БРУДНА ВОДА У ГРОМАДАХ: МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ?

Географія експедиції

Експедиція «У пошуках чистої води» —  пілотна ініціатива ГО «Екодія» та місцевих активістів, що збирала дані про фізико-хімічні характеристики вод у громадах. За мету команда поставила вивчення стану та якості підземних і поверхневих вод у сільській місцевості; поширення суспільно значущої екологічної інформації, а також популяризація практики громадського моніторингу довкілля.

Ми хотіли побачити, наскільки забрудненими чи чистими є води у сільській місцевості, де зазвичай немає даних про стан та якість води у підземних і поверхневих водах. За останні десятиліття відбувся справжній агробум, що має наслідки для довкілля та безпосередньо для води. Однак нині бракує системного нагляду як за станом вод у селах, так і потенційним впливом агросектору на довкілля у сільській місцевості, що займає більшу частину території країни.

Участь в експедиції взяли представники 14 ОТГ з 10 областей з північної, центральної та південної частини країни, та які розташовані у басейнах річок Південний Буг та Дніпро.

Точки, де були відібрані проби вод, обирались спільно із представниками громад. Це були води з підземних джерел: криниці та свердловини, що використовуються для питних і господарських потреб. Також перевірялися води з поверхневих джерел: річки, струмки, озера, канали та ставки. Кількість проб води у громадах коливалася від 5 до 13, з рівномірним розподілом між поверхневими та підземними джерелами. Загалом було проведено аналіз 139 точок, з яких: 42 криниці, 51 свердловина, 46 поверхневих водойм. Детальні дані щодо кожної точки на онлайн мапі.

Поширення точок у кожній з громад різниться: у частині випадків точки перевірки були розподілені серед декількох населених пунктів ОТГ, у інших випадках всі точки стосуються одного населеного пункту в громаді.

Отримані дані

Аналіз проводився за допомогою наборів експрес-тестів для прісної води, колорометричним методом за наступними показниками: pH; жорсткість, амоній (NH4); нітрити (NO2); нітрати (NO3); фосфати (PO4), залізо (Fe), мідь (Cu), а також вміст кисню (O2) для поверхневих водойм.

Серед усього масиву отриманих даних показники рН та вмісту міді відповідали нормам, не було зафіксовано жодного відхилення для підземних вод, тож подальша інформація та аналіз даних стосуватиметься тих показників, де мали місце відхилення від норм. А саме: амоній (NH4); нітрити (NO2); нітрати (NO3); фосфати (PO4), залізо (Fe).

ПИТНА ВОДА

Свердловини

Жорсткість. Вода 10% досліджених точок мала жорсткість на рівні або вище норми (14 мг-екв/дм3). Перевищення значень жорсткості були зафіксовані у свердловинах п’яти громад. Найвищі значення жорсткості зафіксовані у селі Перемога, Баришівської ОТГ та селі Шульгівка, Петриківської ОТГ.

Амоній. У досліджених зразках води свердловин 67% мали концентрацію амонію на рівні норми. 20% зразків води свердловин мали перевищення у 2 та більше разів. 13% зразків води були з концентраціями на рівні верхньої межі. Тобто близько 33% зразків води свердловин не відповідали критерію якості води за цим показником.

Прослідковується закономірність збільшення вмісту амонію з півдня на північ. Якщо у північних Лосинівській та Баришівській громаді, Чернігівщина та Київщина відповідно, всі зразки мали перевищення, то у центральних і південних громадах його вміст є високим в одиночних випадках.

Нітрити. У свердловинах досліджених громад перевищення вмісту нітритів було зафіксовано у одному випадку  — у селі Шульгівка Петриківської ОТГ.

Нітрати. Прослідковується зростання вмісту нітратів у воді свердловин у напрямку з півночі на південь. Найбільше перевищень норм за вмістом нітратів зафіксовано у Бузькій, Скадовській та Петриківській (село Шульгівка) ОТГ. У перших двох громадах найгірші значення були зафіксовані для відносно неглибоких (до 40 м) свердловин окремих домогосподарств.

Фосфати. Шість досліджених свердловин п’яти громад (Петриківська, Бузька, Лосинівська, Баришівська та Мошенська) мали перевищення за вмістом фосфатів для питної води.

Залізо. Потрапляння заліза у питну воду пов’язано з геологічними умовами місцевості. Вода 60% свердловин досліджених громад мала перевищення норми за вмістом заліза. Спостерігається зростання частоти та рівня перевищень вмісту заліза у воді від півдня до північних районів. Переважно найвищі концентрації спостерігались на лівобережжі.

 

ПИТНА ВОДА

Криниці

Державні нормативи для якості вод з криниць за низкою показників є значно нижчими ніж для водопровідної води чи бюветів, а за деякими показниками, наприклад фосфати і мідь, взагалі не нормується. Тому для порівняння використовувались нормативи як для водопроводів, так і криниць, або ж норми для питної води ЄС (у випадку фосфатів).

Жорсткість. Найбільші значення за цим параметром у криницях зафіксували у громадах на Вінниччині, Миколаївщині та Полтавщині. Основні причини підвищеного вмісту солей, які є причиною високих значень жорсткості, вважаються геологічні умови регіонів.

Амоній у криницях мав високі значення у північних громадах, зокрема у селі Перемога (Баришівська ОТГ, Киівщина). А у селі Гірки (Новослобідська ОТГ, Сумщина) тест показав найвище значення у одній із закинутих криниць, що наразі не використовується мешканцями села.

Нітрити. Перевищення за цим показникомзафіксували у верхніх водоносних горизонтах трьох громад, у випадку порівняння із безпечною нормою для водопровідної води (0,5 мг/л). Формальний норматив для води з криниць значно вищий (3,3 мг/л).

Нітрати. Високий вміст нітратів у криницях відзначається у шести громадах чотирьох областей, до того ж найвищий їхній вміст зафіксований у селах Тростянецької, Тульчинській та Ладижинської ОТГ на Вінниччині. Із 16 перевірених криниць у цих громадах 44% мали воду на рівні, а бо із перевищенням безпечної норми (50 мг/л).

Фосфати отримали високі показники у криницях сіл Степанецької, Канівської та Мошенської ОТГ (Черкащина), села Шульгівки Петриківської ОТГ та в одному з джерел села Гірки на Сумщині.

Залізо. Високі значення цього елемента спостерігається переважно у тих же північних громадах, що мають високу концентрацію заліза у водах свердловин, зумовлену місцевими геологічними умовами. У Вовковинецькій громаді на Хмельниччині в одній з проб був зафіксований високий вміст заліза.

 

ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ

За час Експедиції були відібрані проби у природних та штучних водоймах, загалом 46 точок: річки (Дніпро, Південний Буг, Оріль, Сейм, Вільшанка, Сільниця, Многа, Галиця, Росава), озера (Монахине, Лимарка, Підкрасне), струмки, штучні меліоративні канали, ставки, скидні канали.

Проби з поверхневих водойм мали ідентичний набір параметрів для аналізу, за винятком вмісту кисню у воді. Кисневий режим у більшості випадків відповідав нормам, тобто переважна кількість водойм має сприятливі умови для відновлення якості вод. Однак 10 із 46 проб показали вміст кисню на рівні або менше 4 мг/л, що свідчить про надмірне навантаження на водні екосистеми. Проби з малим вмістом кисню мали місце у досліджених громадах Херсонської, Миколаївської, Полтавської та Сумської областей (по одному випадку), у громадах Вінниччини (два випадки). Та найбільше проб з найнижчими значеннями вмісту кисню трапились у с. Шульгівка на Дніпропетровщині: чотири з шести проб мали занизький вміст кисню.

За більшістю перевірених показників була проведена класифікація природних та штучних водойм за екологічною оцінкою, що інтегрує у собі одразу декілька параметрів.

Половина усіх зразків відповідала показнику «Слабо та помірно забруднений», 37% були досить чистими, а 13% — дуже брудними. Найгірші показники стосувались штучних водотоків — каналів поблизу господарських об’єктів та територій. Найбільші річки, що були перевірені у межах Експедиції, Дніпро та Південний Буг, відповідали четвертій категорії (помірно забрудненні). Однак показники Південного Бугу у районі Ладижинської ОТГ (дві точки за течією) відрізнилися — вища точка відповідає другій категорії, а нижча четвертій, і далі за течією, у Бузькій громаді, значення залишаються незмінними.

 

ВИСНОВКИ та РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Географічні закономірності. За частиною із перевірених показників прослідковується кореляція за географічним положенням громад в Експедиції. Так доволі чітко виражена закономірність більш високого вмісту заліза у північних регіонах (як для криниць, так і свердловин). Подібна картина із високими концентраціями амонію, що переважно траплялась у більшості проб північних громад, та в одиночних випадках у центральних та південних. Інші ж форми азотовмісних забруднень, як нітрити та нітрати, мають менш виражену тенденцію до поширення у центральних та південних громадах. Частим та повсюдним виявились високі значення фосфатів та жорсткості.

Тож перевищення вмісту і забруднення різними формами азоту та фосфору є повсюдним для підземних вод. Часто таке забруднення має ознаки хронічного, воно має багато передумов, адже у більшості випадків значна територія громад є орні землі, куди вносяться агрохімікати. Частина цих речовин просочується у товщу ґрунту, або ж стікає у водойми, забруднюючи їх. Іншими джерелами подібного забруднення виступають неналежні практики поводження із відходи тваринницьких комплексів, побутовими стоками та іншими відходами домогосподарств.

Фактори хронічного забруднення підземних вод, так само впливають і на якість поверхневих водойм, прискорюючи процеси деградації, зокрема евтрофікації (цвітіння і заростання). Дещо кращі показники стану поверхневих вод, зумовлені, ймовірно, перенесенням забруднюючих речовин течією та процесами окиснення біогенного забруднення.

Фактор кліматичної кризи. Зміна клімату впливає на річковий стік, характер та інтенсивність опадів — це додатковий фактор, що буде надалі посилювати ризики ще більшого забруднення та погіршення стану вод. Вже зараз у регіонах, де поширені криниці, жителі відзначають проблему зниження рівня ґрунтових вод та “висихання” криниць.

Річки Дніпро та Південний Буг, за результатами моделювання можуть втратити від 20 до 30% свого стоку до кінця сторіччя внаслідок кліматичних змін. Кількість води незмінно пов’язана із її якістю. Крім того, інтенсивний та раптовий характер опадів може посилити процеси вимивання з ґрунту хімічних сполук, що використовуються у агровиробництві, тобто також збільшити забруднення підземних та поверхневих вод.

 

Необхідні зміни.

На національному рівні необхідно впровадити зміну у політиках та практиках, які б забезпечили системний моніторинг та контроль за використанням і забрудненням вод у сільській місцевості, а також дозволили б перехід на екологічніші практики господарювання та побуду. Зокрема:

  • Міндовкілля та Мінагро повинні ухвалити необхідні документи, що впроваджують вимоги Нітратної директиви ЄС в українських реаліях, зокрема, визначити вразливі до забруднення зони, затвердити правила для агровиробників, що допоможуть зменшити забруднення нітратами;
  • Уряд має гарантувати, що система державної підтримки аграріїв спрямована на екологізацію сектору, дотації, субсидії, компенсації або грантові програми для малих і середніх сільгоспвиробників. Впровадження екологічних практик і технологій на агропідприємствах має стати однією з умов для одержання держпідтримки.
  • Верховна Рада має внести зміни до законодавства щодо контролю за забрудненням і поводженням із агрохімікатами та відходами тваринництва: передбачити та зафіксувати повноваження органів влади, що відповідають за здійснення екологічної політики та контролю (Міндовкілля та Держекоінспекція). Зокрема, треба прийняти законопроект №3091 щодо державного екологічного контролю;

На місцевому рівні децентралізація дала нові повноваження, задачі та можливості для громад. Водночас на місцевому рівні часто бракує даних про стан довкілля, зокрема забруднення води. Відсутність даних про те наскільки серйозною є ситуація відстрочує дії для її вирішення. Відтак:

  • моніторинг та збір даних стане точкою відліку для зацікавлених громад у вирішені виклику збереження водних ресурсів.
  • запровадження та поширення кращих екологічних практики у громадах, господарствах та підприємствах, створення ініціатив для контролю, дозволить зменшити та запобігти забрудненню вод.

Джерело: Екодія

PS. Ось до вашої уваги відео - презентація результатів Експедиції та дискусія на тему того, як можна вирішувати проблему забруднення води в громадах. В даній скайп-конференції брав участь і наш еко референт в Одеському екзархаті о. Дмитро Онуфрик.