Календар 2025
СЕРПЕНЬ: ЧЕСНОТИ
«… задачею душпастирів є не лише словом голосити
своїм вірним правди Христової віри і моралі,
але й приміром свого життя вести їх до Ісуса»
А. Шептицький, Послання до Всечесного духовенства Львівської Архієпархії від 09.09.1927 р.
РОЗВАЖАННЯ
У серпні 1927 року звалилася на українців-горян жахлива екологічна й соціальна біда – повінь, яка, за словами о. А. Ковальського, «найбільше вразила нашого достойного митрополита Андрея». Окрім свого термінового послання «До Всечесного духовенства Львівської Архієпархії», де закликав священиків «прикладом свого життя … вчити наших вірних діяльної, правдиво християнської любови до ближніх», владика організував та особисто долучився до безперервної поїздки теренами Бойківщини, щоб «поживою, одежею і грішми […] потішити й розрадити всіх». Упродовж вересня він особисто відвідав потерпілих таких гірських населених пунктів (у Бескидах): Межиброди, Верхнє Синьовидне, Корчин, Крушельниця, Сколе, Коростів, Гребенів, Тухля та ін. У цій «ратунковій» акції, яка стосувалася й Долинського та Калуського районів, Митрополит Андрей Шептицький «сам дав прегарний приклад, жертвуючи для потерпілих немало труду і власного гроша», скільки найбільше міг (звиш 13 000 дол.)» («Нива», 1927 р.).
Як у пастирському служінні, так і в повсякденному житті Митрополит Андрей Шептицький завжди демонстрував власний приклад, сповнений чеснот: головних (любові, віри, надії) та морально-екологічних (мудрість, скромність, поміркованість, аскетична вбогість), через вираження яких християнин наближається до Бога, стає подібним до Нього, перебуває разом з Ним.
Звичні вияви морально-екологічних чеснот Митрополита Андрея засвідчують такі факти:
– у ранньому дитинстві часто відмовлявся від десерту, молитовно жертвуючи ці терпіння задля добра ближніх;
– у перші місяці перебування в Добромильському монастирі ЧСВВ їв лише раз на день (в обід) та задовольнявся склянкою чаю вранці й увечері, що втілювало його жертовність й аскезу, хоч і надмірну;
– ставши митрополитом, відрікся від розкішного побуту в гірській літній резиденції в Підлютому, який практикувався за часів його попередника Сембратовича: кухар отримав доручення готувати якнайскромніші страви;
– ходив у латаній рясі;
– під час поїздок до Північної Америки в 1920-1922 рр. кир Андрей суттєво обмежив власні видатки, наприклад, подорожуючи третім класом, не замовляючи таксі, носячи лише монаше вбрання. Кошти заощаджував для тисяч дітей-сиріт, котрим допомагав після І Світової війни.
Поміркованість і покора не надто цінувалися в минулому столітті. Однак там, де практикування тієї або іншої чесноти в особистому чи суспільному житті занепадає, постають численні порушення рівноваги, у тому числі й у довкіллі (енцикліка Славен Будь, 224). Сьогодні Церква навчає, що «лише завдяки плеканню фундаментальних чеснот можна самовіддано віддатись екологічному служінню. Особа, яка може собі дозволити витрачати і споживати більше, але взяла за звичку дещо тепліше одягатись замість того, щоб увімкнути опалення, виявляє переконання та ставлення, які допоможуть захистити довкілля. Дуже благородно взяти на себе обов’язок дбати про створіння маленькими щоденними діями, і чудово, якщо виховання мотивуватиме до цього, формуючи відповідний стиль життя. І…. якщо це робиться на основі глибокої мотивації, може стати актом любові, який виражає нашу власну гідність» (СБ, 211).
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ
Для духовенства:
- у проповідях та катехизах пояснити парафіянам важливість чеснотливого життя для повноцінного щастя і спасіння християнина. Плекати кардинальні морально-екологічні чесноти серед дітей, молоді та дорослих вірян (насамперед мудрість, справедливість, поміркованість та мужність);
- демонструвати на парафії малі щоденні екологічні «кроки»: розмістити на церковному подвір’ї контейнери для сортування твердих побутових відходів, впровадити заходи з підвищення енергоефективності храму, встановити водоощадні аератори, давати приклад мобільності, дружньої до природи тощо;
- провести спільну акцію соціально-екологічного служіння (наприклад, «Зігрій убогого світлом Стрітенської свічки», яка має на меті підтримку людей у кризових ситуаціях у синергії з піклуванням про збереження всього створеного Богом світу).
Для мирян:
- зростати в морально-екологічних чеснотах, закорінених у правдивій та цілісній християнській вірі, стійкій та сталій надії і милосердній і животворній любові;
- мудро та помірковано управляти Божими природними дарами в повсякденному житті, професійній діяльності, проведенні дозвілля тощо;
- впровадити в щоденний стиль життя такі правила християнської культури бережливого ставлення до Божого створіння: раціонально та помірковано використовувати електроенергію й тепло, уникати зайвого використання пластику та паперу, зменшити витрати води, запровадити роздільний збір відходів, послуговуватися екоторбинками («шоперами») для придбання продуктів, готувати потрібну для споживання кількість їжі, піклуватися про інших живих істот, користуватися громадським транспортом, велосипедами та (за змогою) ходити пішки, придбати й користуватися екологічними мийними та гігієнічними засобами, насаджувати дерева, вимикати зайве освітлення, закривати крани під час чищення зубів чи намилювання рук тощо.