Євр. 321 зач., 9, 11-14

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі! Сьогодні ми маємо вже 5 неділю Великого Посту. Ще зовсім трішки – і будемо відзначати велике світле свято Христового Воскресіння. Через всі неділі Великого Посту наша Церква готує нас до цієї зустрічі з Воскреслим Христом. Сьогодні для роздумів над духовним життям дається послання апостола Павла до євреїв. З одного боку, цей уривок є дуже коротким, і, здавалось би, що нам може сказати такий лаконічний текст? Пропоную сьогодні разом заглибитись в це послання апостола Павла й роздумати над ним.

Автор пише нам про Христа як про Первосвященика, який приніс себе в жертву за гріхи людства на противагу всім старозавітнім жертвам тварин: «Христос прийшов як первосвященик майбутніх благ. Він пройшов через більший і досконаліший намет, нерукотворний, тобто не земної будови, і увійшов раз назавжди у святиню не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю і знайшов вічне відкуплення» (Євр. 9, 11-12). Сьогодні варто кожному з нас замислитись: наскільки я готовий прийняти Христову жертву? Наскільки я ціную те, що Христос віддав своє життя за мене? Адже Він своїм терпінням та смертю на хресті зміг вирвати нас з-під влади диявола й  подарувати кожному вічну радість у небі. Цим Христос засвідчив безмежну любов Творця до свого створіння – людини.

І знову цьогорічний піст ми переживаємо у лабетах війни, де ллється море сліз. Не тільки людина страждає від реалій війни, але й усе створіння довкола. Від розривів бомб та ракет обриваються людські життя й гине природа. На жаль, певна частина родючих земель перетворилась на суцільні вирви, сотні гектарів лісу вигоріли від розривів артилерійських снарядів та ракет, і це ще не ввесь список шкоди, заподіяної війною нашому довкіллю.

Сьогодні ми, як ніколи, повинні знову стояти пліч-о-пліч, не забуваючи, що всі є дітьми Небесного Отця, Який ніколи не покине в біді. Заради нашого спасіння Він віддав Свого Єдинородного Сина Ісуса Христа, Який відкупив кожного з нас Своєю Кров’ю на хресті.

Кожний також може долучитися до спасіння Богом сотвореного світу. До цього нас закликає Бюро УГКЦ з питань екології, укотре нагадуючи про необхідність екологічного навернення для порятунку створіння. Від Бога ми отримали багато різних благ та природних дарів. Не тільки війна може їх зруйнувати, але і ми самі можемо знищити через власну байдужість. Ми повинні розуміти, що раціональне та помірковане використання природних дарів – це не формальність, а вияв нашої любові до Бога і до ближнього. Сьогодні Україні потрібне наше екологічне навернення, усвідомлення, що ми несемо відповідальність за природну гармонію. Тож слід вимикати непотрібні електроприлади, замінити лампочки на енергозберігаючі. Варто запровадити не лише енергетичний аудит свого помешкання, але й всього свого життя – від роботи до дозвілля, послідовно зменшуючи негативний вплив на довкілля.

Час Великого Посту – це час нашого навернення, час нашої духовної боротьби проти сил зла та гріха. Так як наші мужні оборонці тримають лінію фронту, так і ми повинні утримувати свою духовну лінію. Будьмо щирими й витривалими в молитві до нашого Творця, молімось за наших захисників, творімо добрі діла милосердя для наших ближніх. Не забуваймо і про чистоту нашої душі та довкілля. Пам’ятаймо: ми є люблячими дітьми нашого Небесного Творця, Який хоче для нас тільки найкращого. Тож не розриваймо власною екологічною недбалістю міцний зв’язок любові Бога і людини.

Підготував о. Андрій Сем'янчук, референт Бюро УГКЦ з питань екології Коломийської єпархії.

Проповідь підготовлена в рамках Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» 2023 р.