Актуальна тема

Календар 2025

ЛИСТОПАД: СЕРЕДОВИЩЕ

«Признаюся щиро, без почуття сорому,
що якби залишився навіть на цілі століття в Прилбичах,
я не зітхав би ні за чим і не бажав би нічого більше»

А. Шептицький, Лист до матері Софії, 1883 р. 

РОЗВАЖАННЯ

Педагогіка переконує, що є три фундаментальні чинники, які впливають на формування особистості: середовище, спадковість, виховання. Природне середовище завжди впливало на формування як нашої нації (її ментальності, світогляду, культури та духовності, національного характеру й темпераменту), так й окремого українця (його духовного світу, моралі, вдачі й рис характеру, з-поміж яких – лагідність і щирість, правдолюбність і доброзичливість, миролюбність і патріотизм, добродушний гумор і дотепність, любов до охайності й чистоти, талановитість і працьовитість, витривалість і терпеливість, висока емоційність, чутливість та ліризм, естетизм і артистизм, бажання самопізнання через природу тощо).

Свідчення біографів і тих, хто знав Андрея Шептицького, підтверджують наявність у нього зазначених талантів та рис характеру. Важливим є те, що природне середовище у Святому Письмі виражається як перше об’явлення Бога, через яке людина має змогу пізнавати свого Творця, тобто правдиву любов (Муд 13, 5; Рим 1, 19-20); усе створіння-природа є допомогою в цьому процесі пізнання (як приклад – притчі Христа) та середником для справжнього морального життя (Прип 6, 6-8; 30, 24-31). У цьому аспекті цікавим є те, що вже з раннього дитинства (4-5 рр.) майбутній митрополит любив молитися вервицю, катаючись верхи на конику-поні серед казкової природи.

Родинний дім, рідне село Прилбичі та місцевість Розточчя з їх унікальною, багатою й мальовничою природою були саме тим першим і найважливішим середовищем, де формувалася особистість майбутнього Митрополита. Про «гарні лісисті й горбисті околиці» села Прилбичі свідчив також кардинал Й. Сліпий. Любов і пієтет до рідного села були беззаперечними й вагомими складовими цілісного розвитку владики Андрея в гармонії з природою. Важливе місце відігравав для нього родинний дім – двоповерховий палац, і насамперед територія навколо нього, оточена чудовим парком, що вважався найгарнішим у тому краю. Там росли різні види дерев – як місцеві, так і екзотичні, серед яких і тюльпанове та коркове, а на подвір’ї квітнули рожеві жоржини – улюблені квіти Софії Шептицької (матері владики Андрея), троянди, гортензії тощо. З дитинства майбутній Митрополит любив відпочивати у фруктовому саду, зокрема під старенькою грушею. Часто бував під час літніх вакацій й у с. Бенькова Вишня, де розташовувалися палац із парком площею 12 га й озеро, що належали дідусеві Олександрові Фредрові і де виросла мати Софія. Цікаво, що на честь народження Софії в парку було посаджено близько 300 декоративних дерев. Там були  унікальні насадження, серед них і такі дивовижні дерева, які одночасно мали листки дуба і граба. В озері плавали білі й чорні лебеді. Парк і палац вважали однією з архітектурних перлин Галичини.

Отож, навколишнє природне середовище, у якому народився і зростав Митрополит Андрей, було оптимальним як для всебічного розвитку його особистості загалом, так і для формування духовності й моральності, екологічної свідомості й любові до природи. 

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ

Для духовенства:

  • упорядкувати (озеленити, заквітчати) територію навколо храму, аби вірні могли отримати й естетичну насолоду при відвідинах церкви (зокрема й під час молитви надворі в літній період);
  • навесні й восени здійснити насадження дерев і кущів на території парафії;
  • організувати прощу в Прилбичі – родинне село митрополита Андрея, а також духовну мандрівку в родинний маєток його матері – с. Вишня поблизу м. Рудки Самбірського району.

Для мирян:

  • запланувати сімейні краєзнавчі екскурсії теренами рідної місцевості;
  • дотримуватися правила виховання в сім’ї – щонайменше 2-3 год в день дитина має перебувати на природі – у саду, парку, лісі, на березі озера чи річки, подвір’ї, зеленому майданчику тощо;
  • висаджувати сімейно навесні та восени квіти, кущі й дерева поблизу оселі; 
  • доглядати за порядком та красою свого довкілля починаючи від вазонів у квартирі чи домі, дбати про чистоту й естетичне впорядкування подвір’я, вулиці та рідного села чи міста.