Восени 2020 року було опубліковано черговий випуск регулярної доповіді «Жива планета», над якою в цей раз працювали 134 учасники з 25 країн світу. Вчені, фахівці з екології та інші експерти «Всесвітнього фонду дикої природи» (WWF) проаналізували дані про біорізноманіття всіх куточків нашої планети з 1970 по 2016 роки і поділилися своїми висновками.

Біорізноманіття – один з якісних показників складності біосфери або окремих її зон, що показує її багатство і, побічно, стійкість до зовнішніх чинників, а також потенціал до зростання і розвитку. Всі природні механізми, що впливають на формування біорізноманіття для вчених поки не ясні, але абсолютно точно відомо, що його зниження є вкрай небезпечним. А ключовий фактор, що знижує біорізноманіття на Землі – діяльність людини, пише ПМ.

У доповіді (PDF) наводиться величезна кількість цифр, що описують ситуацію, що склалася. Переважна більшість з них – вельми депресивні:

75% вільної від льоду земної поверхні зазнало значних змін, частина з яких – незворотна. Чистих морів і океанів не залишилося, вони забруднені по всій глибині і площі. Кожен п'ятий вид рослин знаходиться під загрозою зникнення, серед прісноводних тварин – кожен третій.

За останні півстоліття чисельність популяцій хребетних (ссавці, птахи, риби, земноводні та плазуни) знизилася на 68%. Оцінка побудована на вивченні чотирьох тисяч видів і не включає в себе комах, бактерій і молюсків, які також важливі для природи, але підрахувати їх набагато складніше. Це все не означає, що тварин на Землі стало на дві третини менше, даний показник демонструє динаміку розвитку популяцій. Загальна кількість хребетних поки зменшується не такими швидкими темпами.

WWF опублікував доповідь "Жива планета 2020", в якій оцінюється стан зміни біорізноманіття Землі за 50 років

Найбільше падіння чисельності тварин в популяціях (84%) спостерігається в прісноводних водоймах – річках і озерах.

Сільське господарство, що забезпечує людство їжею, найсильніше впливає на біосферу. Під нього задіяна третина всієї площі Землі, через нього загинуло 80% зниклих лісів планети, для його потреб використовується 70% всієї споживаної прісної води і воно само відповідальне за 29% викидів парникових газів в світі.

Економічне зростання людства за останні півстоліття було вражаючим, але обійшлося природі колосальної ціною. Населення збільшилося вдвічі, економіка в 4 рази, обсяги торгівлі в 10 разів, а середня тривалість життя – на 15 років. При цьому сучасній людині для забезпечення звичного життя необхідно на 56% більше ресурсів, ніж природа здатна відновити.

Але фахівці WWF не просто констатують сумні факти і прогнози, вони пропонують і шляхи вирішення проблем. Серед іншого, розглядається варіант збільшення кількості заповідників, що може сильно допомогти в збереженні природи. Дуже важливим є перегляд усієї економіки в цілому і окремих її галузей зокрема. За найоптимістичнішими прогнозами, якщо вжити всіх необхідних заходів, до 2070 року вдасться відновити біорізноманіття на рівні 2010 року.

Зміна клімату поки що не так сильно впливає на тварин в глобальному масштабі, набагато менше, ніж пряма діяльність людини. Однак це все одно взаємопов'язані процеси, тим більше, що локально потепління призводить до справжніх катастроф. Як це сталося, наприклад, в Австралії, де пожежі минулої зими забрали життя більш ніж трьох мільярдів особин хребетних.

Окремо екологи зазначають і вплив пандемії коронавірусної інфекції. Незважаючи на всілякі повідомлення про те, що «природа очищається» і різні види тварин «відвойовують у людини свої території», насправді стався спад людської діяльності, який призведе до ще більших втрат природі. Для відновлення економіки виробництва і підприємства вже починають працювати в посиленому режимі, а щоб зменшити їх витрати в багатьох країнах звучать пропозиції знизити екологічні норми.