Третю неділю Великої Чотиридесятниці по праву можна вважати половиною вже пройденого нелегкого духовного поступу. Для того, щоб вірні під тиском пристрастей, спокус та духовних труднощів не збились з правильного духовного курсу, метою якого є пристань Воскресіння та щоб не зупинились на пройденому шляху, свята Церква, як добра мати, розуміюча та знаюча своїх дітей, богослужіннями цієї неділі, ставить перед вірними «духовний Маяк» – Непереможне Знамення Хреста. Церква показує вірним те необхідне світло, яке відновлює не лише надію, але і дає впевненість у можливості досягнення поставленої мети. Ця, третя неділя, іменується ще Хрестопоклонною, адже цього дня виноситься на поклоніння Животворящий Хрест і прославляються спасительні страждання розіп’ятого Господа.

Через Євангелію Хрестопоклонної неділі Ісус Христос закликає іти за Ним, не залишаючи жодного місця для компромісу, бо каже: «Коли хто хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій та йде слідом за мною». Зовсім непросто в шаленому споживацькому світі почути ці слова, не кажучи вже про втілення їх в повсякденному житті.

Слова Христа дійсно не прості до сприйняття і багато з живучих в наш час ладні були б ніколи не почути запитання Спасителя: «яка бо користь людині здобути світ увесь і занапастити свою душу»? Ці слова є тією «невигідною правдою», яку ніяк не хоче сприйняти споживацький спосіб мислення й існування. Цю небезпеку, яка походить від світу, який Бога не знає, дуже добре розумів апостол Павло, який переконливо звертається до нас, що: «Я не бажаю хвалитися, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, Яким для мене світ розп’ятий і я для світу» (Гал 6, 14). Сила хреста в тому, що він проганяє у нас духа споживацтва і очищає наше серце від всієї рутини та непотрібних речей, які не дозволяють бачити Бога в оточуючому нас світі. Сьогоднішня Євангелія відкриває нам всю Правду, яка здатна зробити нас вільними синами та дочками Всевишнього: «Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе».

Ця неділя показує нам шлях, через який, втрачений через Адама світ, може повернутись до життя та гармонійного існування: Хрест дав людству остаточну перемогу добра над злом, перемогу любові над ненавистю, життя над смертю: «Бо як смерть через людину, так через людину і воскресіння мертвих. Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть» (1 Кор 15, 20-22).

Третя неділя Великого посту, розважанням над Таїнством Хреста по особливому допомагає нам зрозуміти сутність цілісного навернення, показуючи, що самі, власними силами навернутись до Бога не можемо. Згідно з пророчими словами славного старозавітного пророка Ісаї, наше навернення та спасіння здійснюється через Того, на чий Образ і Подобу ми були створені (див. Іс 53). Ісая чітко дає зрозуміти, що Христос через страждання та хресну смерть зцілив все створіння.

Розважання над Таїнством Хреста допомагає нам відкрити головні послання не лише цієї неділі, але і цілого посту, показуючи, що шлях екологічного навернення здійснюється виключно через Хрест, тому що без Нього саме навернення як таке неможливе. Шлях екологічного навернення починається лише тоді, коли ми позитивно відкликнемось на заклик «Іди за мною». Іти за Христом, відповідально ставлячись в повсякденному житті до своїх обов’язків, дивлячись по Божому на оточуючий нас світ – найкращий плід цього навернення.

Якщо в глибині нашого єства відчуваємо, що хочемо відкликнутись на ініціативу запропоновану Бюро УГКЦ з питань екології «Екологічне навернення для порятунку створіння», але відчуваємо водночас страх перед тим, що на фоні нашого близького, чи дальшого оточення виглядатимемо дивно та інакше, і що обов’язково зіткнемось з різними непорозуміннями та насмішками, не біймося! Христос заохочує і оберігає нас Своїм Словом. Втілюючи новий стиль життя в повсякденному житті, підсилений вірою в Творця і Спасителя Нашого Ісуса Христа, бережливо та з любов’ю ставлячись до всього Богом створеного, можемо бути певні, що справедливі слова: «Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того буде соромиться Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого зі святими ангелами» викличуть у нас невимовну радість та бажання жити Словом Божим.

І справді, відгукнувшись на заклик Спасителя, взявши на себе свій хрест, – рівнозначно відповідальній реалізації універсального покликання «порати і доглядати», яке сприяє поширенню Царства Божого вже «тут і тепер». Відповідально ставлячись до всього Богом створеного світу всі ми маємо шанс ще за нашого земного життя, побачити перші проблиски того, як втрачений через Адама Едем, проростає до Життя Вічного.

Д-р Володимир Містерман

Бюро УГКЦ з питань екології

Дані екологічні імпульси Третьої неділі Великого посту підготовлено в рамках ініціативи "Екологічне навернення для порятунку створіння"