Масове спалювання навесні сухої трави, листя, очеретів несе  величезну шкоду довкіллю. Найбільшою проблемою весняних підпалів є виникнення лісових пожеж, адже у вітряну погоду вогонь швидко стає неконтрольованим і може переміститися з полів, пасовищ, очеретів, господарських угідь до лісових насаджень. Так невинне багаття може перетворитися на стихійне руйнівне лихо.

На території ДП «Бориспільський лісгосп» цілодобово здійснюється патрулювання державної лісової охорони. Лісівниками налагоджена взаємодія з підрозділами управління Національної поліції, управління ДСНС в Київській області щодо охорони лісів від пожеж.

Лісівники ДП «Бориспільський лісгосп» закликають жителів Бориспільщини відмовитися від спалювання сухої трави, листя, чагарників.

Мабуть уже всі відомі українські джерела повідомили, що сьогодні своє 90-річчя святкує геніальна українська письменниця і поетеса Ліна Костенко. Ми також не можемо не згадати її, адже її творчість справді зачаровує, торкає, підносить, розчулює, заставляє задумуватися над багатьма речами.

Не оминула вона у своїй творчості теми природи і збереження довкілля. У своїх творах вона настільки тонко передає красу природи, настільки чуттєво вміє споглядати на дощ, сонце, небо, ліс, весь світ. А як болісно вона переживала трагедію на Чорнобильській АЕС…

Пластикове сміття потрапляє в Світовий океан у величезній кількості і породжує цілі сміттєві острови. Але вчені кажуть, що на поверхні океану можна спостерігати тільки один відсоток від загального пластикового забруднення. Куди дівається решта пластика, який потрапляє в океан? Відповісти на це питання спробували члени міжнародного дослідницького проєкту.

Пластик, який накопичується в Світовому океані, створює серйозні загрози для морських екосистем і з кожним днем перетворюється на все більш серйозну екологічну проблему, наслідки якої ще тільки належить вивчити. Вчені досі не розуміють, як саме поширюється в океані пластик, тому перш ніж боротися з проблемою, її необхідно як слід вивчити.

Острів Ніуе став першим у світі державою темного неба – в країні офіційно перестали освітлювати вулиці ночами в рамках боротьби з неприродним світловим забрудненням. Про це пише Science Alert з посиланням на заяву Міжнародної асоціації темного неба (МАР).

Острів Ніуе – невелика держава в південній частині Тихого океану з населенням 1,6 тис. осіб. Країна стала першою державою, яка ввійшла в список International Dark Sky Places — місць, керівництво яких навмисно відмовилося від штучного освітлення. Крім Ніуе, в список входять ще 130 об’єктів – невеликих міст, великих заповідників і парків.

13 березня 2020 р. Б. у храмі св. влкмч. Димитрія с. Задністрянське Більшівцівського протопресвітеріату роздумували над страстями Господа нашого Ісуса Христа у молитві Хресної Дороги, яку очолив екореферент Більшівцівський о. Ярослав Клюса, склавши спільне намірення «За збереження створіння та екологічне навернення людства».

«Ісус, уздрівши їхню віру, до розслабленого і каже: «Сину, відпускаються тобі твої гріхи.» (Мр 2. 5).

Найперше, що зробив Ісус – це звільнив розслабленого від гріхів. Очевидно гріх став причиною недуги чоловіка і Христос не просто усуває зовнішні ознаки хвороби, але знищує її в корені.

Від могутнього тигра до бджоли-трудівниці, величезне різноманіття живого на Землі має ключовий вплив на добробут як окремої людини, так і планети в цілому. Від величезного асортименту натуральних ліків до захисту від кліматичних потрясінь і поліпшення стану ґрунту, – дика природа потрібна для нашого виживання, благополуччя та процвітання.

Ось лише кілька причин з багатьох, чому дика природа повинна бути пріоритетною для всіх нас та чому кожна людина має задуматися про становище багатьох видів, що знаходяться під загрозою зникнення.

Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) опублікувала нову доповідь, автори якої попереджають про небезпечні наслідки зміни клімату, таких як підвищення температури на суші і в океані, підвищення рівня моря і танення льодовиків. Доповідь була представлена 10 березня на прес-конференції в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем і главою ВМО Петтері Талас.

Як повідомляють «Новини ООН», доповідь нагадує про те, що 2019 рік став другим найспекотнішим роком за всю історію інструментальних спостережень, яка налічує 170 років. Починаючи з 1980-х років, кожне наступне десятиліття було теплішим, ніж будь-яке попереднє.

12 березня 2020 р., з ініціативи протопресвітера Більшівцівського деканату о Миколи Цимбалістого, парафіяни храму святого влкмч. Димитрія с. Дитятин молилися екологічну Хресну дорогу. Очолив молитву екореферент Більшівцівський о. Ярослав Клюса.

Кожна людина створена на образ і подобу Божу, але через гріх втрачає або спотворює їх. Хоч гріх вважається свідомим і добровільним переступленням Божих заповідей, та, все ж таки, важливою справою є акцентувати на тих гріхах, які робляться несвідомо. Адже це також зло, яке спрямоване на знищення людства. Такими є екологічні гріхи, про які говоримо вже тривалий час, але тяжко сприймаємо їх серйозність.

10 березня у Марійському духовному центрі Зарваниці, під головуванням архієпископа і митрополита Кир Василія Семенюка, відбулася перша сесія митрополичого синоду Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ, яка серед різних питань та потреб митрополії, взяла до уваги також і екологічні виклики нашого часу .

У синоді взяли участь єпископи митрополії: владика Дмитро Григорак, єпарх Бучацький, владика Іван Кулик, єпарх Кам’янець-Подільський, владика Теодор Мартинюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський. Доповідачами на засіданні були ректор Тернопільської духовної семінарії о. Іван Римар,який представив доповідь на тему священичих покликань та референт з питань екології о. Василь Шафран, який розповів про діяльність Екобюро не теренах Тернопільсько-Зборівської архієпархії.

До Міжнародного Дня Води Інститут екуменічних студій УКУ в межах проекту “Екуменічний соціальний тиждень” запрошує всіх небайдужих доєднатися до дискусії – Вода: відповідальність людини за Божий дар.

Дефіцит прісної води – одна з найважливіших проблем людства, яку воно намагається вирішити як на планетарному рівні, так і на рівні окремих країн.

Питання дефіциту водних ресурсів в Україні – одна з найгостріших екологічних проблем держави, а зниження якості питної води сьогодні як ніколи турбує населення. Світовий фінансовий банк провів дослідження, згідно якого Україна за кількістю (і якістю) питної води на душу населення займає 125 місце із 180 країн. Українці перебувають десь між Чадом та Суданом. Навіть підземні води далеко не скрізь відповідають вимогам, які висуваються до питної води. В результаті неякісну воду для питних потреб використовує значна частина населення. Збереження і захист водних об’єктів та їх раціональне використання – одна з найважливіших проблем, яка потребує невідкладного вирішення.