13 грудня 2019 року відбулася змістовна зустріч референта Екобюро Київської архієпархії УГКЦ о. Романа Романовича із головою правління Громадської спілки «Біоенергетична асоціація України» Георгієм Гелетухою.

Метою цієї асоціації є забезпечення прискореного та сталого розвитку біоенергетики в Україні

Пан Георгій має більше 10 років досвіду роботи з технологіями отримання енергії з біомаси (спалювання, газифікація, піроліз, анаеробне зброджування, технології видобутку і використання біогазу з полігонів ТПВ та ін.). Також він брав участь в розробці проектів СВ для Енергетичного агентства Німеччини (DENA), Австрійського енергетичного агентства EVA, Корпорації Шиміцу (Японія), а також проектів у галузі біоенергетики та енергетичного використання відходів в рамках програм IPP/CRDF, програм НТЦУ, проекту TACIS, програм NATO ASI, EcoLinks. Брав участь у впровадженні пілотних проектів спільно з Датським енергетичним агентством, Виконавчої агенцією Міністерства з економічної діяльності Голландії. Написав більше 50 статей для профільних журналів і конференцій.

Популярність піротехніки іде на спад в деяких європейських країнах

Німецькі продавці піротехніки поступово відмовляються від продажу петард і феєрверків через їх вплив на екологію. Про це оголосили одразу кілька торгових мереж.

Від продажу піротехніки в ці новорічні свята відмовилися відразу дві німецькі торгові мережі – Rewe і Edeka. Ще два великих гравці роздрібної торгівлі – Hornbach і Bauhaus – повідомили журналістам, що в цьому році вже пізно скасовувати закупівлі, але з наступного року їх мережі також переглянуть свою політику в цьому питанні.

Популярність піротехніки пішла на спад і в простих німців: в 2019 році 57% жителів Німеччини були б згодні з повною забороною на аматорські феєрверки в новорічну ніч, випливає з опитування YouGov.

Статистика показує, що зміни клімату збільшують частоту погодних катаклізмів – потопів, цунамі, спеки, посух і так далі. Франциска Гаупп та її колеги з Великобританії та Австрії розглянули, як ці зміни можуть позначитися на врожайності ключових сільськогосподарських культур: пшениці, кукурудзи, сої та рису.

Вчені змоделювали вплив зростання температури та зміни водного режиму на сільськогосподарське виробництво в ключових країнах світу: США, Аргентині, Європі, Росії, Китаї, Індії, Австралії, Індонезії та Бразилії. Результати цієї роботи представлені в статті, опублікованій в журналі Nature Climate Change. Автори використовували дані про вплив різних погодних умов на врожайність в цих регіонах в період з 1967-го по 2012-й роки.

За останніми оцінками, глобальні викиди вуглекислого газу в цьому році зросли на 0,6% – і це в той час, коли, на думку вчених, світ повинен різко скоротити викиди парникових газів, щоб запобігти змінам клімату.

Однак в опублікованих даних є і хороші новини: вугілля є найбільшим джерелом СО2, а споживання вугілля в цьому році трохи скоротилося, що дає привід експертам говорити про глобальний відхід від використання вугілля.

Цього року три з десяти найбільших виробників вугілля в США збанкрутували.

Виробництво вугілля знизилося більш ніж на третину порівняно з піком 2008 року, і очікується, що це зниження продовжиться.

Новий 2020 рік стане Міжнародним роком охорони здоров'я рослин. Таке рішення прийняли в Продовольчій і сільськогосподарській організації, відомій як ФАО. Адже ми сприймаємо рослинну їжу в нашому раціоні як належне, не замислюючись про те, що в результаті зміни клімату та діяльності людини багато культур знаходяться під загрозою зникнення.

Наша їжа на 80 відсотків складається з рослин. Вони виробляють 98 відсотків кисню, яким ми дихаємо. Але в той же час рослинам постійно загрожують шкідники та хвороби. Щорічно через них гине до 40 відсотків продовольчих культур у всьому світі. В результаті загальний обсяг збитків для торгівлі сільськогосподарською продукцією становить понад 220 млрд доларів на рік, мільйонам людей загрожує голод, сільському господарству – основного джерела доходу сільських жителів – наноситься серйозної шкоди. Ось чому заходи і дії, спрямовані на захист здоров'я рослин, такі важливі для досягнення Цілей в галузі сталого розвитку.

Сумну статистику з доповіді Глобального альянсу з проблем здоров’я і забруднення навколишнього середовища (GAHP) наводить журнал National Geographic.

У звіті говориться, що, за даними за 2017 рік, приблизно 15% передчасних смертей серед дорослого населення Землі є результатом забруднення навколишнього середовища. Експерти стверджують, що такі фактори, як забруднена вода, що містить шкідливі речовини повітря і важкі умови праці призвели до загибелі 2,3 мільйона осіб в Індії і 1,8 мільйона людей в Китаї. У першу п’ятірку також увійшли Індонезія, Нігерія і Пакистан. США знаходиться в списку на 7-му місці. Найменший показник смертності за забруднення навколишнього середовища зафіксовано в Катарі.

Мета конкурсу: плекання екологічної свідомості та культури святкування Різдва без шкоди для Божого створіння – природи.

Щороку в Україні зрубують понад мільйон хвойних дерев, які мають підсилити святкову атмосферу Різдва та Нового року і під видом живих вносяться до помешкань, офісів… і навіть храмів.

Екологічний фотоконкурс «Різдвяне дерево через об’єктив віри» покликаний допомогти побачити в живій природі – Боже створіння, яке трепетно очікує Різдва, щоб разом з нами прославити мале дитя – Христа, свого Творця і Спасителя.

11 грудня 2019 р. в рамках першої Міжнародної науково-практичної конференції «Laudato Si: екологічний внесок для сталого розвитку суспільства», яку організувало Бюро з питань екології УГКЦ, відбулося нагородження переможців ІХ Всеукраїнського конкурсу «Відповідальність за створіння» 2019.

Ще до початку святкової академії переможцям конкурсу працівниками Національного еколого-натуралістичного центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України була проведена екскурсія, на якій переможці конкурсу побачили чудовий Зимовий сад, рептилій з різних куточків світу, відвідали живий куточок, в якому зібрані тварини, яких приносять чи підкидають для виходжування, а також Музей хліба.

З 17 грудня до 31 грудня (12.00 год.) 2019 р. включно в межах соціального проєкту «Екологія свідомості: протидій байдужості, яка руйнує світ!» на сайті ГО «Світ важливих ініціатив» (https://www.inem.lviv.ua/) відбувається інтернет-голосування за творчі роботи школярів в наступних конкурсних категоріях:

1. V. «Екосувенір»:

1-4 клас https://www.inem.lviv.ua/05-1-4-klas/

5-10 клас https://www.inem.lviv.ua/05-5-10-klas/

1. «Сценарій вистави про байдужість, пасивність, брехню»: https://www.inem.lviv.ua/06-stsenarij-vystavy/.

Свого часу пластик подарував людству технологічні революції, значну економію ресурсів та багато врятованих життів, але він також має зворотній вплив на планету. 

Зараз, наприклад, щосекунди виробляється 20 тисяч пластикових пляшок, а щохвилини продається мільйон штук. Загалом, це понад 5 млрд штук пластикових відходів на рік, що дорівнює половині відстані від Землі до Сонця. Також неможливо не згадати про 9 млрд тонн пластикових відходів, вироблених з кінця 1940-х років у промислових масштабах. Враховуючи все, що ми накопичили за довгі роки, людство може побудувати цілий міжпланетний міст, або кожен з нас може взяти додому тонну пластику, яка припадає на одного жителя планети. Чи можемо ми вчасно зупинити негативний ріст показників та що ж потрібно робити, щоб уникнути наслідків?