавляючи бідних можливості прохарчувати власну сім’ю. Зокрема, три згадані добродійні організації посилаються на африканську дійсність, де орні землі є об’єктом спекуляцій та інвестицій з боку міжнародних підприємців. У Бразилії, Індії та на Мадагаскарі угіддя монополізують великі землевласники, відбираючи її уродин, які там жили поколіннями.

Усе Боже створіння перебуває в очікуванні приходу свого Господа, сподівається знову знайти Того, хто зробить його довершеним та сповненим миру. Єврейською мовою «мир» звучить як «шалом», що означає «не бракує нічого, що є необхідним для повноцінного життя».

У Святому Письмі саме Ісус Христос уособлює мир. Він приходить до свого Створіння, як жених до нареченої, котра створена так, що лише в Ньому віднайде абсолютний мир, адже саме з Його повноти вона постала: «… з ребра, що його взяв від чоловіка, утворив Господь Бог жінку і привів її до чоловіка» (Бут 2, 22). Святе Письмо часто представляє Божий народ, а з ним і ціле створіння як Невісту Господню.

Оскільки Божий світ був створений у Христі і для Христа, як Його тіло, Він опікувався створінням, як власним тілом. Відповідно, Христова невіста (Церква) має чинити так само. У такій гармонії вона мала б зростати і зустріти свого Жениха у Світлий День Пасхи – Його Другого Пришестя.

Група новосибірських вчених побудувала екобудинок ХХI століття. У ньому немає ні печей, ні батарей опалення. Будинок спроектований так, що обігріває сам себе

Концепція екобудинку виникла в США в 70-і роки, в період енергетичної кризи, ставши сьогодні в усьому світі суперпопулярною і модною. В архітектурі і дизайні з'явилася навіть особлива термінологія – sustainable architecture, ecohome, біокліматичний дизайн.

У Росії про екобудинки задумалися тоді, коли найбільш забезпечена частина населення мегаполісів почали мігрувати в передмістя. На думку архітекторів і екологів, саме заможні передмістя найбільших міст і повинні стати тим полігоном, на якому будуть відпрацьовуватися комерційні проекти екожитла. На думку фахівців ринку нерухомості, за екобудинками велике майбутнє, оскільки в даному випадку фактори екологічної та комерційної доцільності йдуть поруч. У Росії проблемою екобудинку займаються окремі ентузіасти, серед яких і вчені Новосибірського Академмістечка, що підготували програму "екопоселення XXI століття". Програма складається з п'яти етапів і розрахована на 20 років.

Вперше в історії польських християн – усі представники екуменічного собору, який відбувся в Польщі, разом із президентом Конференції польських єпископів, підписали документ про охорону довколишнього середовища.

Цей документ має форму листа і містить водночас деякі загальні богословські твердження й більш практичні поради. Він запрошує своїх читачів, які є співучасниками процесу Божого творіння, переоцінити своє ставлення до довкілля, – інформує ICN.

Лист підкреслює важливість зв'язку між пасхальною містерією Христа й цією необхідною зміною способу життя. Також вказані деякі сфери неодмінної пильності на політичному та особистому рівнях. Уряд та місцеві органи влади закликаються прийняти оновлений почин у чотирьох галузях: захоронення відходів, охорона лісового господарства і біорізноманіття, переробка й збереження їжі та міжнародна морська політика.