Про можливості переходу від газоспоживання до електроспоживання

Про перехід на альтернативні види енергії багато хто задумується, особливо, зважаючи на енергетичну залежність України від російського газу та в світлі останніх пропозицій уряду: "Усі, хто переходить із газових котлів на електричні, отримають спеціальний тариф на електроенергію. Якщо ви придбаєте електричний котел, то нічний тариф на електроенергію становитиме 30 коп., а тариф упродовж дня – 80 коп.", – зазначив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час засідання уряду. "Котельня, що переходить із газу на інший вид палива, отримує преференції: замість 5% рентабельності (газові котельні) отримує дозвіл на 21% рентабельності. Споживачі, які отримували тепло від газових котелень, отримають знижку на тариф на 10%, якщо котельня переходить із газу на інший вид палива", – наголосив прем’єр[1].

Експерти сходяться на думці, що назагал ініціатива дуже правильна і це один з ефективних елементів щодо забезпечення енергетичної незалежності України. До того ж, в Україні рівень споживання побутового газу на одну людину більший ніж в Європі − десь в 3-3,5 рази. Проте об'єктивні причини не дозволять зробити такий перехід одразу, держава до цього, в цілому, не готова. Потрібні великі кошти на модернізацію ліній електропередач, трансформаторних станцій, електропроводок кінцевих споживачів[2].

Окрім того, масова заміна газових котлів електричними неможлива в принципі, через обмеженість надлишку електроенергії від атомних станцій. Середньорічна витрата газу житлово-комунального господарства нашої країни становить більше ніж 20 млрд. кубометрів газу. Для повного заміщення такої кількості необхідна генерація загальною потужністю 75 млн. кВт, при резерві всього 1,5 млн. кВт. Відповідно, замістити за рахунок атомної генерації, в разі переведення котелень з газу на електрику, ми зможемо приблизно 0,7 млрд. кубометрів газу в опалювальний сезон, що становить лише 3,5% від зазначених вище необхідних 20 млрд. газу. Якщо розглядати дану проблему з екологічної точки зору, то найбільш прийнятним такий перехід міг би бути для споживачів, що розташовані безпосередньо в зонах дії атомних електростанцій з надлишковою потужністю.

Труднощами та "вузькими" місцями на шляху переходу з газу на електрику можуть бути:

  • обмеженість електропроводки будівель чи помешкань та лімітована потужність трансформаторних підстанцій;
  • необхідність обов'язкового застосування трьохфазної електромережі для опалення великих квартир та приватних будинків чи інших споруд;
  • при опалені лише електроенергією, споживачі одразу потрапляють в найдорожчу цінову категорію – 1,34 грн./кВт год. (при відсутності тарифів, диференційованих за часом).

Стає очевидним, що просто "пересісти" з газу на електрику зможуть далеко не всі, для більшості це не буде економічно вигідним навіть за умови урядових преференцій, кошти на закупівлю та встановлення відповідного електричного обладнання доведеться потратити власні. Постає питання: то що, сидіти й надалі на російській «газовій голці»? Звісно що ні! Потрібно шукати всі можливості для зменшення цієї залежності, в тому числі й переходити, де це оправдано, на електричне споживання. Все ж, на думку фахівців, потрібно шукати вихід у розвитку альтернативної енергетики, пошуку оптимальних рішень, прив'язаних до можливостей краю.

В яких випадках є оправданим перехід від споживання природного газу на електроенергію?

  • Де споживач не бажає бути залежним від російського газу, дбає про енергетичну незалежність України і має для цього власні фінансові можливості. На жаль, останнім часом, у зв'язку зі зруйнуванням інфраструктури на сході країни, по всіх областях вводяться обмеження в споживанні електроенергії, мова йде навіть про можливі планові відключення окремих мікрорайонів.
  • При одночасному переході на тарифи диференційовані за часом – дво- і тричасові. Це вигідно як для населення, так і для юридичних осіб.
  • Для релігійних організацій, які користуються фактично пільговим тарифом, прирівняним до другої категорії населення, незалежно від обсягів споживання (0,4194грн./кВт год.) Особлива вигода стосується релігійних організацій при встановлені, наприклад, електрокотельні з окремим дво- чи трьохзонним лічильником. Оплата за нічним тарифом здійснюється з коефіцієнтом 0,7 та 0,4 відповідно, що множиться на тариф 0,4194 грн./кВт год. [пор. 3 та 9].

Чим можна замінити газові прилади при переході на електричні та яка можлива альтернатива?

Природний газ в побутовій сфері використовується з метою:

  • · готування їжі на кухонній плиті
  • · отримання гарячої води (гаряче водопостачання – ГВП)
  • · опалення будівлі
  • · нагрів повітря для вентиляції

1. Приготування їжі

Газова плита підлягає заміні на електричну, яка може бути трьох видів: звичайна з нагрівальними дисками – ТЕНами, склокерамічна або електроіндукційна. Найбільш ефективними з точки зору енергозбереження є саме сучасні електроіндукційні поверхні, хоча вони є найдорожчими.

2. Отримання гарячої води (ГВП)

Зазвичай, ГВП здійснюється за допомогою газового двохфункційного котла або газової колонки. Також зустрічається комбінація одноконтурного газового котла і бойлера непрямого нагріву (за допомогою вбудованого теплообмінника).

При переході на електрику, найбільш широко використовують протічні електронагрівачі (встановлюють безпосередньо біля крана) або електробойлери. Також застосовують електрокотли в поєднанні з бойлерами непрямого нагріву.

Електричні котли бувають двох видів – з теплоелектронагрівальними елементами (ТЕНами) і електродними. Принцип дії перших: електричний струм нагріває резистивний елемент, який передає своє тепло воді. Натомість в електродних котлах – електричний струм нагріває воду безпосередньо. Значною перевагою останніх є незначні розміри та відносно невисока ціна.

Альтернативою є приготування ГВП в бойлері непрямого нагріву за допомогою сонячних водогрійних панелей, котлів на твердому паливі, камінів з водяною сорочкою, теплових насосів. У бойлері обов'язково має бути також вмонтований електротен, для гарантування безперебійного гарячого водопостачання.

3. Опалення

Це найбільш затратна ділянка по споживанню енергоресурсів. При відмові чи відсутності природного газу для опалення приміщень в холодну пору року застосовуються електрокотли або ж великоповерхневе електричне опалення (тепла підлога, стіни, стеля). Великоповерхневе опалення може бути реалізоване за допомогою нагрівального кабеля (кабельних матів) або гріючих плівок. Також застосовують електроТЕНи, вмонтовані безпосередньо в існуючі опалювальні радіатори.

Альтернативою газовому та електричному опаленню є котли на тверде паливо, каміни з водяною сорочкою, теплові насоси. Частково, в межах 30%, допомагати системі опалення можуть і сонячні водогрійні системи на вакуумних трубах.

4. Нагрів повітря для вентиляції

Оскільки житлові приміщення потребують вентиляції, то система опалення також має нагріти до кімнатної температури і холодне повітря, що поступає ззовні через гравітаційні вентканали. Зазвичай, влітку така природна (гравітаційна) вентиляція є недостатня через малу різницю температур, а взимку навпаки – надмірна, що призводить до зайвих тепловтрат. Тому найкращою альтернативою є встановлення централізованої чи децентралізованої системи вентиляції з рекуперацією теплової енергії. У приватних та церковних будівлях можна доповнити таку систему вентиляції ґрунтовим теплообмінником (ҐТО). Зрештою, ҐТО може застосовуватись і як самостійне обладнання для попереднього підігріву вентиляційного повітря взимку, а також для його охолодження влітку.

Як висновок

Шукаючи нових джерел теплової енергії, чи то електричних, чи альтернативних, чи не забуваємо ми, що це є вторинним? Адже, на першому місці все ж повинно бути енергозбереження наших осель, що реалізується шляхом утеплення, ущільнення, герметизації будівель, впровадженням примусової вентиляції з рекуперацією тепла. Інвестиції, вкладені в перелічені методи енергозбереження, окуповуються найшвидше. Отже, насамперед, реалізуючи енергозбереження та виховуючи в собі енергоощадність – дбайливе ставлення до Дарів Творця, в найбільш ефективний спосіб зможемо досягнути меншої ресурсозалежності на індивідуальному та загальнодержавному рівнях.

Для довідки

Актуальна ціна на енергоресурси з ПДВ (серпень 2014р)

Водопостачання

8,28 грн./м. куб.– сумарно за водопостачання та водовідведення (м. Івано-Франківськ)

7,98 грн./м. куб – м. Львів

14,64 грн./м. куб– м. Коломия

Електроенергіядля релігійних організацій, незалежно від обсягів споживання: 41,94 коп./кВт год. Немає можливості перейти на тарифи, диференційовані за періодами часу.

Для населення:

до 150 кВт год./міс –30,84 коп./кВт год.

до 800 кВт год./міс –41,94 коп./кВт год.

понад 800 кВтгод./міс –134,04коп./кВт год.

Двозонні тарифи, диференційовані за періодами часу:

•           0,7 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-00 до 7-00);

•           повний тариф в інші години доби.

Тризонні тарифи, диференційовані за періодами часу:

•           1,5 тарифу в години максимального навантаження енергосистеми (з 8-00 до 11-00 і з 20-00 до 22-00);

•           повний тариф у напівпіковий період (з 7-00 до 8-00, з 11-00 до 20-00, з 22-00 до 23-00);

•           0,4 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-00 до 7-00).

Детально про тарифи на електроенергію, що відпускається населенню див. [4].

Природній газ для релігійних організацій з ПДВ:

3411,53 грн./1000м.куб для Тернопільської обл. [5];

3 409,12грн.– Львів [6];

3378,29грн.– Рівне[7];

3400 грн. – Івано-Франківськ [8].

В перерахунку на теплову енергію, враховуючи реальну теплотворність газу(8 кВт год./м. куб), та коефіцієнт корисної дії газових котлів (mаx 0,88, залишаючи повз увагою конденсаційні котли) вартість 1кВт год. становитиме в середньому близько 0,48 грн./кВт год., що є майже на 15% дорожче, ніж діючий тариф на електроенергію. Тобто, для релігійних організацій, на теперішній момент(серпень 2014р.) дешевше замість природнього газу споживати електроенергію(економія в межах 15%).

для населення:

до 2500 м. куб/рік – 1,089 грн./м. куб.

до 6000 м. куб/рік – 1,788 грн./м. куб.

понад 6000 м. куб/рік – 3,645 грн./м. куб.

ЛІТЕРАТУРА

1.Яценюк обіцяє пільги тим, хто замінить газовий котел на електричний [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://economics.unian.ua/energetics/937724-yatsenyuk-obitsyae-pilgi-tim-hto-zaminit-gazoviy-kotel-na-elektrichniy.html

2. Українці не зможуть перейти з газу на електрику без модернізації електромереж − експерти

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://newsradio.com.ua/2014_07_10/Ukra-nc-ne-zmozhut-perejti-z-gazu-na-elektriku-bez-modern-zac-elektromerezh-eksperti-5983/

3. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Лист від 04.12.2013  № 8759/13/47-13 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //  http://www.nerc.gov.ua/?id=8822

4. Тарифина електроенергію, що відпускається населенню [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://oe.if.ua/tarif.php?id=10614

5. Тарифи на газ для релігійних організацій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.tgaz.te.ua/index.php/spozhyvacham/taryfy-na-haz/dlia-relihiinykh-orhanizatsii

6. Тарифи для релігійних організацій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.lvivgaz.lviv.ua/pages-cat-21.html

7. Ціни на природний газ для релігійних організацій із 1 липня 2014 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://gas.rivne.com/index.php/spozhivacham/tsini-ta-tarifi-na-gaz/172-tsini-na-prirodnij-gaz-dlya-religijnikh-organizatsij-iz-1-lipnya-2014-roku
8. Ціна на газ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //  http://www.gaz.if.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=637&Itemid=122

9. Чи можуть застосовуватися тарифи на електричну енергію, диференційовані за періодами часу, для релігійних організацій? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://www.nerc.gov.ua/?id=9498

Петро Лащевський