Місто вже має одну з найбільш розвинених муніципальних мереж СЕС.

Відмова від газу може здаватися далекою перспективою, та в Чорткові, що у Тернопільській області, вже перетворюють це на конкретні проєкти. Місто залучило мільйони євро, встановлює сонячні електростанції та акумулятори.

Про це в інтерв’ю медіа "Еспресо" розповів міський голова Чорткова Володимир Шматько.

Універсального рецепту немає

Всі міста є унікальними в плані енергетичних комунікацій, тож єдиного для всіх рішення наразі нема. У Чорткові проаналізували реальну ситуацію і поступово будують систему, більш стійку до кризових ситуацій.

Ще з 2017-2018 років житловий фонд "відрізаний" від централізованого теплопостачання — люди перейшли на індивідуальне опалення. Малозабезпеченим громадянам місто допомагало із дотаціями. Також уже другий рік, як Чорткову передали шість котелень обласного енергетичного підприємства, що опалюють заклади бюджетної сфери. За словами мера, вони можуть працювати не лише на газі, а й на твердому паливі, до того ж забезпечені генераторами.

Відмова від газу

У травні 2026 року Чортків підписав Декларацію міст, вільних від газу. Володимир Шматько наголосив, що це було виваженим і свідомим кроком.

"Це про енергоменеджмент, про енергоефективність, це про зменшення викидів CO₂ у навколишнє середовище, це про нашу кліматичну стратегію, про нашу стратегію розвитку громади. Ми послідовно рухаємося до того, що мусимо зменшити споживання енергії у всіх її видах", — наголосив мер Чорткова.

Звісно, відмова має стати поступовою — до 2050 року. І вона стосується передусім бюджетної сфери, а не населення.

Міжнародне фінансування: складності використання

Паралельно громада постійно шукає кошти на альтернативні джерела генерації. Чортків готовий стати експериментальним майданчиком для формування екологічно нейтральної енергетики, тож влада відкрито звертається до партнерів за підтримкою. Так, із пошуком партнерів для закупівлі теплових насосів має допомогти Greenpeace.

Шлях до фінансування відкриває й сертифікація Чорткова за рівнем енергоменеджменту. Місто є учасником "Європейської енергетичної відзнаки".

За словами мера, над пошуком грантів працює цілий відділ. Лише у 2026-му місто виграло фінансування на мільйон євро, однак усе прийняти не змогло, бо не вистачало власних коштів на співфінансування.

Окрема складність — тривалість процесу та специфічні європейські процедури.

"На міжнародні гроші треба працювати по три роки. Наприклад, щоб утеплити школу на 3 млн євро, вже другий рік фірма проводить тендер за правилами Європейського Союзу.  Грант підписали 2025-го (кошти надає уряд Норвегії), а ми ще роботи не почали. Тобто все це працює, однак дуже повільно, з огляду на європейську й українську бюрократію. Це тривалі процеси, тож не всім громадам таке подобається", — розповів міський голова.

Найрозвиненіша сонячна генерація

Чортків нині має одну з найбільших муніципальних мереж сонячних електростанцій в Україні. До кінця року місто планує вийти на 1 МВт генерації з накопиченням. Мережа охоплює школи, садочки, соціальні центри та інші комунальні установи.

Нині в місті монтують ще шість СЕС фз акумуляторами — для дитячих садочків. Станції місту надали в ПРООН, а за монтаж відповідає Червоний Хрест.

Також у Чорткові обмірковують формування власного "енергетичного острова". У міста є трансформаторні підстанції, які дісталися громаді після розформування військових об’єктів. Проте між ними немає енергомереж, а це також доволі витратна справа.

"Наш шлях — максимальне збільшення СЕС і акумуляторів, щоб усі об’єкти могли максимальний час працювати автономно. Генератори — це аварійна історія. Водночас мене надихає данський приклад із тепловими насосами щодо збереження тепла", — наголосив Володимир Шматько.

Однак стосовно використання відходів як палива для генерації мер не такий оптимістичний. Говорить, населення досить консервативне. Чортків навіть не має власної станції сортування сміття, адже для ефективності проєкту відходів не вистачає. А приймання відходів із сусідніх громад населення не сприйме привітно, пам’ятаючи досвід львівської сміттєвої кризи.

Джерело: Екополітика