Календар 2025
СІЧЕНЬ: МОЛИТВА
«Мої молитви […] нехай стережуть Ваші весняні засіви від граду й пересадної засухи чи вогкости»
А. Шептицький, «Христос Воскрес!» («Мета», 1934)
РОЗВАЖАННЯ
Андрей Шептицький був людиною твердої віри, глибокої духовності, постійної молитви й високої моралі. Патріярх Йосиф Сліпий характеризував його так: «Найперше був він глибоко віруючою людиною, яка спиралася на розумові докази і волеві постанови, і вона була двигуном і нормою всіх його думок і чинів. Він мав великого духа молитви, робив годинні розважання перед Найсвятішими Тайнами і довгі благодарення, в часі яких обдумував свої постанови і рішення. Передусім, пройнятий був живою вірою в Євхаристійну присутність і до Христа звертався безпосередньо, з величезним, безмежним довір’ям. … щоденно читав Святе Письмо». Мати Софія зазначала, що ще з раннього дитинства її син Роман мав великого духа молитви: «Вже від трьох років знав короткі молитви, зокрема «Під Твою милість прибігаєм». Коли навчився писати, вона скрізь знаходила клаптики паперу з уривками молитов і тим чи іншим дитячим поясненням таїнств Вервиці, яку часто молився, катаючись верхи на поні. Як заходила ніч, він обкручував її довкола зап’ястя і так засинав. Змалку прислуговував під час Літургії. А під час Євхаристії тримав руки складеними, а очі були опущені: ніхто ніколи не вчив його цьому». Щоденна молитва була центром усього життя Праведного Митрополита і гармонійно поєднувалась із його церковним та суспільним служінням.
Щодо Божих створінь – живої і неживої природи – то в аспекті віри й молитви Митрополит Андрей у посланнях й проповідях, подібно як Христос, часто послуговувався назвами рослин, тварин і явищ навколишнього світу, передаючи правди віри. Часто вживав назви створінь у різних алегоріях, порівняннях і притчах. Наприклад, писав: «…молитва має всі прикмети сонця. З сонця йде життє, без сонця ані люди, ані звірята, ані рослини не могли б жити. Воно є джерелом життя і всякого руху, всякої краси. А лікарі знають, що сонячне світло єсть на многі хвороби єдиним або бодай найліпшим ліком» (пастирське послання «Про молитву», 1911).
По своїй суті Божі створіння були для Шептицького не лише «дорогою й засобами» до пізнання Бога та Його істини, але й безпосередньою ціллю молитви. Він знав, що остаточна мета всесвіту – Божа повнота й усі створіння рухаються з нами і через нас до спільної цілі, якою є Бог. А згідно вчення Церкви, одна з головних місій людини – привести всі створіння назад до їх Творця, плекаючи братерські відносини з навколишнім світом за прикладом св. Франциска з Асижу (див. Енцикліка «Славен Будь», 83, 100, 221), визнаючи за всіма живими істотами притаманну їм цінність у Бога, адже «самим фактом свого існування вони Його благословляють і віддають Йому славу» (Пс 148, 3-5; ККЦ 2416), та живуть для Нього (Лк 20, 38), стають видимою іконою невидимого Бога. Митрополит розумів, що людські гріхи негативно впливають як на людей, так і на все створіння (пор. Мр 11, 12-25; Мт 21, 18-22), яке через наші гріхи, зокрема й екологічні, «понині стогне і страждає у тяжких муках» (Рим 8, 22). Саме тому він особисто, заохочуючи й інших душпастирів, молився за Боже створіння, у т. ч. землю, сади, домашніх тварин, пасіку, та уділяв благословення.
Заснування в 1937 році з ініціативи владики Андрея монашого скиту в Ґорґанах свідчить про розуміння важливості Літургії в житті кожного християнина, а особливо того, який перебуває цілодобово й по декілька місяців у горах, серед лісу й іншого Божого творіння. Ця обитель отців-студитів в урочищі Лужки була місією для лісорубів, декілька сотень яких не покидали гір, виконуючи свою професійну діяльність. Їхня молитва була спрямована до Всевишнього Творця з вдячністю за Його дари створіння, а їх духовне збагачення підвищувало рівень екологічної свідомості й перешкоджало вчиненню екологічних гріхів, зокрема таких, як бездумне вирубування й розкрадання лісу та браконьєрство.
У часи Шептицького набуло поширення культу двох святих – Губерта і Євстахія, які й дотепер залишаються покровителями працівників лісової сфери. Так, зокрема, на Закарпатті в останні роки відбулося посвячення греко-католиками кількох каплиць у горах на честь св. Губерта. Плекання культу цих святих (а також св. Франциска з Асижу та св. Антонія Падуанського) є також особливо важливим для сучасного екологічно-молитовного служіння Церкви.
Попри традиційні літургійні норми, Шептицький вважав, що «справжнім храмом Божим» є весь сотворений Богом світ («Про Церкву», 1901 р.), і тому для нього цілком природним і нормальним було поклонятися Господеві й зустрічатися з Ним у молитві та Святих Тайнах серед природи, зокрема в горах, серед «неписаних ікон» унікального Божого створіння. Як приклад, під час візитації у с. Тухля на Сколівщині (1916 р.) він декілька годин сповідав вірних не в приміщенні храму, а під деревами на церковному подвір’ї. Митрополит Андрей саме в мальовничих куточках гір засновував та посвячував літні резиденції й реколекційні центри, які часто відвідував особисто й заохочував до цього інших душпастирів і мирян, як приклад – «Кедрові Палати» у Горганах, санаторій-вілла «Зелемінь» у с. Гребенів на Сколівщині. «У цьому контексті засвідчу із власного життя, що свої переддияконські (2022) та передсвященичі (2023) п’ятиденні реколекції і молитовні зустрічі з Татом Небесним мав радість організувати й пережити в улюблених гірських околицях митрополита – при монашому скиті оо. Студитів в Лужках (прим. авт.)».
Людське призначення і щастя полягає в прославі свого Творця (Gaudium et spes, 14), а хвалу Богові людина віддає в особливий спосіб через пошану до Божого творіння (Катехизм УГКЦ «Христос наша Пасха», 997). Тому від кожного з нас, від наших мотивів, рішень й вчинків, а також слів та щоденних молитов безпосередньо залежить і стан того середовища, у якому проживаємо, – сім’я чи спільнота, село чи місто, і врешті наш спільний Дім-Земля. Адже весь світ є храмом Бога живого, є місцем Його прославлення. Таким чином людина покликана разом з усім створінням спільно творити Царство Божої слави на засадах Його любові, гармонії та справедливості.
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ
Для духовенства:
- під час недільної Літургії додавати до прохань на сугубій ектенії також і наміри за збереження Божого створіння – природи;
- у проповідях, катехизах та духовних розмовах плекати свідомість християнської відповідальності за створений Богом світ, значення молитви для збереження й примноження природної спадщини Творця й необхідності сповіді з екологічних гріхів;
- у часі Великого Посту провести Екологічну Хресну Дорогу;
- під час Йорданських відвідин благословляти й окроплювати городи, сади, домашніх тварин;
- провести тематичні зустрічі й катехизи з поширення культу відомих святих, які були зразком життя в гармонії з Творцем і всім Його створінням;
- молитовно відзначати знакові церковно-екологічні свята, як, наприклад, День Бога-Творця, Час відповідальності за створіння, Годину Землі тощо в поєднанні з організацією освітньо-виховних та практичних заходів природоохоронного спрямування.
Для мирян:
- у щоденних молитвах дякувати своєму Творцю і Спасителю за дар життя й спільний дім – природу, перепрошувати за огріхи в ставленні до довкілля та просити ласки гідного свідчення віри в управлінні Божими природними дарами;
- плекати культуру частого приступання до святої Тайни покаяння, що включає також екологічний іспит сумління та покаяння за вчинення гріхів проти Божого створіння – природи (однак не менше одного разу – під час Великого посту, а якщо вперше, то з усього життя);
- вибратися в мандрівку/прощу і помолитися приватно чи сімейно Екологічну Хресну Дорогу або інші екомолитви на природі в одному із паломницьких місць, пов’язаних із Праведним Митрополитом Андреєм Шептицьким (наприклад, на Побійній горі в Крехові, Чернечій горі в Уневі, Ясній Горі в Гошеві у Митрополичих садах у Львові, монашому скиті в Лужках, Маріїнському духовному центрі «Зарваниця», Митрополичих палатах у Підлютому);
- прочитати книги чи переглянути фільми про відомих святих, які були взірцем ставлення до Божого створіння – Франциска з Асижу, Антонія Падуанського, Губерта, Святішого Отця Івана Павла ІІ та ін., намагатися втілювати їх приклад в особистому житті та діяльності.