Лк. 4 зач.; 1, 39-49; 56.

Слава Ісусу Христу!

Сьогоднішнє Євангеліє свята Благовіщення розповідає про розмову двох осіб, одна з яких була людиною, а інша – ангелом.

В історії людства було два поворотних моменти, коли ангел промовляв до жінки. Уперше це сталося в Едемському саду. Розмова Єви зі злим ангелом у вигляді змія закінчилася трагічно для людства й усього створіння, бо діалог розпочався з брехні. Гріх зруйнував гармонію стосунків між Богом, людиною і створінням. Розмова Марії з Гавриїлом була іншим поворотним моментом в історії людства, бо діалог розпочався з правди: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою». Диявол, спокушаючи Єву, звістив «новину», що стати Богом легко: вистачить щось скуштувати. Гавриїл пропонує стати матір'ю Бога, але не власними зусиллями, а завдяки дії Духа Святого.

Єва порушила Заповідь Божу, а Марія сказала: «Ось я, слугиня Господня. Нехай буде по слову твоєму». Дві жінки, два ангели, дві епохи, два наслідки.

Сьогодні люди недооцінюють важливість інформації. Її настільки багато, що людина не має часу почути голос Бога, звернений до неї. Цей голос можна і треба почути серед вибухів, сирен, плачу, якими наповнена війна, котру ми ведемо з агресором. Усе створіння страждає через війну, спричинену людською гордістю і брехнею. Голос брехні – це голос, який пропонує легкі шляхи, щоб навчитися розрізняти добро і зло. Голос правди – це дуже тихий голос, який нікого ні до чого не змушує, а просто є пропозицією обирати добро. Уміння розрізняти, що є добре, а що зле, не зробить з нас Богів. Уміння ставати на бік добра – це шлях до обожествлення. Ми кожного разу стаємо на бік добра, коли дотримуємося Божих заповідей, коли не мовчимо на гріх, коли відповідально ставимося до Божих дарів. Богородиця, як друга Єва, дає згоду на те, щоб самій статися вмістилищем Плоду, Який єдиний може зробити нас такими, як Бог. Той плід з дерева, а цей – із Людини. Наскільки дивним є провидіння Боже, настільки вдячні ми маємо бути Пречистій Діві Марії за її «нехай станеться по Слову Твоєму». Стати на бік добра – це дати згоду бути знаряддям у руках Господа для втілення нашого з вами покликання бути відповідальними за Боже створіння. Ця відповідальність якнайкраще може бути виявлена через плекання шанобливого ставлення до енергії. Дбати про енергозбереження – це турбуватися про збереження Божих дарів. Добрий приклад християнського життя завжди спонукатиме інших до екологічного навернення.

Час Великого Посту, на який майже завжди випадає свято Благовіщення, – це  час глибшого покаяння, слухання і чинення діл милосердя. Чому б нам не покаятися за екологічні гріхи? Чому б не слухати голосу Матері Церкви, яка закликає шанобливо ставитися до Божого Створіння? Чому б нам не посадити дерево, не прибрати в лісі, не зупинити людину, яка з таким старанням палить сухотрав'я або везе сміття на річку? Так само як Бог Отець чекав на згоду Богородиці, так само чекає і нашого рішення змінити свій споживацький стиль життя й подякувати Творцю за його численні дари.

Свято Благовіщення – це свято Доброї Новини: «З нами Бог». Але даймо самі собі чесну відповідь: чи ми з Богом? Амінь.

Підготував о. Олег Кобель референт Бюро УГКЦ з питань екології Стрийської єпархії.

Проповідь підготовлена в рамках Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» 2023 р.