Деякі аспекти зміцнення енергетичної безпеки України та підвищення ефективності використання енергії

altСьогодні Україна переживає найдраматичніші дні в своїй історії. Одним з найбільш важливих компонентів національної безпеки є енергетична безпека. Передоплата російського газу, запланований імпорт електроенергії та вугілля з РФ поставили Україну в повну залежності від східного сусіда. Припинення постачання вугілля з українських шахт, що знаходяться в зоні АТО та внепланові ремонти на ТЕС та АЕС, повернули в країну віялові відключення.

Постає питання як вирішити ці проблеми? Як знайти вихід з вкрай складної ситуації? Чи стикались з подібними проблемами розвинуті країни світу і якщо так, то який досвід може бути корисним для України? Так, в історії вже були енергетичні кризи, висновки з яких можуть бути вельми корисними для України.

США

17 жовтня 1973 року, арабські країни-експортери нафти проголосили що припиняють постачання нафти до країн, які підтримують Ізраїль у конфлікті з Сирією та Єгиптом. В першу чергу ембарго вдарило по США та країнах Західної Європи. Нафтові кризи 70-х років вперше продемонстрували масштаби залежності від постачання енергетичних ресурсів з нестабільних регіонів.

США та країни Західної Європи пережили декілька нафтових криз у 70-х роках і відразу все швидко зрозуміли. Після того, як ціна на нафту зросла в 4 рази, всім стало очевидно, що інвестиції у зменшення споживання та підвищення енергоефективності споживачів дешевше, ніж у будівництво нових електростанцій та ліній електропередач.

Каліфорнія. Сьома економіка світу.

Після перших нафтових кризи Енергетична комісія штату Каліфорнії (California Energy Commission) починає шукати джерела підвищення енергоефективності та зниження споживання енергії. Перше на що звернули увагу – стандарти енергоефективності для побутових приладів та будівельні норми. Це призвело до драматичного підвищення енергоефективності та колосальним заощадженням енергоресурсів та коштів.

 alt

Підвищення енергоефективності та рівень енергоспоживання на душу населення в штаті Каліфорнія вражають ще більше.

alt

 Споживання на душу населення в штаті на 40% нижче ніж в середньому по країні. Завдяки ефективній політиці з енергозбереження штат відмовився від будівництва 20 ГВт нових потужностей, переважно на АЕС та ТЕС.

alt 

До запровадження нової енергоефективної політики прогнози зростання споживання електроенергії говорили про 5% зростання попиту щороку. В реальності, завдяки політики енергоефективності, попит збільшувався тільки на 1,2% щороку, а його зростання компенсувалось не будівництвом нових вугільних чи атомних блоків, а з завдяки розвитку відновлювальних джерел енергії, ГЕС та підвищенню ефективності використання існуючих потужностей.

Завдяки чому вдалось досягнути таких результатів?

alt 

Будівельні норми та стандарти енергоефективності посилювались кожні 4-5 років. Почали впроваджуватись перші програми з управління попитом.

Досвід штату Каліфорнія був настільки вдалим та ефективним, що подібну політику запровадили і інші штати, т.зв. «Каліфорнійський ефект» поширювався на всю країну.

Чого навчило нафтове ембарго США? Після кризи 1973 року енергоємність економіки США почала знижуватись щороку (!!!) на 2 %. При тому що до цього, це скорочення складало лише 0,4% щороку.

Протягом 1977-85, ВВП США виріс на 27 відсотків, споживання нафти впало на 17 відсотків, імпорт нафти впав на 50 відсотків, а імпорт з країн Перської затоки впав на 87 відсотків. За вісім років споживання нафти на 1 долар ВВП знизилося на 35 відсотків, або в середньому на 5,2% на рік, що достатньо для витіснення всього імпорту з Перської затоки кожні два з половиною роки.

Чи є більш релевантні для України приклади ефективної енергетичної політики?

Польща

За 19 років, з 1990 по 2009, ВВП Польщі збільшився більш ніж вдвічі (з 125 млрд. євро до приблизно 250 млрд.) . При цьому, в середньому, протягом 20 років, ВВП країни зростав на 3,83% щороку.

alt

Проте, за весь період з 1990 по 2009 роки, загальне первинне споживання енергії знизилось приблизно на 5 відсотків незважаючи на двократне зростання економіки. Як вдалось досягнути таких результатів?

Загальне зниження споживання стало результатом програм модернізації, реструктуризації економіки, лібералізації цін на енергію, а також впровадження політик з енергозбереження та енергоефективності.

alt

Як вже зазначалось, лібералізація цін на енергію призвело до зниження загального споживання енергоресурсів. Це також дозволило ліквідувати цінові диспропорції між цінами на енергію для промисловості та домогосподарств.

alt

Стабільний рівень споживання енергії та подвоєння валового внутрішнього продукту призвело до зниження первинної кінцевої енергоємності ВВП. Початкове зростання енергоємності до 1993 року змінилось позитивною динамікою поліпшення яка тривала до 2000 року. З того часу, відбувалося поступове зниження енергоємності в розмірі 2% на рік. Зниження енергоємності прискорилось в 2007 році. У 2009 році позитивна тенденція оновилась.

alt

Таким чином, заходи з енергозбереження, структурні зміни в економіці дозволили досягти значного зменшення споживання енергоносіїв промисловістю, домогосподарствами та транспортом. Щорічне зменшення енергоємності з 1996 по 2009 роки складало 4%. Найбільші високі результати були зафіксовані в промисловому секторі – 6,5%/рік. Покращення в домогосподарствах складало 3,1% щороку в період з 1996 по 2009 роки. Для транспорту цей показник дорівнює 1,7%. За 9 років, з 2000 по 2009, кумулятивний ефект від покращення енергоефективності у всіх секторах економіки сягнув 18,5 м.т.н.е., або 32% від річного кінцевого споживання Польщі. В свою чергу, вражаючі успіхи Польщі в сфері енергозбереження дозволили їй наблизити показник енергоємність економіки до середнього по ЄС у 2008 році.

Україна

Чому навчили газові кризи Україну?

За оцінками експертів, щорічний обсяг втрат національної економіки від неефективного, порівняно з європейськими показниками, енергоспоживання оцінюється на рівні 15-17 млрд. дол. США. Для порівняння, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі за 2013 склало мінус 15,85 млрд. дол. США . Таким чином, вкрай неефективним використанням ресурсів, ми не тільки завдаємо удари та підсилюємо навантаження на зовнішній баланс країни, але й фактично спонсоруємо країну-агресора. Тобто ми з своєї кишені фінансуємо нестабільність та конфлікт на Сході України та АРК.

Таким чином, тільки за імпорт газу та ядерного палива Україна заплатила 12,6 млрд. долл. США. або 280 долл з кожного громадянина України, працюючого та непрацюючого, дорослого та немовля. Іншими словами, в одному тільки 2013 році, кожний громадянин України інвестував у енергетичний комплекс іншої держави більше 280 долл. США.

Тотальне енергозбереження є єдиною альтернативою розвитку ПЕК України. Це той єдиний компроміс, якій може об’єднати прибічників традиційної енергетики та «зеленого руху». Енергозбереження має стати тією ідеологією та філософією всіх тих, кому не байдужа доля України, її соціально-економічний розвиток, становище на міжнародній арені, її глобальна конкурентоздатність. Національна доповідь з питань реалізації державної політики у сфері енергоефективності за 2009 рік.

Що потрібно робити?

32 млрд. т н.е. (н.е. — нафтовий еквівалент) — саме стільки енергії вдалося зберегти в результаті заходів з енергозбереження в 11 країнах — членах Міжнародного енергетичного агентства з 1974-го по 2010 р. Це більше, ніж було спожито нафти і електрики загалом. Це 65% всього загального кінцевого споживання цими країнами у 2010 році. Таким чином, енергія, яку вдалося заощадити, є найбільшим джерелом енергії за останні 35 років у розвинених країнах.

Облік та регулювання.

По-перше, необхідне запровадження 100% обліку споживання теплової енергії та газу (за розрахунками Нацкомпослуг станом на 2012 рік, вартість 100% обліку теплової енергії, холодної та гарячої води – 5,6 млрд. грн). Важливим також є встановлення індивідуальних теплових пунктів в житловому секторі (загальна вартість 20 млрд. грн.). Окупність в бюджетних установах – менше 5 років.

Запровадження відділів енергоменеджменту у всіх органах місцевого самоврядування дозволить знижувати споживання енергетичних ресурсів навіть без значних інвестицій у модернізацію.

Когенерація.

Не дивлячись на наявність профільного закону запровадження когенерації, нажаль, не стало масовим явищем. Проте існують багато успішних прикладів запровадження когенераційних установок на базі комульних котелень. Наприклад, запровадження когенерації у Черкасах показало, що термін окупності коштів, витрачених на модернізацію, складає менше трьох років. У Хмельницькому, перші проекти з когенерації були настільки успішними, що міська влада продовжила нарощувати їх кількість, довівши загальну кількість до 9 когенераційних установок загальною потужністю 5 МВт. Собівартість електроенергії з них втричі нижча ніж у обленерго. Економія коштів з початку 2010 року становить 4768,0 тис. грн., за весь період впровадження - 22723,9 тис. грн. Всі установки включені в паралельну роботу з енергосистемою. В опалювальний період підприємство майже на 100 % забезпечує свої потреби власною електричною енергією. А влітку надлишкову електрику продає іншим комунальним підприємствам. Вартість теплової енергії, зменшилася на 4 %, а питома вага електрики у собівартості тарифу зменшилася з 10 до 3 відсотків. Подібні приклади також є в Івано-Франківську.

Управління попитом.

Це нове для України явище може бути доволі успішною альтернативою будівництву нових гідроакумулюючих станцій. Зокрема, про це свідчить досвід інших країн, зокрема тих, що розвиваються.

Згладжування піків і заповнення нічних провалів може відбуватися не лише завдяки установки двох, трьох зонного лічильника, що в умовах низьких тарифів на електроенергію для населення може і не мати належного ефекту. Існуючі практики в (utility) demand side management показують значний ефект навіть у країнах, що розвиваються (не кажучи вже й про родоначальниці напрямку - США). Наприклад, Всесвітній банк рапортує, що в період із 1993 по 2000 рр. в Таїланді було інвестовано $60 млн. в заходи з управління попитом. Це дозволило відмовитися від будівництва 566 МВт пікових потужностей. У Бразилії $200 млн. Інвестицій в demand-side management допомогли попередити будівництво 500 МВт. Ці приклади демонструють досить відчутну економія на один інвестований долар у порівнянні з доларом в будівництво нового пікового кВт потужності. Але в США пішли ще далі і запровадили системи Direct Load Control (DLM), які позволяють енергопостачаючим підприємствам для згладжування піків тимчасово відключати деякі прилади у побутових споживачів (в основному під це підпадають прилади HVAC – опалення, вентиляції, кондиціонування). Споживачі не помічають відключення систем кондиціонування на 5-10 хвилин, в той же час зменшується навантаження на систему, що дає ситуацію коли всі гравці виграють.. На одне тільки DLM в 2010 припадало 17 відсотків зниження пікового навантаження в США. Відключення можуть досягати 1-3 кВт на споживача (в основному в літній період, тому що максимальне навантаження на енергетичну систему припадає саме на літній період через масові і потужні систем охолодження). В масштабах країни, потенційні вигоди від регулювання попиту ще більше, оскільки не потрібно зводити греблі ГАЕС, не потрібно буде затоплювати території. Не потрібно буде купувати перетоки в зимовий період з Росією. Витрати на управління споживанням в рази менше ніж на будівництво маневрових потужностей. Для України це особливо актуально, оскільки в країні відчутний дефіцит саме регулюючих потужностей, а не базових.

Ще кілька прикладів успішного запровадження систем управління попитом. Тайланд. В кінці 1990-х рр. в управління попитом інвестовано $190 млн. В результатів, це дозволило знизити потребу в маневрових потужностях на 500 МВт, 2,194 ГВтг. Для порівняння, будівництво 500 МВт маневрових потужностей потребує як мінімум 300 млн. євро.

Висновки.

На відміну від розвинених країн, де політика енергоефективності є елементом економічної та екологічної доцільності, для України це – питання виживання. Реалізація потенціалу енергоефективності, дозволить:

• Значно скоротити імпорт ПЕР;

• Покращити торгівельний баланс;

• Підвищити енергетичну безпеку;

• Знизити навантаження на навколишнє природне середовище;

• Створити нові високотехнологічні робочі місця.

Найдешевша та найчистіша енергія це енергія, яка не була спожита – негаватт. Співпраця з муніципалітетами та органами місцевого самоврядування у секторі енергозбереження дозволяє відмовитись від дорогих та екологічно шкідливих проектів у традицій енергетиці. Це також запроваджує основи переходу до децентралізованої генерації, де енергія споживається там, де виробляється. На сьогодні, енергоефективність та енергозбереження є найбільшим енергетичним ресурсом України.


Денисенко Артур

Координатор енергетичної програми

Національного екологічного центру України

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.




Прокоментуйте: