Цими днями триває всесвітня ініціатива Святішого Отця Франциска – «Тиждень Laudato Si», присвячена п’ятій річниці виходу у світ екологічної енцикліки «Laudato Si: про турботу за наш спільний дім». Бюро УГКЦ з питань екології відгукнулося на заклик Папи Франциска й бере активну участь у Тижні.

Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю з керівником Бюро з питань екології Української Греко-Католицької Церкви проф. д-ром Володимиром Шереметою.

П’ять років тому сталася визначна подія: уперше в історії Вселенської Церкви вийшов друком папський документ – енцикліка на екологічну тематику.

• Пане Володимире, якою була реакція світової громадськості на те, що Церква звернула увагу на екологічні виклики сьогодення?

На жаль, правда, у тому числі екологічна, якщо вона не надто приємна, не сприймається зі значним ентузіазмом, навіть може викликати своєрідну «моральну алергію» і «свербіж критиканства». Однак це був довгоочікуваний і переважно мега-позитивно сприйнятий документ як у середовищі богословів та вірян Католицької Церкви, так членів інших церков та релігій і людей доброї волі, яким був адресований.

Гадаю, проілюструвати відповідь на Ваше питання допоможе факт, який мене особливо вразив: за свідченням колег однієї з українських екологічних громадських організацій, читаючи енцикліку (тоді ще англомовну), вони не могли стримати сліз захоплення й радості від того, що в особі Святішого Отця Франциска отримали важливого союзника в справі захисту природи, що страждає від свавілля людини.

Це досить знаково, що енцикліка на екологічну тематику написана саме під авторством Папи Франциска. Обрання імені на честь покровителя захисників Божого створіння підтверджує: Папа дотримується обраної ним нової лінії Понтифікату та впевнено ступає стежкою святого Франциска з Асижу. Навіть назва енцикліки пов’язана з іменем цього святого.

• Коротко розкажіть читачам про структуру папського документа та значення його назви.

Сумніваюсь, що це мені коротко вдасться. Енцикліка «Laudato Si» – це епохальна подія, перша в історії екологічна енцикліка, яка підсумовує і розвиває соціально-екологічне вчення Католицької Церкви. Енцикліка складається зі вступу та шести розділів, у яких за методологією «дивись – оціни – дій» подане вчення Церкви щодо наявних екологічних викликів, їх основних причин, а також ключових передумов та інструментів вирішення.

Перший розділ присвячений пошуку відповіді на питання про те, що відбувається з нашим спільним домом, тобто аналізу актуальних екологічних викликів, серед яких – забруднення повітря, землі й води, виснаження природних ресурсів, кліматичні зміни та знищення біорізноманіття тваринного й рослинного світів. Аналізуючи сучасні екологічні проблеми, Папа присвячує особливу увагу їх негативному впливу на людину, її здоров’я та життя, а також суспільний добробут. В особливий спосіб Святіший Отець застановляється над проблемою «культури відходів», яка шириться через епідемію споживацького ставлення, що не сприймає природу як Боже створіння, але трактує її лише як предмет для використання.

Другий розділ під назвою «Євангелія створіння» подає картину того, яким би світ – наш спільний Божий дім – мав бути згідно з Господнім задумом. На основі Святого Письма Папа розкриває поняття гідності людини та цінності всього світу як створіння Божого, а також навчає, що для християн питання відповідальності за створений світ є невід’ємною складовою частиною їх віри.

Третій розділ присвячений  пошуку коренів екологічної кризи, до яких Папа Франциск зараховує науково-технічний прогрес, який не визнає жодних обмежень та етичної відповідальності, глобалізацію технократичної парадигми, модерний антропоцентризм та релятивізм.

У четвертому розділі понтифік наголошує на потребі цілісної екології, яка б ґрунтувалася на екології людини та житті відповідно до морального закону, записаного Творцем у її природу. Екологічне питання неможливо розв’язати фрагментарно чи усуваючи наслідки руйнування природного довкілля – констатує Папа. Слід усвідомити багатогранні взаємозв’язки між людиною і довкіллям й намагатися вирішувати екопроблеми цілісно, формуючи екологію економіки, суспільства, культури та повсякденного життя.

П’ятий розділ містить ключові орієнтири та рекомендації для запровадження відповідальності за світ, у якому живемо. Кожен має зробити власний внесок для збереження цього дому, ведучи відповідний стиль життя, спосіб виробництва та дотримуючись певної поведінки в споживанні. Особливе значення має відповідна національна і міжнародна екологічна політика та законодавство. Важливим є також внесок громадських організацій. Оскільки більшість жителів планети визнають себе віруючими, то життя  відповідно до їх віри є визначальним фактором стану довкілля.

У шостому розділі йдеться про необхідність екологічного виховання та духовності та роль Церкви у цьому процесі. «Зовнішні пустині зростають у світі, тому що такими великими стали внутрішні пустині» (Laudato Si, 217), –  констатує Папа Франциск, покладаючись на св. Івана Павла ІІ. Таким чином, для подолання сучасної екологічної кризи потрібне глибоке й цілісне навернення людини до Бога. Навчаючи про важливість екологічного виховання, Папа підкреслює особливу відповідальність у цьому процесі школи, сім`ї, засобів масової комунікації, а також Церкви. Церква має здійснювати екологічне виховання передусім у процесі катехизації (пор. 213). При цьому Святіший Отець наголошує, що саме духовні семінарії та освітні заклади монаших згромаджень мають стати колисками екологічної свідомості та християнської культури бережливого ставлення до природи (пор. 214).

Ключовим в енцикліці Папи Франциска  «Laudato Sі» є  послання про те, що всі ми є відповідальними за створений світ і кожен з нас покликаний стати інструментом у Божих руках  задля спасіння Його створіння.

Як Ви слушно зауважили, як зразок практикування цілісної екології й піклування про ближніх та створіння Боже, які потребують особливої турботи, Святіший Отець наводить св. Франциска з Асижу – покровителя екологів та всіх, хто дбає про збереження нашого спільного дому. Усе життя св. Франциска було піснею на прославу Творця («Laudato Si» – «Славен будь») за його безцінні дари. 

Церква проголошує істини віри, навчає про Бога, шляхи й засоби зустрічі з Ним та виховує у вірі християн.

• Екологічна енцикліка призначена для певного кола читачів чи широкому загалу документ теж буде зрозумілим та корисним?

У вужчому сенсі вчення енцикліки адресоване християнам і, зокрема, вірянам Католицької Церкви та є своєрідним орієнтиром щодо життя і ставлення до навколишнього світу відповідно до християнського віровчення.

Однак важко переоцінити значення цього документа для широкого загалу… «Laudato Si» – це дороговказ для всього людства про те, як консолідованими зусиллями вберегти найкращий дарунок Бога Творця – наш спільний дім і його мешканців. Кожен зможе знайти відповідні екологічні підказки: від політика до бізнесмена, від душпастиря до кожної людини доброї волі… 

Основна увага в енцикліці зосереджена на бережливому ставленні до навколишнього середовища.

• На які ще виклики звертає увагу людей доброї волі Святіший Отець в екоенцикліці?

Папа Франциск звертає увагу на цілу низку викликів, що стосуються нашого спільного дому і всіх його мешканців, серед яких проблеми бідності, голоду, хворіб, міграції та війн. При цьому Святіший Отець допомагає зрозуміти, «що все є між собою тісно пов’язане» і що піклування про збереження природи – це важлива інвестиція у вирішення різноманітних соціальних викликів – від подолання проблеми голоду до попередження військових конфліктів через дефіцит природних ресурсів, потрібних для виживання. 

Бюро УГКЦ з питань екології отримало дозвіл від видавця на переклад екологічної енцикліки українською мовою, і він уже оприлюднений на сайті Ватикану та сайті Бюро «Відповідальність за створіння».

• Отож, прошу сказати кілька слів про працю над українським перекладом. Це вагоме досягнення УГКЦ завдяки Бюро з питань екології!

Скористаюся нагодою висловити особливу вдячність його високопреосвященству Томасові Галіксону – тодішньому апостольському нунцію в Україні, який радо відгукнувся на ініціативу Бюро УГКЦ з питань екології й посприяв у наданні нам дозволу Ватиканського видавництва на український переклад енцикліки.

Далі розпочалась доволі непроста, клопітка і довготривала праця… Вагомим внеском стала допомога громадської організації «Екологія-Право-Людина», фахівці якої здійснили переклад з англійської, який був узятий за основу. Це, до речі, чи не єдиний у світі такого роду приклад співпраці Церкви з громадськими організаціями задля збереження нашого спільного дому.

Особливої подяки заслуговує команда видавничого відділу Бюро УГКЦ з питань екології, яка не просто сумлінно працювала, але справді трепетно співпереживала над кожним реченням і словом, намагаючись якнайкраще осягнути вчення Папи Франциска й відтворити його українською мовою, аналізуючи (паралельно з англійським перекладом) також італійський, іспанський та німецький варіанти тексту.

Як особливий здобуток оцінюємо те, що саме наш переклад енцикліки «Laudato Si» став першим українським текстом папської енцикліки, оприлюдненим на сайті Святого Престолу і таким чином доступним для широкого загалу.

Минуло чимало часу від оприлюднення екоенцикліки. Документ перекладено багатьма мовами, сучасні засоби доступу до інформації не обмежені.

• На Вашу думку, яких позитивних здобутків досягло людство в питанні збереження спільного дому – Землі?

Усе більше панує одностайна точка зору, що сучасні екологічні виклики неможливо вирішити, усуваючи ті чи інші негативні наслідки впливу людини на довкілля. У цьому контексті можемо пригадати собі сентенцію «чисто передусім не там, де прибирають, а там, де не смітять»...

Нині маємо багато чудових прикладів бережливого ставлення до довкілля та мудрого управління Божими природними дарами, серед яких розвиток відновних джерел енергії, енергоефективних технологій, органічного землеробства та екологічно збалансованої економіки...

Усе це, без сумніву, дуже важливо, але чи достатньо цього для відвернення людства від екологічної катастрофи?

• Як Ви оцінюєте шанси людства вберегти Землю і передати прийдешнім поколінням? Чи можна їх зараз оцінити?

Ці шанси є пропорційними до внеску кожного з нас. Немає неважливих речей, навчає Папа Франциск, кожен має внести власну автентичну лепту задля порятунку нашого спільного дому. Глобальній екологічній загрозі кожен зокрема і всі разом маємо відповісти зростанням нашої відповідальності й об’єднанням зусиль заради збереження і примноження природної спадщини Творця.

Важливим є системний внесок влади: відповідна соціально-екологічна політика, екологічне законодавство та механізми його впровадження, діяльність державних природоохоронних органів та громадських інституцій, системи освіти та виховання, школи й сім’ї. 

Оскільки ключовою причиною глобального екологічного занепаду є криза людини, її віри й моральності, то особлива компетенція та відповідальність покладаються на Церкву, покликану формувати екологію людини, що є запорукою екології довкілля, тобто плекати правдиву, цілісну та живу віру, свідченням якої є відповідальне ставлення до всього створеного в Христі світу.

Окрім того, Вселенська Церква – це глобальна мережа спільнот, що діють на місцевому рівні по всьому світу. Таким чином, започатковуючи відповідні освітньо-виховні програми та практичні ініціативи, Церква може зробити вагомий внесок для сталого, цілісного та збалансованого розвитку, збереження й примноження природної спадщини Творця.

Енцикліка «Laudato Si» – безумовно унікальний дороговказ людству, як уберегти найкращий дарунок Бога Творця.

• Скажіть, будь ласка, що стало для Вас родзинкою у документі Папи, до чого Ви постійно повертаєтеся у думках і розмірковуєте?

Без сумніву, це заклик до екологічного навернення – глобального, але передусім особистого, як і надання практичних підказок щодо його здійснення. Вражає безкомпромісність вчення Папи Франциска про те, що для повноцінного життя в Христі необхідним є відповідне ставлення (у Христі) до створеного світу. З іншого боку, Святіший Отець констатує: брак свідомості щодо вагомості екологічних викликів та пасивне ставлення до їх вирішення є свідченням того, що людина ще не вповні зустрілася з Христом. Тому Папа в особливий спосіб закликає християн до екологічного навернення, «через яке наслідки зустрічі з Ісусом Христом проявлятимуться в їхньому ставленні до навколишнього світу» (217).

Це навернення не сміє бути поверхневим та короткостроковим, а повинно бути сталим і цілісним та пронизувати всі без винятку сфери нашого життя й повсякденної поведінки: рівень споживання, спосіб харчування, енергоефективність праці та мобільності, побуту та відпочинку, які мають ставати все більш і більш дружніми до довкілля.

Наша розмова відбувається в часі Всесвітньої ініціативи «Тиждень Laudato Si», яка проводиться з нагоди відзначення 5-ї річниці екологічної енцикліки Папи Франциска.

• Що б Ви хотіли побажати в цьому контексті читачам?

Ще триває щоденна вікторина «Тиждень з «Laudato Si», організована Бюро УГКЦ з питань екології з метою популяризації екологічного вчення Папи Франциска, його переосмислення та сприяння екологічному наверненню. Запрошую до участі! 

В особливий спосіб хочу запросити відгукнутись на заклик Святішого Отця до молитви за збереження створеного Богом світу з нагоди відзначення 5-ї річниці  «Laudato Si», яка відбудеться по всьому світу в неділю, 24 травня, о 12:00 годині за місцевим часом.

Усім нам бажаю успіху на шляху особистого екологічного навернення до Бога, якого так спрагло очікує багатостраждальне створіння, та єдності в зусиллях, спрямованих на збереження нашого спільного дому – Землі!

Розмовляла Надія Ліуш