По апостольському читанню

Ді. 1 зач.; 1, 1-8

Христос Воскрес!

«Господи, чи цього часу

відбудуєш царство Ізраїля?» (Ді 1,6)

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Дорогі в Христі!

Напевно, сьогодні, коли на українських землях триває широкомасштабна війна з росією, ми по-різному відчуваємо одну і ту ж саму дійсність.

Ми не вибирали цієї війни, але багато хто з нас став пліч-о-пліч з тими, для кого Україна як Держава є великою цінністю. Сьогодні багато чоловіків і жінок, об’єднаних християнськими цінностями, віддають найкращі роки, навіть здоров’я та життя в ім’я Любові до свого ближнього, рідних та української землі.

Хтось може сьогодні сказати, що ми живемо в трагічний час. Знаєте, я з цим не погоджуюся. Ми живемо в героїчний час, в історичний час, у час, коли народжуються нові герої –  люди величного формату, українці, здатні на вчинки самопосвяти й самопожертви в ім’я Любові до таких, як ми.

Сьогодні маємо багато експертів, військових аналітиків, які можуть давати слушні поради чи висловлювати якісь думки щодо різних варіантів завершення військових дій та припинення війни в Україні.

Але пам’ятаймо, що не знаємо, ні дня, ні години, коли будемо радіти перемозі України в цій війні. Усе в Божих руках, лише один Всемогутній Бог Творець та наша тверда віра можуть відродити країну після воєнного лихоліття.

І для цього треба стати співтворцями, Божими співробітниками, патріотами своєї держави, які несуть у цей світ мир і життя, а не смерть і руїну.

Коли помирав праведний митрополит Андрей Шептицький, то виголосив кілька пророцтв: наша Церква вийде з підпілля і розцвіте по всій Україні, а згодом настануть часи, коли наша держава  дорівнюватиме високорозвиненим країнам світу.

Дорогі в Христі! Як часто ми в житті покладаємося на Господа Бога? Чи молимося за розквіт нашої держави, за подолання воєнного лихоліття та перемогу добра над злом? Який наш особистий вклад у перемогу? Що ми робимо для того, щоб Україна здобула енергетичну й економічну незалежність від росії? Чи свідомі того, що, заощаджуючи ресурси: газ, електроенергію, воду, ділячись життєво необхідними речами щоденного вжитку з ближнім, – ми також допомагаємо долати спільного ворога й відбудовувати нашу державу?

Робімо кожен зокрема те, що в наших силах, щоб наближати перемогу світлої, квітучої української держави та Богом дарованих земель. Цього вам та собі бажаю. Амінь!

Підготував о. Максим Кролевський, референт Бюро УГКЦ з питань екології у Харківському екзархаті.

По Євангельському читанню

Йо. 1 зач.; 1, 1-17

Христос Воскрес!

Дорогі брати та сестри в Христі!

Сьогодні, у неділю Воскресіння, ми згадуємо про те, як Ісус Христос, Син Божий, воскрес із мертвих, даруючи нам надію на вічне життя та спасіння. З цього приводу я хотів би поділитися з вами думками про те, як ми можемо зберегти дарований нам Богом світ, адже, ми, люди, маємо велику відповідальність за те, що робимо з цим світом.

Україна зараз переживає складні часи: війна забирає життя найкращих дочок і синів нашої нації й завдає серйозної руйнівної шкоди довкіллю. Природа страждає від забруднення та знищення, спричиненого війною.

Вірш з Євангелія від Івана, який ми чули на початку читання, говорить про те, як Слово Боже, Ісус Христос, зійшло серед нас, щоб показати шлях до Господа й нагадати, що Словом Божим усе створено й ніщо з того, що є, не постало без Його участі. Тож ми повинні пам'ятати, що є його частинкою й маємо дбайливо ставитися до творіння Господнього.

Протягом історії людство завжди використовувало природу як ресурс, вирубуючи ліси та спустошуючи надра землі. Антропогенний вплив на довкілля часто негативний: наприклад, забруднення повітря та во річок, що часто призводить до серйозних екологічних наслідків. Але я маю добру новину: ми можемо змінити це. Існує велика кількість способів, застосовуючи які, ми збережемо нашу планету.

Адже, як сказав євангелист Іван, «слово стало тілом та оселилося між нами». І саме через Воскресіння ми маємо надію на відродження світу, його оновлення та зміну на краще, але це без нашої участі не відбудеться. Ми повинні усвідомити власну відповідальність перед Богом й опікуватись Його створінням: дбати про навколишню природу, берегти ресурси, які вона нам дає, не забувати про відповідальне використання її ресурсів, їх переробку й профілактику забруднення довкілля.

В енцикліці «Laudato si'» Папа Франциск закликає нас до глибшого розуміння та поваги до створіння, наголошуючи, що наш світ є дарунком від Бога й ми повинні його берегти для майбутніх поколінь. Насамперед він звертає увагу на те, що екологічні проблеми не можуть бути розглянуті окремо від соціальних чи етичних питань, тож ми повинні діяти разом, як спільнота, задля збереження нашого спільного дому- планети Земля.

Біблія нагадує нам, що Бог, створивши землю, передав нам відповідальність за неї. У Книзі Буття читаємо: "І Бог поблагословив їх, і сказав їм Бог: Плодіться й розмножуйтесь, і наповніть землю, та підкоріть її, і пануйте над рибами морськими, та над птаством небесним, та над усякою звіринкою, що рухається по землі" (Буття 1:28). Господь, передаючи нам у спадок цей світ, заповідав дбати про нього й оберігати.

Проте в останні роки ми бачимо, як людство завдає шкоди планеті. Війна й конфлікти, які торкнулися нашої України, призвели до тисяч загиблих та постраждалих і завдали величезних екологічних збитків. Багато міст і сіл переживають серйозні екологічні проблеми, які впливають на здоров'я та благополуччя людей.

Тому я закликаю вас, мої брати та сестри, вшановуючи Воскресіння Ісуса Христа, узяти на себе відповідальність за відновлення і захист нашої природи. Так, ми можемо піти з цього храму, занурившись у свої проблеми та забуваючи про навколишній світ. Але я хочу вам нагадати, що ми живемо не у вакуумі. Ми живемо на планеті, від стану якої залежить наше життя, життя наших дітей та внуків. Тож мусимо бути відповідальними за свої дії та вчинки.

Нехай це свято нагадає нам, що ми маємо зберігати подарований нам світ як нашу спільну домівку. Станьмо рушіями екологічного руху у своїй громаді та поширюймо цю ідею в нашому світі. Пам'ятаймо, що кожна наша дія має наслідки, і ми маємо зробити все можливе, щоб забезпечити майбутнє нашої планети для наступних поколінь.

Тож залишаймо цей храм з усвідомленням того, що маємо зробити щось для збереження нашого світу. Нехай наші дії стануть прикладом для інших, і ми зможемо подбати про збереження цієї планети. Амінь.

Підготував о. Павло Завіша, референт Бюро УГКЦ з питань екології у Кам'янець-Подільській єпархії.

Проповіді підготовлені в рамках Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» 2023 р.