У листопаді Google повідомив, що в 2021 хмарне сховище «Фото» стане платним. У фотосервісі зберігається більше 4 трлн фотографій, щотижня туди завантажується 28 млрд файлів. І це число тільки зростає, пише Хайтек.

Цифрове сміття: досьє

Кожен день ми отримуємо і відправляємо гігабайти інформації: робоча пошта, діалоги з друзями, замітки, фото і коментарі в соціальних мережах. До 2023 року щоденне число відправлених і отриманих e-mail повідомлень виросте до 347 млрд. Цифровий простір заповнюється з неймовірною швидкістю: кожен користувач в інтернеті генерує близько 1,7 МБ інформації в секунду – це приблизно одна сторінка сайту. Частина даних активно використовується, але інша – припадає пилом на «полицях» хмарних сховищ і жорстких дисків пристроїв.

У кожного з нас є певні побутові звички, які ми здебільшого не помічаємо. Навіть якщо ми на них і звертаємо увагу, то вважаємо, що вони "невинні" і зовсім не шкодять ні нам, ні природі, пише 24 канал.

Добірка найпоширеніших поганих звичок, які негативно впливають на екологічну ситуацію планети.

Мікропластик, який тривалий час перебуває в навколишньому середовищі, небезпечніший від звичайного

Група дослідників виявила, що мікропластик, який піддався впливу погодних умов протягом декількох тижнів, легше засвоюється клітинами мишей, ніж свіжий. Результати дослідження публікує журнал Science Advances, пишуть Цікавості.

Це сталося через проблеми із викидами в атмосферу.

У 2020 році Україна значно пустилася в рейтингу країн за Індексом впровадження кліматичної політики CCPI. Про це на особистій Facebook-сторінці повідомила координаторка програми “Зміни клімату і енергетична політика" Фонду ім. Генріха Бьолля в Україні Оксана Алієва, пише GreenPost.

"Останні роки Україна поступово рухалася догори списку, демонструючи прогрес, за оцінками авторів/ок звіту. Але не цього року. І хоча раніше ми сперечалися з авторським колективом, що не можна вважати скорочення викидів через окупацію Донбасу і спад промислового виробництва надбанням кліматичної політики, але я все одно зараз засмучена, що Україна посунулась з 17 місця на 20", – повідомила Алієва.

Згідно з новим дослідженням, більше половини лісів в світі схильні до впливу людської діяльності: тільки 40,5% лісів в світі володіють «цілісністю екосистеми».

Протягом тисячоліть ліси давали людині їжу і ресурси для життя, але ситуація може докорінно змінитися, пише ПМ.

Збезлісення є серйозною екологічною проблемою, що веде за собою втрату біологічного різноманіття. Однак вчені відзначають, що «набагато менше уваги» приділяється антропогенній модифікації лісів. Людина змінює звичне середовище існування багатьох тварин, вирубуючи частини лісових масивів, і замінюючи їх іншими видами рослин для сільськогосподарського сектора. На жаль, багато організацій і урядів відокремлюють проблеми низької цілісності екосистем від збезлісення, хоча екологи кажуть, що перше може бути передвісником повного зникнення лісів.

У людський організм пластик потрапляє в основному з водою. Він не розкладається в природі і його частинки проникають в харчові ланцюги.

Всесвітній фонд дикої природи (WWF International) провів дослідження і з'ясував, що сучасна людина за все життя споживає близько 20 кг мікропластику. Про це повідомило агентство Reuters, пишуть Екологічні новини.

Зазначається, що люди можуть з'їдати еквівалент пластикової кредитної картки на тиждень, в основному з питною водою, наповненою мікропластиком, а також з такими продуктами, як молюски.

Вчені порахували масу всіх споруд, доріг і всіх матеріалів, коли-небудь виготовлених людиною. Виявилося, що вона більша за масу всіх живих істот на планеті, пише ПМ.

До початку минулого століття маса створених людиною споруд та матеріалів становила лише 3% від маси живих організмів. У 2020 році цей показник становить 110%.

Маса доріг, будівель та інших споруд, а також виготовлених людиною матеріалів подвоюється приблизно кожні 20 років. Згідно з новою роботою, сьогодні вона становить 1,1 трильйона тонн. Одночасно зі збільшенням вироблених людиною матеріалів на Землі зменшується маса живих істот – здебільшого рослин і тварин. Тепер вона становить всього 1 трильйон тонн.

Дотепер вчені вважали, що глобальне потепління призведе до більш теплих і тривалих осінніх періодів, які будуть радувати людину різнобарвним листям. Спочатку спостереження підтвердили цю ідею, але нове дослідження показує, що до кінця століття ситуація може змінитися і «золота осінь» стане коротшою практично на тиждень!

Якщо ви любите фотографуватися з красивим жовто-червоним листям восени, радимо не пропускати наступний сезон, адже з кожним роком він ставатиме коротшим, пишуть Цікавості.