Календар 2025
БЕРЕЗЕНЬ: ТВАРИНИ
«Буває, що дорослі люди обходяться часом
з німою твариною в найвищій мірі нелюдяно й знущаються над нею...
Буває ще частіше, що малі діти без належної опіки … знущаються над комашнею й пташиною...
Взиваємо духовенство використовувати всяку нагоду, включно до проповідальниці,
що всяка тварина є ділом рук Творця, і тому з нею слід поступати людяно …
виховувати дітей на правдивих опікунів і приятелів тварин»
Митрополичий ординаріат, Людяне обходження й охорона звірят, Відозва № 6664Л від 24.06.1938
РОЗВАЖАННЯ
Негуманне ставлення до тварин було настільки поширеним явищем у галицькому суспільстві, що митрополит Андрей звернув увагу на цю проблему через офіційний церковний документ – відозву свого Ординаріату. Очевидці констатували факти «панування жорстокості на кожному кроці» в людському ставленні до тварин[1]. Наприклад, львівська жандармерія впродовж лише кількох місяців 1883-1884 рр. зареєструвала понад сімдесят звернень про випадки жорстокого поводження з тваринами. Тому, аби зарадити такій тенденції, вже з початку ХІХ ст. в Англії та в усьому світі засновуються відповідні організації із захисту тварин, яких наприкінці століття налічувалося вже понад вісімсот.
На наших теренах найвідомішим було Галицьке товариство охорони тварин, створене 1876р., яке за десять років нараховувало понад тисячу членів. Товариство, крім екопросвітництва, дбало, зокрема, про належне утримання собак у будах, аби взимку вони були забезпечені теплими харчами і незамерзлою водою; про гідне ставлення до коней й домашньої птиці; годувало птахів у парках й на Високому замку; сприяло тому, аби таврування худоби здійснювалося на рогах, а не на шкірі; ініціювало спорудження на ринках спеціальних накриттів (від дощу і сонця) для телят, стежило, аби їх транспортували на возах, вистелених соломою, а ноги були не зв’язані; засновувало притулки для бродячих тварин…[2]. Митрополит Андрей усіляко підтримував такі Товариства і сприяв їх діяльності[3].
Врешті 1931 року на Конгресі у Флоренції було вирішено відзначати Всесвітній день захисту тварин, а серед католицького духовенства Європи започатковано традицію щорічно в четверту неділю після Зіслання Святого Духа виголошувати проповіді про милосердя в ставленні до тварин[4].
На переконання Шептицького, Боже створіння-природа покликана стати для людини не об’єктом експлуатації та знущання, але подругою[5], а всі тварини – приятелями. У ставленні до них має проявлятися людяність. Слід поважати творіння, тобто бачити світ і любити його так, як Бог бачить і любить. І це потрібне для справжнього щастя[6], яке полягає перш за все в любові до Бога, одне до одного, до тварин і до світу. Уже від народження в людське серце закладено співчуття, воно є вразливим до терпіння ближнього, тож «навіть терпіння тварин воно відчуває та співчуває з ними»[7]. Саме тому Митрополит Андрей засуджує жорстоке й аморальне поводження з тваринами, навіть при виконанні професійних обов’язків. Наприклад, неприйнятною для нього була професія гицля, що передбачала відловлювання собак на вулицях міст. З цього приводу він зауважує: «Не є гарно, коли і бідні собаки здалека перед ним втікають, як перед якою заразою»[8].
Позиція Праведного Митрополита Андрея Шептицького щодо ставлення до братів наших менших та його настанови перегукуються з сучасним ученням Церкви про відповідальність за створіння в енцикліці «Славен Будь», яка навчає, що «наша байдужість або жорстокість щодо інших істот рано чи пізно вплине на наше ставлення до інших людей. У нас лише одне серце, і та сама вбогість, що змушує нас погано ставитись до тварин, невдовзі може проявити себе у стосунках з іншими людьми. Кожен прояв жорстокості щодо будь-якого створіння суперечить людській гідності» (СБ, 92).
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ
Для духовенства:
- долучатись щорічно 04 жовтня до відзначення Міжнародного дня захисту тварин (через тематичні єктенії, молитви, проповідь, окроплення свяченою водою);
- порушувати у проповідях питання відповідальності за тварин та гуманного ставлення до братів наших менших;
- виховувати і плекати любов та відповідальність до тварин під час тематичних катехиз для дітей, молоді та дорослих, демонструвати відповідні тематичні ролики й анімації.
- організувати екскурсії для школярів/парафіян у реабілітаційні центри для тварин і птахів, домівки врятованих тварин, педагогічні ферми тощо.
Для мирян:
- виключити зі стилю життя відвідування цирків (де використовують тварин) та дельфінаріїв, перегляд розважальних заходів, де страждають тварини (корида, бої собак/півнів) та ін.;
- започаткувати сімейну традицію відвідин домівок врятованих тварин і притулків та підтримки цих закладів;
- розглянути можливість узяти домашню тварину з притулку та створити їй належні умови;
- уникати утримання диких тварин у домашніх умовах;
- створити умови щодо належного утримання свійських тварин;
- змайструвати годівничку і вчепити в найближчому парку, на подвір’ї чи в саду. Підгодовувати птахів у зимовий період;
- вилучити з власного гардеробу одяг (шуби, пальта, комірці) з натурального хутра.
[1] Див. В. Дудкевич, «Охорона звірят» // Мета 24 (1939) с. 8.
[2] Див. О. Проців, «Гуманне ставлення до тварин у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.».
[3] ЦДІАЛ України, ф.408, оп.1, спр.602, арк.1.
[4] В. Дудкевич, «Охорона звірят» // Мета 24 (1939) 8.
[5] А. Шептицький, «З філософії культури» (липень 1935), у П.П., Т.4, c. 723-724.
[6] Пор. А. Шептицький, Християнська праведність (12.02.1935), у Пастирські Послання (1918-1939), т. 2, Артос, Львів 2009, с. 948, 977; А. Шептицький, «З філософії культури» (липень 1935), у П.П., Т.4, c. 725
[7] Пор. А. Шептицький, Про милосердя. Пастирське послання до духовенства та вірних (19.05.1942), у Пастирські Послання (1939-1944), т. 3, Артос, Львів 2010, с. 209.
[8] Пор. А. Шептицький, Канадийським Русинам. Пастирське послання Митрополита (лютий 1911), у Пастирські послання (1899-1914),Т.1, Артос, Львів 2007, с. 732-733.