RAB – регулювання в електроенергетиці

Чому західні фахівці не бачать альтернативи

Днями на сайті Асоціації операторів розподільчих електромереж України був опублікований звіт відомої міжнародної компанії IHS ENERGY «Стимулюючий регулювання розподілу електроенергії в Україні. Застосування уроків, засвоєних з міжнародного досвіду». 

Сам документ, як результат проведеного в ряді країн, включаючи Україну, дослідження був підготовлений ще восени минулого року, його презентація в Києві відбулася в грудні за участю старшого віце-президента дослідницької компанії, а в минулому - посла США в Україні, а також посла Держдепартаменту США з питань енергетичної безпеки - Карлоса Паскуаля.

І ось тепер документ став доступний широкому загалу. У ньому західні експерти аналізують стан вітчизняної електроенергетики та однозначно приходять до висновку про необхідність термінового переходу країни на RAB-регулювання. 

«З представленого вище аналізу стає зрозумілим, що перехід на механізм RAB-регулювання розподілу електроенергії є найкращим вибором для України. Дійсно, це повинно бути негайно впроваджено, щоб уникнути подальшого погіршення рівня надійності електропостачань українським споживачам: як підприємствам, так і приватним особам», - зазначають автори документа. 

Спробуємо разом розібратися, що так насторожило іноземних експертів і привело їх до висновку про необхідність термінових реформ у вітчизняній електроенергетиці. 

Для початку слід усвідомити, що галузь перебуває в критичному стані. «Величезна кількість ліній електропередач і трансформаторних підстанцій працюють вже більше 30 і навіть 40 років. Перевірка, здійснена в 2012 році, показала, що 53% розподільних мереж вимагають ремонту і модернізації, 20% розподільних мереж і 19% трансформаторних підстанцій необхідно терміново капітально ремонтувати або замінювати», - йдеться в доповіді IHS ENERGY. Відповідно, якщо нічого не робити, то подальше погіршення технічного стану мережевої інфраструктури призведе до широкомасштабних системних аварій.

Але що ж стало причиною такого стану справ? Західні експерти роблять однозначний висновок: коренем усіх існуючих проблем є нині чинне регулювання галузі за моделлю «витрати плюс». 

Якщо говорити по-простому, то така модель означає, що щорічно регулятор (НКРЕ) встановлює економічно обгрунтовані витрати і коригує дозволені доходи на основі операційних витрат. Це призводить до того, що інвестиції в компанії розподілу електроенергії (обленерго) фінансуються за рахунок амортизації, зниження технічних втрат, доходів від реактивної потужності і прибутків поточного року. 

Тобто в існуючій системі розподільні компанії змушені штучно завищувати тарифи, так як просто не зацікавлені бути економними і ефективними. Інвестиції обмежуються програмами технічного обслуговування, а довгострокові вливання, по суті, просто безглузді. Просто взяти і скасувати цю модель неможливо, так як необхідно запропонувати щось натомість. 

Світовий досвід говорить про три можливі шляхи подальшого розвитку. 

Це націоналізація (активи знаходяться в держвласності, їх управління здійснюється державою); це концесія (активи знаходяться в держвласності, їх управління передається в поспіль приватному сектору); і це RAB-регулювання (активи знаходяться в приватній власності в режимі роботи з регулювання норми доходу компаній). 

З цілої низки причин перші два варіанти не застосовні до вітчизняних реалій. Залишається тільки RAB-регулювання. «Прибуток нормується незалежним регуляторним агентством не шляхом додавання фіксованої маржі до експлуатаційних і капітальних витрат (як ми бачимо в системі«витрати плюс»), а шляхом визначення ресурсної бази кожного оператора і встановлення прибутків на рівні, який дозволить ефективному оператору отримувати дохід, відповідний його інвестицій», - наголошується в доповіді. 

Іншими словами, здійснюється прозора оцінка регульованою бази активів (RAB) - виходячи з вартості активів, які використовуються для надання послуг. Регулятором обчислюється норма доходу RAB шляхом оцінки середньозваженої вартості капіталу для сектора розподілу електроенергії, причому на тривалий термін (як правило, від 4 до 8 років). У підсумку отримуємо так звані дозволені доходи, що дають можливість «ефективному оператору» отримати відповідну норму прибутку на свою RAB. 

У цьому варіанті регулятор створює позитивні переваги конкурентних стимулів для підвищення ефективності витрат і надання послуг (при відсутності реальної конкуренції) шляхом встановлення допустимих доходів і цільових показників для операторів. А оператори ринку в обмін на ризик мають право отримувати відповідну реальну норму доходу від своїх інвестицій. 

Безумовно, свої висновки експерти IHS ENERGY базують на аналізі успішного міжнародного досвіду. 

Наприклад, у Великій Британії RAB-регулювання було введено більше 20 років тому. І вже показало свою ефективність. Якщо тариф на розподіл електроенергії, що існував в Англії в 1990 році (тобто на момент початку реформування), прийняти за 100%, то в 1993 році він незначно збільшився (приблизно до 110%), проте вже в 1996 році склав близько 78 % від величини базового року, а в 2005 році - близько 45%. Іншими словами, за п'ятнадцять років він знизився більш ніж удвічі. 

RAB-регулювання на експертному рівні обговорюють давно. І навряд чи знайдеться хоча б один фахівець, який стане заперечувати його безальтернативність для українських реалій. Однак технологія проведення реформи викликає чимало суперечок, що, в свою чергу, гальмує сам процес. 

Зокрема, мова йде про норму доходів на величину бази активів обленерго. «Система RAB-регулювання в країнах ЄС, коли мова йде про визначення ставки доходу, зазвичай не підкреслює різниці між існуючими та новими активами, ілюструючи той факт, що ця різниця не впливає ні на комерційні ризики, ні на загальний корисний результат роботи цих активів» , - зазначають західні фахівці. Але все це деталі, які можна і потрібно обговорювати. Найважливіше - запустити реформу. 

«IHS вважає, що всі рекомендації ... зможуть сприяти зусиллям України досягти поставленої мети; рекомендації не є настільки жорсткими, щоб надовго відкласти прийняття і впровадження RAB-регулювання. Початковий трирічний регуляторний період необхідно використовувати для того, щоб детально проаналізувати прийняття цих рекомендованих кроків », - пишуть західні дослідники. 

Автор: Тетяна Урванцева

Джерело: bagnet

Прокоментуйте: