Серед безлічі свят та визначних днів року є день, якому найкраще припадати саме на останній день грудня. Це День Екологічного боргу (Overshoot Day). Це приблизна дата, яку вираховують науковці, коли людський попит на природні відновлювані ресурси перевищує можливості Землі їх відновити протягом одного року.

В 2020 році цей день припав на 22 серпня. Решта року світ використовував річні ресурси планети "в борг". Вперше екологічний борг був вирахуваний 29 грудня 1970 року – дефіцит ресурсів тоді склав лише 2 дні.

Наприкінці року, у який планета зіштовхнулася з новими неочікуваними викликами, дуже важливо розуміти, що такі глобальні зміни виникають саме через вплив людини на природу, пише WWF-Україна. 

Цей синтетичний матеріал з'явився в 1907 році, повністю змінивши життя людства. Ми п'ємо з пластикових пляшок, купуємо своїм дітям пластикові іграшки і навіть обставляємо квартиру пластиковими меблями! Але як багато ви знаєте про пластмаси? Які вони бувають? І що означають ці трикутники на пластикових речах?

За часів, коли питання про сміття та його переробки піднімаються все частіше, пригадайте про маркуваннях на пластикових виробах, які можна і потрібно здавати на переробку, пише ПМ.

Вчені запропонували використовувати радіаційне охолодження сонячних батарей для збору води.

Таке рішення розробили дослідники з південно-східного університету Китаю, Дубайського управління з електрики та водопостачання (DEWA) та Стенфордського університету США, наукова робота опублікована у виданні Journal of Renewable and Sustainable Energy, пише eco town. 

«За допомогою теоретичного аналізу ми визначили відповідний діапазон температури і вологості для нічного збору води за допомогою сонячних панелей, а також ми змалювали потенціал збору води в різних умовах, – заявила дослідницька група. – Отриману воду можна задіяти для очищення самих фотомодулів або для різних цілей, пов'язаних з агровольтаїкою».

У листопаді Google повідомив, що в 2021 хмарне сховище «Фото» стане платним. У фотосервісі зберігається більше 4 трлн фотографій, щотижня туди завантажується 28 млрд файлів. І це число тільки зростає, пише Хайтек.

Цифрове сміття: досьє

Кожен день ми отримуємо і відправляємо гігабайти інформації: робоча пошта, діалоги з друзями, замітки, фото і коментарі в соціальних мережах. До 2023 року щоденне число відправлених і отриманих e-mail повідомлень виросте до 347 млрд. Цифровий простір заповнюється з неймовірною швидкістю: кожен користувач в інтернеті генерує близько 1,7 МБ інформації в секунду – це приблизно одна сторінка сайту. Частина даних активно використовується, але інша – припадає пилом на «полицях» хмарних сховищ і жорстких дисків пристроїв.

У кожного з нас є певні побутові звички, які ми здебільшого не помічаємо. Навіть якщо ми на них і звертаємо увагу, то вважаємо, що вони "невинні" і зовсім не шкодять ні нам, ні природі, пише 24 канал.

Добірка найпоширеніших поганих звичок, які негативно впливають на екологічну ситуацію планети.

Мікропластик, який тривалий час перебуває в навколишньому середовищі, небезпечніший від звичайного

Група дослідників виявила, що мікропластик, який піддався впливу погодних умов протягом декількох тижнів, легше засвоюється клітинами мишей, ніж свіжий. Результати дослідження публікує журнал Science Advances, пишуть Цікавості.

Це сталося через проблеми із викидами в атмосферу.

У 2020 році Україна значно пустилася в рейтингу країн за Індексом впровадження кліматичної політики CCPI. Про це на особистій Facebook-сторінці повідомила координаторка програми “Зміни клімату і енергетична політика" Фонду ім. Генріха Бьолля в Україні Оксана Алієва, пише GreenPost.

"Останні роки Україна поступово рухалася догори списку, демонструючи прогрес, за оцінками авторів/ок звіту. Але не цього року. І хоча раніше ми сперечалися з авторським колективом, що не можна вважати скорочення викидів через окупацію Донбасу і спад промислового виробництва надбанням кліматичної політики, але я все одно зараз засмучена, що Україна посунулась з 17 місця на 20", – повідомила Алієва.

Згідно з новим дослідженням, більше половини лісів в світі схильні до впливу людської діяльності: тільки 40,5% лісів в світі володіють «цілісністю екосистеми».

Протягом тисячоліть ліси давали людині їжу і ресурси для життя, але ситуація може докорінно змінитися, пише ПМ.

Збезлісення є серйозною екологічною проблемою, що веде за собою втрату біологічного різноманіття. Однак вчені відзначають, що «набагато менше уваги» приділяється антропогенній модифікації лісів. Людина змінює звичне середовище існування багатьох тварин, вирубуючи частини лісових масивів, і замінюючи їх іншими видами рослин для сільськогосподарського сектора. На жаль, багато організацій і урядів відокремлюють проблеми низької цілісності екосистем від збезлісення, хоча екологи кажуть, що перше може бути передвісником повного зникнення лісів.